До такого висновку прийшли учасники круглого столу, що відбувся в прес-центрі «Нової Доби». Під час зустрічі \”Українське майбутнє: Митний союз чи євроінтеграція\” провідні науковці та журналісти області обговорили одну з найактуальніших проблем нашого суспільства: вступ України до Євросоюзу.
Позицію значної частини прихильників євроінтеграції дуже точно визначив Президент України Віктор Янукович під час виступу на 10-му саміті Ялтинської європейської стратегії.
– Ми не хотіли, не хочемо і не будемо ніколи протиставляти інтеграційні процеси Захід – Схід. Ми хочемо їх об\’єднати. І на цьому шляху Україна йде впевнено до модернізації шляхом створення умов для ведення бізнесу, зняття тих бар\’єрів, які є в питаннях торгівлі, щоб цей процес все тісніше нас об\’єднував, і, дійсно, щоб ми створили єдиний економічний простір від Ванкувера до Владивостока, – заявив Глава держави. Таку ж думку висловив і дехто з присутніх на зустрічі черкаських науковців.
– Будь-яка людина, яка хоча б раз у своєму житті перетинала західні кордони України, розуміє, що Європейський вибір є очевидним, – говорить доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Черкаського державного технологічного університету Анжела Бойко. – Разом з тим, не можна говорити і про розрив стосунків зі Сходом. Українська політика споконвічно базується на засадах компромісу, і ця ситуація не є винятком. Утім, не треба забувати, що асоціація з Євросоюзом – це лише дороговказ, який допоможе Україні здобути своє гідне місце в європейському співтоваристві. Європа це вибір і можливості, але це також і щоденна кропітка робота над розбудовою тієї держави, в якій ми будемо жити.
Подібну думку висловив і присутній на заході доцент кафедри державно-правових дисциплін ЧНУ Василь Мойсеєнко:
– До Митного союзу наразі входять в основному країни, які мають авторитарний режим з керівною роллю Російської Федерації. Нічого спільного з демократичними цінностями там немає. Натомість Євросоюз має чітко визначені критерії, яким повинні відповідати його країни-учасники: верховенство права, плюралістична демократія, створення механізму та захисту прав і свобод людини, ефективне правосуддя тощо. Приєднання України до Європейської спільноти – це лише початок довгого шляху на якому доведеться багато працювати, якщо ми хочемо у майбутньому отримати хороший результат.
Позиція влади у нашій країні ніколи не була єдиною з наявних. Саме тому українське суспільство і вважається демократичним. Питання визначення майбутнього держави теж не є виключенням.
– Наразі наш народ настільки збентежений пропозицією входження до Євросоюзу, що просто забув про ті порядки, які в ньому панують, – відзначив заслужений журналіст України, ветеран журналістики Борис Педченко. – А панують там Німеччина, Голландія, Франція і Швеція. Трохи є середнячків. А що робиться з рештою країн, за рахунок яких живуть лідери? Серед жителів Греції, Болгарії, Іспанії, Італії, Прибалтійських країн сьогодні можна зустріти дуже багато тих, хто вже не радий з приводу членства в Євросоюзі. Сумнівними також можна назвати і так звані європейські цінності, чи не головними серед яких є одностатеві шлюби, легальні наркотики, дозволена проституція і католицьке або протестантське віросповідання. Ми ж – православні. Наразі Європа вже втратила свій потенціал. Центр світового розвитку і психології поступово зміщується в бік Азії.
Та головною причиною вибору на користь Митного союзу його прихильники вважають не ідеологію, а економіку.
– Якщо ми підписуємо договір про асоціацію, то повинні запровадити в життя понад 20 тисяч євростандартів: починаючи від різьби на гайках і гвинтах до ширини колії залізниці, – продовжує Борис Прокопович. – Таким чином ми втратимо стандарти, які досі існують в країнах Митного союзу. Отже наші товари будуть вже там не потрібні. А це величезні фінансові втрати, які понесе економіка країни, а отже і всі ми. Європа ж нам не дасть можливості продавати, оскільки їй самі немає куди вже дівати свою продукцію. Звісно, через досить тривалий час ми навчимося виживати і в цьому світі, бо українці вміють виживати скрізь. Україна залишиться суверенною і колись, можливо, стане розвинутою європейською країною, але до того часу половина населення просто вимре. Сьогодні співпраця з Митним союзом набагато перспективніша, тим паче, що вона вже давно налагоджена.
Нинішній вибір між східним і західним шляхом розвитку не перший і далеко не останній в українській історії. Кожен із Союзів, які пропонують нині Україні об’єднання, має достатньо своїх і переваг, і недоліків. Як стверджують соціологи, в разі референдуму понад 50 % українців нині готові проголосувати за об’єднання саме з ЄС. Наскільки ж правильним буде цей крок, якщо він таки буде, покаже лише час.
