Віталій Коваль, перший заступник голови ЧОДА:
– Робота обласного контактного центру спрямована і на підтримку АТОвців та їхніх родин. На базі структури ось уже більше року працює відділ Центру допомоги учасникам АТО. За цей час вдалося вирішити значну кількість питань, які турбують бійців та їхні родини. Важливо, що до складу координаторів Центру входять волонтери та безпосередньо учасники антитерористичної операції, які на підставі порушених проблем під час анкетування та відповідно до компетенції, спільно зі структурними підрозділами обласної адміністрації, органами місцевого самоврядування, центральними органами виконавчої влади та іншими відповідальними службами здійснюють заходи щодо їх вирішення. Це насправді комплексна робота, спрямована на реальну підтримку бійців.
Нині ж в області діє три програми соціального захисту учасників АТО. Поміж них – комплексна програма щодо медичного, соціального забезпечення, адаптації, психологічної реабілітації, професійної підготовки учасників антитерористичної операції на 2015-2017 роки, комплексна програма «Турбота» на 2014–2020 роки, програма забезпечення учасників АТО та членів їхніх сімей житлом у 2015–2020 роках. У межах цих програм маємо змогу максимально підтримувати учасників АТО, аби вони спільно з родинами відчували себе захищеними.
Майже три роки в нашій країні йде неоголошена війна на східній території, скільки ж часу пройшло й після окупації Криму. У зв’язку з цим на Черкащині, як і в інших областях України, збільшилася кількість внутрішньо переміщених осіб, які потребують допомоги. Підтримка потрібна і демобілізованим учасникам АТО та сім’ям загиблих військових. Посильну допомогу цим категоріям населення надають у Черкаському обласному контактному центрі. Про роботу Центру розповіла його керівник, радник Міністерства соціальної політики з питань роботи з ВПО на Черкащині Лариса Ходаковська.
− Ларисо Володимирівно, розкажіть, чим займається обласний контактний центр?
− У зв’язку з суспільно-політичною ситуацією в Україні, починаючи з березня 2014 року обласний контактний центр проводить координаційну роботу з вирішення проблемних питань внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій та районів проведення антитерористичної операції. Це надання тимчасового житла, допомога у реєстрації за місцем проживання, отриманні всіх видів державної соціальної підтримки, у тому числі пенсій, допомог, послуг із працевлаштування, доступу до медичного обслуговування, організації навчання й виховання дітей у дошкільних та шкільних навчальних закладах, відновленні втрачених документів. Спеціалісти Центру здійснюють зворотній зв’язок із внутрішньо переміщеними особами для постійного супроводу й надання необхідної допомоги. Також здійснюється узагальнення інформації щодо внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на території області.
− Скільки зараз в області нараховується внутрішньо переміщених осіб?
− У нашому регіоні станом на 24 листопада 2016 року проживають 14 325 внутрішньо переміщених осіб. Щоденно цю інформацію надаємо керівництву облдержадміністрації, управлінню Служби безпеки України в Черкаській області, а також управлінню Державної міграційної служби України в Черкаській області та управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області.
Згідно з дорученням голови обласної державної адміністрації від 5 червня 2014 року, обласний контактний центр перейшов на цілодобовий режим роботи. Щоб оперативно вирішувати проблеми внутрішньо переміщених осіб та недопущення перевантаження «гарячої лінії», обласним контактним центром запроваджено додаткові номери цілодобової «гарячої лінії»: (098) 300-35-05, (095) 399-55-95, на які надходять дзвінки лише з питань переселенців. Також громадяни, в яких є бажання тимчасово переселитися до Черкаської області, мають змогу отримати необхідну інформацію через веб-сайт Черкаської обласної державної адміністрації (для цього на офіційному сайті ОДА розміщений відповідний банер).
− Відомо, що не лише переселенцями опікуються спеціалісти Центру…
− У ході запровадження обласної програми соціальної адаптації і підтримки учасників АТО та їхніх родин на базі Центру створено єдину безкоштовну телефонну лінію: 0 800 508 876 для надання консультаційної допомоги учасникам АТО та членам їхніх родин. Наші фахівці здійснюють прийом та реєстрацію звернень від демобілізованих із зони АТО та членів їхніх сімей з метою соціального супроводу, психологічної адаптації, а також оперативного вирішення проблем. Із жовтня минулого року на базі обласного контактного центру створено Центр допомоги учасникам антитерористичної операції. Основні питання, що вирішувалися Центром: анкетування учасників АТО, надання їм соціальних пільг, працевлаштування, перекваліфікація, навчання.
− З якими проблемами найчастіше до вас звертаються?
− Протягом року працівники обласного контактного центру приймали та своєчасно надсилали звернення на розгляд органам виконавчої влади, для аналізу їх опрацювання, визначення стану вирішення порушених питань, дотримання визначених термінів розгляду. Також надавали консультації й роз’яснення заявникам щодо положень чинного законодавства та необхідну довідкову інформацію. Протягом зазначеного періоду нами опрацьовано 15 268 звернень. Із них 3 499 заявників зверталися безпосередньо до Центру, інші – через урядову «гарячу лінію».
