СУСПІЛЬСТВО


Новина із категорії: Новини » Суспільство

Роздрукувати        Друкована версія

Коли рятувальник – сусід: на Черкащині 80 підрозділів місцевої пожежної охорони

Дата: 28-12-2016, 15:21.

Коли рятувальник – сусід: на Черкащині 80 підрозділів місцевої пожежної охорони На початку осені міністр МВС Арсен Аваков оголосив про старт масштабної реформи ДСНС, яка має завершитись у 2020 році. За цей час бізнес зможе змінити перевірки пожежної інспекції на страховий поліс, громади утворять добровільні пожежні команди і зможуть оперативно боротись з вогнем, а фінансування вогнеборців нарешті вийде на гідний рівень.

На Черкащині активне формування місцевих пожежних команд почалося п’ять років тому. Це було не ноу-хау, а лише відродження сільських пожежних підрозділів, які першими реагували на надзвичайні події у сільській місцевості. Нині такі добровольчі загони є у кожному районі області. Загалом їх 80, а кількість «місцевих» пожежників складає 248 осіб. Проте загалом по Україні частка добровільних команд – мізерна. За даними МВС, вона становить 0,01% від загальної кількості пожежних команд.


Коли рятувальник – сусід: на Черкащині 80 підрозділів місцевої пожежної охорони

Як це було
Поява та активна розбудова системи місцевої пожежної охорони на Черкащині (як і загалом по всій Україні) припадає на повоєнні роки. У перші десятиліття після Другої світової Радянський Союз перетворився на великий будівельний майданчик. Відновлювалися фабрики, заводи, створювалися нові радгоспи та колгоспи. Усе це потребувало належного нагляду та збереження від вогню. Тому до 1954 року практично в усіх районних центрах Черкащини вже були створені професійні пожежні частини. Що ж до сільської місцевості, то у тут у сфері протипожежного захисту було власне ноу-хау – пожежна сторожова охорона для колективних господарств і добровільні пожежні дружини для радгоспів. І хоч нововведенням протягом 30 років успішно послуговувались на території усього Радянського Союзу, проте мало хто нині знає, що перший з’їзд сільських пожежників відбувся саме на Черкащині

Історія створення пожежної сторожової охорони у сільській місцевості починається 1962 року. Адже саме тоді була ухвалена постанова Ради Міністрів УРСР №1188, згідно з якою пожежно-сторожова охорона колгоспів України отримала офіційний статус. Слід зауважити, що тоді на території радянської України існувало 12 тисяч колгоспів і кожен з них мав на обслуговуванні сільську пожежну команду.

− У СРСР при кожному колгоспі існував пункт пожежного нагляду, в якому були добровольці-пожежники. Вони були сконцентровані на тому, аби рятувати від пожеж поля, однак, звісно гасили і інші пожежі. Тож і зараз можна відновити подібні пункти в селах. В багатьох вони працюють на власному ентузіазмі. В інших – підтримуються агрохолдингами чи іншими підприємствами, оскільки ті прямо зацікавлені в існуванні подібних команд», − розповідає аналітик Офісу ефективного регулювання Ігор Лавриненко.

Окрім масовості сільські пожежники мали ще й особливий статус. Бути керівником сільської пожежної охорони було престижно, адже керівник ПСО був правою рукою голови колгоспу – беззаперечного авторитету на селі. Окрім поваги односельців пожежники мали ще одну беззаперечну перевагу – гарне матеріальне забезпечення. На Хмільницькому ремонтно-механічному заводі у Вінницькій області було налагоджено випуск пожежних авто спрощеної конструкції. Для потреб сільських вогнеборців щороку випускалось 200-300 таких машин. Крім того, усі пожежники мали форменний одяг та особистий транспорт для контролю ситуації на території колективного господарства. Непоганим «бонусом» була також зарплата вогнеборця – вища, ніж середня у господарстві (для порівняння – нині сільські вогнеборці отримують «мінімалку»). Не дивно, що охочих вистачало.

Волонтери існували завжди?

Сільським вогнеборцям активно допомагало місцеве населення. ПСО за допомогою добровольців щороку ліквідовувало 25-30% пожеж як в області, так і у всій країні. Професійним сільським рятівникам проводити профілактику та якнайшвидше ліквідовувати пожежі допомагали добровільні помічники, дружинники або сучасною мовою – волонтери.

Врешті-решт новий і нині дуже популярний «волонтерський рух» існував на нашій землі з давніх-давен. На дерев’яних щитах біля деякий сільських рад та пожежних підрозділів і досі можна побачити написи: «У разі пожежі будинок Михальчуків несе відра, будинок Костенків – габлі, будинок Півтораків − граблі». Дещо спотворений вираз «Моя хата з краю» нині знову набуває свого справжнього сенсу – «першим ворога стрічаю». І українці завжди були готові зустріти вогняного ворога плечем до плеча.

