Новина із категорії: Ірина Семенова, RSS

Роздрукувати        Друкована версія

Життя по плану

Життя по плану
Ірина Семенова, RSS
Дата: 14-12-2016, 15:23.
Планування ніколи не було моєю сильною рисою. Як людина творча, я живу в перманентному хаосі: як вдома, так і на роботі. Громаддя планів часто не дають заснути увечері та зосередитися на роботі. Хапаєшся то за одне, то за друге, а в результаті завалюєш усі дедлайни – люди, які ведуть одночасно кілька проектів мене чудово зрозуміють. А тут ще й непередбачуваність робочого графіку, коли від написання чергової аналітики, для якої кілька днів (а може й тижнів!) збиралася з коментарями, офіційними запитами і думками, увесь час відволікають то відрядження, то штурм обласної адміністрації, то газетний день, то наближення Нового року. Але прочитання однієї мудрої притчі «перевернуло» з ніг на голову моє сприйняття реальності. А може й навпаки, повернуло з голови на ноги. Поділюся цією повчальною казкою й з вами.

В одному царстві якось народився принц. І на його День народження три феї принесли подарунки. Одна подарувала йому розум, інша – красу, третя – любов жінок та багатство. Але раптом на це «свято життя» завітала відьма, розлючена тим, що її ніхто не запросив. І теж зробила принцу подарунок, сказавши, що віднині він буде талановитим у всьому, за що б не взявся.

Оце поперло принцу, так поперло, − подумаєте ви. Але все не настільки просто, як здається на перший погляд. «Золотий хлопчик» ріс у славі та розкошах і часто закохувався. Але він ніяк не міг виконати своє призначення на землі. Будучи чудовим архітектором, художником, музикантом, геніальним математиком та талановитим письменником він кидав кожну з розпочатих справ, так і не дійшовши в ній до вершин, тобто, не створивши щось дійсно видатне.

Після того, як я почитала цю коротку притчу мене реально «торкнуло», адже я зрозуміла, що працюючи одночасно в багатьох сферах (нехай навіть і суміжних) я не роблю нічого зі своїх робіт дійсно добре. Що там і говорити, що на такі сфери як сім’я, друзі, відпочинок, хобі – уже зовсім не лишається ні часу, ні сил. Тому «колесо життя» у мене не те, що шкутильгає... Ну як би так пом’якше висловитися, черкаських доріг (навіть відремонтованих) воно точно не пережило б.

І я вирішила привчати себе до планування, почавши хоча б з малого – плану на день. У нього спеціалісти радять вносити не більше 7 пунктів, а важливих лишати лише три. Тоді принаймні не буде відчуття, що ви нічого не встигаєте і не впливаєте на своє життя, адже виконати три дійсно важливі справи протягом дня – цілком реально.

Більш «просунутий» рівень – розкидати свої робочі завдання «по кошиках»: «важливе і термінове», «важливе, але не термінове», «термінове, але не важливе», «неважливе і нетермінове».
До першої категорії належать справи, які реально «горять». Це прострочені дедлайни, заплановані зустрічі, важливі переговори, сплати рахунків і тому подібне. Ці справи треба виконувати у першу чергу і не братися ні за що інше, поки не буде досягнутий результат, який задовольнить вас повністю.

До «важливого, але нетермінового», можна зарахувати справи, які не потребують виконання «тут і зараз», але невиконання їх у найближчому майбутньому може призвести до небажаних наслідків.
Це може бути плановий похід до лікаря, закупівля продуктів до святкового столу (щоб потім не бігати з божевільними очима між полиць і намагатись врятуватися від «візочків» з продуктами таких же божевільних) чи купівля подарунків до якоїсь важливої дати.

«Термінове, але не важливе» − це завдання, які можна комусь делегувати. Наприклад, попросити помічника чи асистента відправити важливі документи або ж чоловіка по дорозі на роботу «закинути» майстру чобітки зі зламаними підборами.

Остання категорія «неважливе і нетермінове» просить вас задуматися: а воно взагалі вам треба? Призначена для того, щоб «відсіяти» зерно від полови і не перенавантажувати Ваш робочий графік. Щоб не було, як в анекдоті:

- А мене робота повністю задовольняє, − говорить один друг іншому.
- А це як?
- Ну йду вранці «на службу», дивлюсь – шикарна дівчина в дуже короткій спідниці. Відразу і настрій підіймається, і бажання з’являється «похуліганити». Йду увечері – та ж сама дівчина. А не відчуваю вже нічого. Робота задовольнила. Повністю. 

Теги: черкаси, черкаська область, планування, справи, вирішення, проблеми

Черкаси наживо

Понад два роки у місті функціонує балетна школа. Навчатися там починають малюки від 3,5 років. Серед усього, виконують вправи на розтягування,
Благодійний бал за сприянням шкільних лідерів м. Черкаси відбувся 5-го травня у Художньому музеї ім.Т.Г.Шевченка. Кошти збирали на лікування
< >
Колишні учениці ...
Олексій Юрін, RSS
День вишиванки ...
Олексій Юрін, RSS
У кав'ярні ...
Олексій Юрін, RSS