У зверненнях пріоритетне місце мали питання соціального захисту. Враховуючи значне підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, найбільш актуальними питаннями були такі: оформлення субсидій, отримання матеріальної допомоги, відміна пільг деяким категоріям населення, невиплата і затримка різних видів соціальної допомоги. Працівники обласного контактного центру постійно здійснювали моніторинг розгляду звернень у першу чергу тих, хто потребував невідкладного реагування органів виконавчої влади. Переважна їхня більшість (28 звернень або 74%) була спричинена проблемами в сфері охорони здоров’я: незабезпеченням тяжкохворих життєво необхідними медичними препаратами на пільгових умовах, робота бригад екстреної медичної допомоги, проблеми з госпіталізацією хворих. Після реєстрації звернень на «гарячій лінії» загалом найбільш оперативно (упродовж кількох годин) вирішувалися питання щодо надання невідкладної медичної допомоги й госпіталізації хворих. Водночас, попри надану Міністерством охорони здоров’я інформацію про завершення міжнародними організаціями процедури закупівлі відповідних вакцин та очікуване їхнє надходження до лікарень області, заявники продовжували нарікати на відсутність у багатьох медичних закладах вакцин проти сказу й правця. Незважаючи на своєчасне й адекватне реагування керівництва управління охорони здоров’я облдержадміністрації, необхідною вакциною були забезпечені за державний рахунок лише 30 відсотків заявників, решті надали вакцину для щеплення в медичні заклади самостійно. При надходженні інформації щодо надзвичайних подій у житлово-комунальній сфері аварійні служби комунальних організацій реагували своєчасно й ефективно.
− Скільки учасників АТО звернулися до Центру, яку допомогу їм було надано?
− Працівниками «гарячої лінії» для учасників АТО та їхніх сімей оброблено 2 459 звернень. Більша частина їх стосувалася питань соціального захисту населення (2 466 – 83%), із них переважали питання надання матеріальної допомоги учасниками АТО та членам їхніх родини (1 986 звернень), значно менша кількість стосовно пільг (69 звернень).
Надавалася правова допомога – в основному з питань оформлення земельної ділянки, менше – консультації щодо надання житла, працевлаштування й проходження військової служби.
Надавали ми й психологічну допомогу – як безпосередньо учасникам АТО, так і членам їхніх родин (в основному матерям і дружинам), вирішували інші організаційні моменти. Центром допомоги учасникам антитерористичної операції проведено 83 засідання, з них – понад 70 виїзних.
− Які проблеми нині турбують переселенців?
− Судіть самі: 160 звернень надійшло від внутрішньо переміщених осіб на урядову «гарячу лінію» й 416 звернень – безпосередньо до Черкаського обласного контактного центру. Заявники переважно зверталися з питань їхнього соціального захисту. Низький рівень матеріального забезпечення спонукає вимушених переселенців знову й знову просити про допомогу. На другому місці були звернення з питань надання в регіоні гуманітарної допомоги, а також щодо затримки соціальних виплат вимушено переміщеним особам.
Олександр Черниш, заступник директора Черкаського обласного контактного центру:
– Центр допомоги учасникам антитерористичної операції – консультаційно-дорадчий орган, основними завданнями якого є збір та опрацювання інформації щодо проблемних питань і потреб учасників антитерористичної операції та їхніх родин, членів сімей загиблих учасників війни на Сході. Ми здійснюємо організацію заходів щодо вирішення проблем учасників АТО, в тому числі пов’язаних із їхнім лікуванням, реабілітацією та соціальною адаптацією, членів сімей загиблих учасників антитерористичної операції. Центр проводить моніторинг стану вирішення проблемних питань.
Наші фахівці аналізують усі питання, пов’язані з забезпеченням військовослужбовців, подають в установленому порядку рекомендації щодо визначення шляхів, механізмів та способів їх вирішення. Одне з основних завдань контактного центру – консультативна допомога та сприяння учасникам антитерористичної операції щодо отримання документів, необхідних для надання відповідного статусу згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», отримання пільг та соціальних гарантій, лікування, реабілітації, адаптації, працевлаштування, професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації тощо.
Владислав Яременко, юрист Черкаського обласного контактного центру:
− Найчастіше до нас звертаються учасники антитерористичної операції щодо правової допомоги. Серед основних проблем – незнання своїх прав і пільг, які можуть отримати військові. Тому ми в Черкаському обласному контактному центрі надаємо цій категорії громадян відповідні консультації. Якщо ж людям потрібен юридичний супровід, направляємо в Центр із надання безоплатної правової допомоги. Нагальні й злободенні питання АТОвців – це надання їм матеріальної допомоги й сприяння в отриманні земельних ділянок. Ось, наприклад, одне з останніх звернень: троє учасників АТО цікавляться, як їм отримати земельну ділянку для ведення сільського господарства. Наші фахівці порадили звернутися до Держземагентства, і там уже з’ясують, чи є нині вільні земельні ділянки. Якщо є, їх почнуть належним чином оформляти.