Перефразовуючи відомий вислів, вогнеборці всіх сіл та селищ єдналися. Для цього у 80-х роках минулого століття була запроваджена практика обласних та всеукраїнських конференцій ПСО. Перший обласний форум сільських пожежників відбувся в Черкасах.

На жаль, після розпаду колективних господарств команди пожежно-сторожової охорони, що існували практично в кожному селі, почали зникати. За браком коштів (адже фінансувало ПСО все те ж сільське господарство) сільські пожежні частини потроху закривалися, що не могло не позначитися на протипожежному захисті краю. Адже навіть із появою новітніх засобів зв’язку час, витрачений на дорогу до місця пожежі (а деякі села віддалені від райцентрів на 40 і більше кілометрів), знижував ефективність роботи вогнеборців практично до нуля.

Ріст пожеж у сільській місцевості вимагає рішучих дій. Адже понад 70% пожеж і нині стається у сільській місцевості. У групі ризику – самотні, літні, малозабезпечені громадяни, багатодітні сім’ї і, звісно, ті хто зловживає алкоголем.

Коли рятувальник – сусід: на Черкащині 80 підрозділів місцевої пожежної охорони

− Протягом 2014 року на Черкащині виникло 1206 пожеж, на яких загинула 61 особа. Вогнем було завдано матеріальних збитків на суму понад 123 мільйони гривень. У 2015-му виникло вже 1254 пожежі, на яких також загинула 61 особа. Вогонь знищив матеріальних цінностей на втричі більшу суму − понад 358 мільйонів гривень, − коментує тимчасово виконувач обов’язків начальника Управління ДСНС у Черкаській області Сергій Озеран. − Що ж стосується 2016-го, то за 11 місяців поточного року виникло 1200 пожеж, внаслідок яких загинуло 54 особи, а матеріальні втрати склали понад 179 мільйонів гривень.

На сьогодні для забезпечення пожежної безпеки в області існує 26 пожежно-рятувальних підрозділів, в яких 926 осіб безпосередньо займаються гасінням пожеж.

Що змінить реформа?

Адміністративно-територіальна реформа повинна стати для місцевих пожежних команд «світлом в кінці тунелю». Адже якщо більшість грошей, зароблених у певній місцевості, залишатимуться на місцях, то заможна громада матиме можливість використовувати їх на власні нагальні потреби, однією з яких є забезпечення місцевої системи протипожежного захисту. Досвід Європейських країн, у яких уже відбулася ця реформа (сусідня Польща провела реформи ще у 90-х роках) свідчить, що добровільними пожежними формуваннями ліквідовується 30-40% пожеж на початковій стадії, а в Україні – лише 3,5-4%.

Коли рятувальник – сусід: на Черкащині 80 підрозділів місцевої пожежної охорони

300 тисяч на власних пожежників

Однією з новостворених громад, де активно функціонує місцева пожежна охорона, є Єрківська ОТГ. Причому тут команду не відновлювали, а зберегли. У 2002-му році, коли виникло питання про її закриття, пожежників узяли на баланс місцевого бюджету. Тоді «ціна питання» була 78 тисяч гривень, тепер – 300. Проте керівник об’єднаної громади ні про що не жалкує.

Коли рятувальник – сусід: на Черкащині 80 підрозділів місцевої пожежної охорони

– Селище велике, та й сусідні Залізнячку і Радчиху необхідно обслуговувати, тож про це рішення ми не пошкодували, – запевняє голова Єрківської ОТГ Леонід Польовий. – У пожежній команді у нас 9 осіб. Керівник – Степан Прилуцький, віддав пожежній охороні більше 30 років життя. Сам підбирає людей. Їх, на щастя, вистачає, хоча зарплата й невелика, всього 1,5 тисячі гривень у місяць.
Але найбільшою проблемою, як говорить сам Степан Прилуцький, є не маленька зарплата, а стара техніка, що вже давно відслужила своє.
− Нашому «ЗІЛу» («ЗІЛ-130») – 38 років. Самі ремонтуємо його щороку. Дуже серйозних пожеж із людськими жертвами протягом останніх років, на щастя, не було, проте позаминулого літа, наприклад, ледве не щодня виїжджали на пожежі сухої трави. Якби не ліквідували їх вчасно – вогонь дістався б і полів, і будинків, − розповідає пожежник.
Єрківська громада сподівається отримати новий пожежний автомобіль з допомогою співфінансування від Державного фонду регіонального розвитку. Ціна питання – 800 тисяч гривень.
− Звісно, така служба весь час потребує витрат. Нещодавно закупили своїм пожежникам обмундирування та пожежні рукава на 68 тисяч гривень. Але вважаю, що краще все-таки утримувати в громаді власні пожежну, медичну службу та поліцію, − розповідає Леонід Польовий.

