В грудні 1956 року Городище стало містом районного підпорядкування. До цієї історичної дати голова міської ветеранської організації Микола Панасенко підготував змістовну фотовиставку. В сотнях сучасних і старовинних світлин відображена історія міста, його визначні місця і значущі події, моменти з життя трудових колективів і окремих містян. Матеріали настільки виразні за змістом і ретельно підібрані тематично, що заслуговують окремого видання. Фотоекспозиція відкривається стендом, що розкриває життя місцевої медицини. Фотовиставка розгорнута в приміщенні музею С.С. Гулака-Артемовського.
Географічний словник 1788 року пояснює, що «назва Городище означає таке місце, де колись було місто, або якесь укріплення, а потім цим ім\’ям були названі нові поселення, котрі на старих місцях будувалися». Назва «Городище» походить від старослов’янського слова «град», «город». У часи Київської Русі городищами звалися поселення, укріплені ровами, валами і високими стінами. На нашу благодатну землю здавна нападало чимало чужинців – передусім кочівників. Отож люди, аби уберегтися від ворога, навколо своїх поселень влаштовували укріплення, які називали городищами (огорожами). Таке укріплення знаходилося у центрі сучасного Городища. Було обнесене частоколом, поряд розташовувалося торговище і ремісниче передмістя. На основі кількох городищ і виникло місто та закріпилася назва. Навіть після Другої світової війни територія Городища складалася з першої та другої сільських рад. Місцева говірка й досі назву міста визначає у множині: «у Городищах».
7 січня 1954 року була утворена Черкаська область, до її складу увійшов і Городищенський район. У 1956 році Городище отримало статус міста. Але в зв\’язку з укрупненням районів, указом президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року, Городищенський район було ліквідовано. Городище перебувало у складі Корсунь-Шевченківського району. А 1 січня 1967 року район був знову відновлений у нинішніх межах з райцентром Городище. Загалом нині в Україні 19 населених пунктів в одинадцяти областях носять ім’я Городище.
Володимир ЧОС
