«Ми разом – єдина українська родина»

«Ми разом – єдина українська родина»

Черкаський центр гостинності діє з 2014 року. Зараз там допомагають не лише внутрішньо переміщеним особам із Криму та східних областей України, а й усім, хто потребує допомоги в цей нелегкий час. Тому в Центрі раді бачити кожного, хто опинився в скрутній ситуації й має потребу в теплому одязі чи гарячому чаї.
− Багато переміщених осіб залишаються на Черкащині не тому, що йде війна на Сході України, а тому, що їм немає куди повертатися. Чимало переселенців уже знайшли тут житло, у нас є декілька сімей, у яких на Черкащині народилися діти, − розповідає координатор волонтерів у Центрі гостинності Віктор Дивнич. − Центр залишився у тому форматі, що й був на початку. Основний вид діяльності − це допомога вимушено переміщеним особам. Ми приймаємо до двохсот родин на тиждень. У пріоритеті − надання допомоги у вигляді одягу й продуктів. Переселенців ми називаємо «гостями».

«Ми разом – єдина українська родина»

Одяг, взуття, продукти, речі побуту приносять до Центру небайдужі черкащани. Зараз таких благодійників близько шести тисяч. Особливе місце тут посідає бібліотека, де назбиралася велика кількість книжок. Центр поділений на дві частини: в одній зберігаються речі, інша ж обладнана під своєрідну зону комфорту, де проводяться різні заходи, або люди мають змогу просто поспілкуватися. Волонтери придбали дві пральні машини, щоб була можливість попрати речі, особливо сім’ям з маленькими дітьми. Адже в багатьох квартирах переселенців таких умов немає. У Центрі гостинності працює юрист, який приймає тричі на тиждень усіх, хто потребує юридичної допомоги чи супроводу. Також тричі на тиждень надає свої послуги перукар.

− Завдяки небайдужим людям ми й вижили. Адже в такій справі, як волонтерство, потрібно мати правильну мотивацію, − говорить Віктор Дивнич. − Узагалі в команді майже 200 осіб, у нас немає поняття «колишній волонтер», ми називаємо тих, хто не працює зараз, «волонтерами в запасі». Наприклад, ось розпочнуться різдвяні вистави, тоді будемо залучати більше людей для допомоги.
Щоб знати, чого потребують внутрішньо переміщені особи, всі побажання записуються до спеціальної книжки. У таку пору року завше потрібні теплі речі, ковдри, пледи, продукти харчування.
− Зараз маємо значну кількість людей, тому не можемо відразу всіх забезпечити. Торік, наприклад, щосуботи роздавали по 500 пакетів з їжею. Нині раз на місяць привозимо гарячий хліб, приблизно 200 родин отримують його. Коли є можливість, роздаємо крупи в ті родини, де є маленькі діти чи люди похилого віку, − зазначає координатор волонтерів.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x