«Тваринництвом сьогодні займаються лише справжні господарі»

«Тваринництвом сьогодні займаються лише справжні господарі»

За винесеними в заголовок словами керівника Сидорівської філії СТОВ «Агрофірма «Корсунь» стоять роки наполегливої праці й власних спостережень. А ще чітке розуміння того, що без посиленої уваги до тваринництва подальший розвиток області, та й України загалом, неможливий. Утім, не секрет, що ця галузь сільського господарства потребує значного вкладення коштів і постійного піклування з боку інвестора. На щастя, сидорівцям у цьому пощастило. За словами керівництва господарства, їхня ферма сьогодні залишається міцним острівцем тваринництва на теренах області лише завдяки підтримці народного депутата Геннадія Бобова.

«Тваринництвом сьогодні займаються лише справжні господарі»

– Наше господарство, тоді ще СТОВ «Світанок», у 2007 році переживало свої чи не найгірші часи, – пригадує директор Сидорівської філії СТОВ «Агрофірма «Корсунь» Віктор Ткаченко. – На той час у нас із колись досить солідного поголів’я великої рогатої худоби залишалося лише 110 голів корів. Було також 800 голів свиней, більше 200 голів овець. Після того, як ми почали співпрацювати з Геннадієм Борисовичем, ситуація різко змінилася. Нам удалося не лише вистояти, а й значно збільшити поголів’я. На сьогодні в нас уже більше 400 корів, а загалом більше тисячі голів великої рогатої худоби. Вирощуємо понад півтори тисячі голів свиней, 300 голів овець. Маємо також пасіку. Словом, сучасне багатопрофільне господарство.

До речі, слово «сучасне» якнайкраще підходить до Сидорівської ферми, адже за останні роки тут не лише нарощували поголів’я, але й якісно змінили спосіб утримування худоби. Корівники обладнано за останніми вимогами європейського рівня якості до виробництва молока. Молоко через молокопровід від корів відразу потрапляє до холодильника. Для годівлі й прибирання використовують спеціальну техніку. Та й навколо самих будівель – чисто й затишно.
– Якби ви прийшли до нас тоді, коли ферма мала назву «Світанок», то навряд чи могли б так спокійно ходити між корівниками, бо було дуже брудно, всюди – болото і сморід. Сьогодні наша ферма нагадує справжній куточок Європи, – з помітною гордістю в голосі відзначає директор підприємства. – Зараз же працівник ферми відчуває себе дійсно людиною. Доярки та механізатори можуть після роботи переодягнутися, помитися, та й самі умови праці на високому рівні. На нашому підприємстві, яке розміщується в Сидорівці, Скрипчинцях та Гуті Стеблівській, працює близько 100 осіб. Переважна більшість – місцеві жителі. Щоправда, доводиться залучати людей і з інших сіл, адже є роботи, з якими можуть справитися лише спеціалісти. Таких привозимо на роботу своїм транспортом.
Розвиток підприємства порадував і населені пунк­ти, на території яких розміщується філія. І не дивно, адже СТОВ не лише справно дотримується всіх соціальних угод, а й робить набагато більше.

– Значна частина того, що робиться в селах, де розміщена наша філія, здійснюється за кошти СТОВ «Агрофірма «Корсунь», – продовжує Віктор Ткаченко. – Разом із сільським головою постійно радимося з приводу того, що можна зробити для сіл. Систематично робимо ремонт доріг, навесні викошуємо і прибираємо навколо них, а взимку розчищаємо від снігу. Підтримуємо і місцеву школу, допомагаємо сільраді, виділяємо необхідні матеріали. На Новий рік даруємо дітям подарунки, на День Перемоги – продуктові набори ветеранам. У цілому щороку витрачаємо на допомогу людям понад 200 тисяч гривень.
Незважаючи на те, що останніми роками підприємство отримало можливість досить пристойно існувати й розвиватися, воно лише стоїть на шляху до підвищення прибутковості.

– Молоко в нас забирає один із молочних комбінатів, м’ясо реалізуємо на м’ясокомбінати. Хоча на молоко останнім часом ціна трохи й піднялася, однак цього ледь вистачає на те, щоб зводити кінці з кінцями. Звісно, багато чого й самі вирощуємо, але для того, щоб отримати врожай, теж треба вкласти чималі кошти. Можливо, колись у нашій країні й існуватиме цінова політика або інші якісь економічні важелі, які даватимуть змогу фермерам отримувати гідну плату за свою важку роботу. Нині ж єдина можливість вижити – шукати людей, які розуміють, наскільки важливою є тваринницька галузь, і готові вкладати в неї свої кошти.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x