На створення власної пожежної команди нині сподівається і Мокрокалигірська об’єднана громада, яка була створена рік тому, одночасно з Єрківською. До Мокрої Калигірки пожежники мають діставатися або з районного центру Катеринполя (22 кілометри) або від села Лисяча Балка (15 кілометрів дорогами, 10 – «навпростець», бездоріжжям).


Коли рятувальник – сусід: на Черкащині 80 підрозділів місцевої пожежної охорони

− Хотілося б, звісно, мати власних пожежників, подали проект на ДФРР на закупку пожежного авто. Професійних рятувальників у селі немає, але є багато молодих ініціативних хлопців, які за потреби могли б пройти навчання, − коментує голова Мокрокалигірської ОТГ Вікторія Пипа.

Аналогічна ситуація з часом прибуття пожежних і по всій Україні. Українська пожежна команда прибуває на місце пожежі за межами міста за 20-40 хвилин. Стан доріг, велика відстань, стара техніка – і ось уже нема що гасити по прибуттю. Водночас у Німеччині час прибуття пожежників на місце − 8 хвилин, а у США взагалі – 3 хвилини, бо пожежний рятувальник – це сусід.
Неоперативне прибуття на місце події − одна з причин невтішної статистики. За десять місяців 2016 року в Україні від пожеж загинуло понад 2 тисячі осіб та завдано матеріальних збитків на суму понад 4,6 млрд гривень.


90% техніки прослужила більше 20 років

Інша велика проблема рятувальників – стара техніка. Нині “на озброєнні” у підпорядкованих підрозділах Управління ДСНС у Черкаській області перебувають 138 одиниць пожежно-рятувальної техніки, 90% з якої має термін експлуатації більше 20 років.
− За останні десять років завдяки фінансуванню з Державного бюджету України було оновлено автопарк на 21 одиницю. На сьогодні на території області функціонує комплексна програма забезпечення техногенної та пожежної безпеки розрахована на період з 2016 по 2020 роки, аналогічні програми діють також і в районах області, що дає можливість утримувати на належному рівні та покращувати матеріально-технічне забезпечення пожежно-рятувальних підрозділів. Завдяки даним програмам в 2017 році планується оновити 33 відсотків апаратів на стисненому повітрі, − підсумовує Сергій Озеран.

Шляхом Франції

За словами головної реформаторки МВС, заступниці міністра Анастасії Дєєвої багато областей уже готові реалізовувати реформу. За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», наразі пілотні проекти запустили у кількох регіонах, які підписали меморандуми. Це Тернопільська, Вінницька, Полтавська, Львівська, Дніпропетровська, Донецька, а також Київська області.
Алгоритм такий: громади визначають свою потребу у місцевій пожежній команді і оголошують про набір добровольців. Добровольцем може бути кожен, від 18 до років, хто однак не має протипоказань для фізичних навантажень. Якщо є бажаючі долучитись і не підпадають під ці норми – вони можуть брати участь не у власне рятувальних операціях, а, наприклад, у навчанні пожежній культурі та профілактиці серед населення.
Усі добровольці пройдуть 139-годинне навчання, яке буде організоване ДСНС у зручний для них час ( вихідні, перед- чи після робочий час), за державний кошт. Після цього вони будуть мати офіційний статус пожежника-добровольця, право на гасіння пожеж, і, цілком імовірно, певні пільги.
Щодо останнього – то це буде ініціативою громад, як саме мотивувати добровольців. Адже їхня праця буде неоплачуваною. Держава буде пропонувати різні опції для мотивації, на кшталт страхування життя чи компенсації за оплату комунальних послуг.
Таким же шляхом раніше пішла Франція, де сільські вогнеборці мають постійну роботу, а за волонтерську діяльність під час гасіння пожеж отримують не зарплату, а низку пільг − «соцпакет», гарантований державою.


Ірина Семенова





Теги: черкаси, черкаська область, рятувальники, служба, реформа, громади


Черкаси наживо

Місцевий фотограф Олександр Рибалка зробив світлини мешканців дитбудинків, будинків сімейного типу та інтернатів Черкас та області. Автор робіт
У День захисту дітей, черкасцям продемонструють унікальний фотопроект. Для нього місцевий фотограф Олександр Рибалка зробив світлини мешканців
Котяча дружба ...
Владислав Бедринець, RSS
16+ Про це… ...
Борис Юхно, RSS
Про хрущовки ...
Борис Юхно, RSS
Зачинені двері ...
Анна Сакун, RSS