На Різдво часто відбуваються дивовижні події, ніби хтось згори прагне нагадати нам про своє існування. Часом кумедним, часом дивовижним, а іноді й моторошним чином. „Нова Доба” підготувала для вас цікаві та неймовірні історії, що трапилися з різними людьми в різних країнах на Різдво. А головне – вірте в дива, бо вони ж таки трапляються!

Образи святих

Різдво 2003 року в родині бідної іспанської селянки Долорес Тенар було безнадійно зіпсованим. Через сильну зливу в черговий раз протекла стара покрівля, тож у Святвечір домочадці намагалися ліквідувати озера на підлозі й активно виносили з дому відра, наповнені дощовою водою.

Однак, коли через кілька днів патьоки на стінах підсохли, перед очима приголомшеної родини постала дивовижна картина: на обшарпаних потемнілих шпалерах вітальні стали виразно проступати риси Богородиці з немовлям на руках.

– І я, і мої рідні помітили святий образ майже одночасно, але спочатку боялися поділитися один з одним своїми спостереженнями. Нам здавалося, що таке припущення є богохульством, – розповідала згодом Долорес представникам преси. – Не збентежився тільки мій маленький онук і раптом голосно заявив, що дощ намалював на стіні святу Діву. За священиком ми побігли, коли малюк надумав розфарбувати образ фломастерами, щоб було вже зовсім «як у церкві»: не знали, можна дозволити це дитині чи ні…

Католицький священик, увійшовши до вітальні Тенар, був вражений побаченим. Він категорично заборонив торкатися до картини на шпалерах. Однак, на жаль, образ довго не протримався: коли шпалери підсохли, лик почав тьмяніти.

А от в Індії, де християни становлять близько п\’яти відсотків населення, до подібних чудес за традицією ставляться з більшою довірою. Маронітка Шила Антонія (представниця однієї з найдавніших християнських церков) з передмістя Бангалора (південна Індія) різдвяним ранком 2005 року готувала дітям коржі. І раптом на одному з них, який спочатку здався підгорілим, з\’явився лик Ісуса Христа.

– Я не могла повірити очам! – розповідала Шила журналістам. – Схвильована, показала корж дочкам і сусідам, які підтвердили, що це справді зображення Ісуса.

Жінка віднесла корж священику Георгу Якобу. Зараз випічка знаходиться на скриньці в церкві. Подивитися на диво приїжджають тисячі паломників з усієї Індії.

Дивовижні подарунки

Схоже, розповіді про те, що добрий Санта-Клаус часом дійсно приносить подарунки не тільки дітям, а й дорослим, не вигадка. Дивна історія сталася в 2004 році з преподобним Уеслі Марклом з американського штату Орегон. Він знайшов у тушкованій капусті, яку приготувала його дружина на гарнір до традиційної різдвяної індички, золоте розп\’яття. Подружжя Маркл звернулося до менеджера супермаркету, де була куплена капуста, і той розповів, що сторонній предмет міг потрапити всередину качана, коли той ріс на грядці. Священик спробував через постачальників супермаркету відшукати, кому належить розп\’яття, але це не вдалося. Не допомогло навіть телевізійне звернення – власник хреста, оціненого в 20 тисяч доларів, так і не з\’явився.

Однак ще більше диво трапилося через рік: розп\’яття з золота і срібла, правда, менших розмірів і, відповідно, більш дешеві, знайшли в капусті ще п\’ятеро жителів Орегона.

Загалом же святі, здійснюючи численні чудеса, подарунки полюбляють підносити скромно: ніби вони зовсім не від них, а так, трапилися самі по собі. Адже найчастіше втрачені або кимсь заховані речі знаходяться саме в різдвяні дні.

Наприклад, у 2005 році, вирішивши перед святами перебрати старі речі, що роками накопичувалися на горищі старого батьківського дому, англійка Дезі Берден знайшла там одне з перших видань Байрона. Книжку оцінили в десятки тисяч фунтів стерлінгів. Отриманої від продажу суми якраз вистачило, щоб заплатити борг по кредиту й зберегти будинок у власності сім’ї.

А в 2006 році поляк Кшиштоф Ендрусік, викорчовуючи на своїй ділянці пень з-під зрубаної перед Різдвом ялинки, знайшов справжній скарб – закопану невідомо ким шкатулку, доверху набиту золотими червінцями. Ці гроші пішли на те, щоб зробити в Німеччині операцію маленькій дочці Кшиштофа, без якої дівчинка, ймовірно, померла б.

Дива з іконами

У кінці 2002 року в селі Студянка Рівненської області чудесним чином оновилися ікони. Так, подружжя Василь та Надія Коханець кілька ночей поспіль помічали, як навколо образів, що висять в їхньому будинку, поширюється сяйво. Незабаром столітні ікони заблищали золотом як новенькі.

У родині інших місцевих жителів – Шевчуків – таке ж диво сталося з іще більш давньою маленькою іконою, яку господарі передали в храм. Втім, розповідають, що ще тридцять років тому в будинку однієї з мешканок Студянки паперова літографія, що зображає Трьох Святителів (вчителів Православ\’я), раптом напередодні Різдва засяяла серед ночі й до ранку оновилася. Зараз вона теж знаходиться в храмі.

На Різдво ікони можуть засяяти, навіть якщо на них не моляться, перебуваючи, наприклад, у музеї. У 2005 році в картинній галереї болгарського міста Тирново старовинна ікона Різдва Христового засвітилася в православний Святвечір, 6 січня, і продовжувала випромінювати таємниче світло протягом трьох днів. Прикметно, що найяскравіше на ній сяяло зображення Віфлеємської зірки над вертепом зі святим Немовлям. Після цього дива співробітники музею передали ікону до місцевого храму.

Однак найбільше диво сталося, мабуть, в кінці 2002 року в Кармадоні (Північна Осетія). На місці сходження льодовика Колка, який знищив безліч людей, було вирішено відслужити молебень. Туди доставили православні ікони святого Георгія, Іверської Божої Матері і Миколи Страстотерпця. І ось в зоні трагедії ікони почали мироточити: на них виступила запашна рідина, що зазвичай використовується в релігійних обрядах, – миро.

За словами священиків, ікони часто «плачуть» на місці радісних або трагічних подій. Їхній «плач» може служити і знаменням. Якщо очевидцем феномена є лише одна людина, це свідчить про те, що їй необхідно покаятися в своїх гріхах або що її чекають важливі зміни. Якщо ж кілька – це може стати ознакою глобальних подій, найчастіше драматичного характеру. Так, рясне мироточення православних образів спостерігалося напередодні Другої Світової війни.

Ми самі творимо чудеса

Чому на Різдвяні свята «щільність» чудес така висока? Як пояснюють вчені, святкові клопоти й очікування дива викликають у більшості людей внутрішню радість і навіть змінюють стан свідомості, як це буває під час медитацій або гіпнозу. І цей стан здатний впливати на реальність. Тож висновок такий: вірте в диво, чекайте його і тоді воно, цілком ймовірно, трапиться.