Новина із категорії: Володимир Чос, RSS

Роздрукувати        Друкована версія

Фотомайстер Володимир Білашенко

Фотомайстер Володимир Білашенко
Володимир Чос, RSS
Дата: 16-01-2017, 14:02.
Наше минуле зберігається на фотознімках. Гортаючи старі альбоми, переглядаючи пожовклі від часу світлини, ми поринаємо в часи нашої юності, бачимо ще зовсім молодими батьків, родичів і друзів, пригадуємо давно забуті моменти життя. До нас повертаються спогади, які, здавалося, були втрачені назавжди. Тому ми вдячні фотомайстрам, які зафіксували для нас щасливі миттєвості.

Дуже багато городищан пам’ятають і з вдячністю згадують фотографа Володимира Филоновича Білашенка. Він народився 30 червня 1928 року в Мошнах Черкаського району. Дитинство протікало у зеленому, квітучому, веселому куточку. Зростав у сім’ї фотографа. Коли Володі було 7 років, їхня сім’я переїхала до Городища, де батькові Филону Микитовичу трапилася робота. Володимир зі старшим братом Петром навчалися у міській Чкаловській школі. Батько не хотів щоб хлопці перейняли його професію – надто малоприбутковою тоді вона була. У ті часи люди фотографувалися лише раз чи два за усе життя. Технологія виготовлення знімків була складною. Це зараз достатньо просто навести камеру і натиснути кнопку. А тоді у цілковитій темряві доводилося заправляти плівку у фотоапарат, у залежності від погоди і освітлення вручну наводити різкість та діафрагму. Потім відзняту плівку доводилося проявляти у спеціальних хімікатах. Але хлопців такі труднощі не лякали. Ховаючись від батька, вони самі почали вивчати фотосправу, а згодом і фотографувати.

Фотомайстер Володимир Білашенко

Коли хлопці підросли і стали юнаками, вони познайомилися з двома рідними сестрами – Лідою і Шурою. А згодом з ними і одружилися. Як і батько, брати стали професійними фотографами. Розділили з ними цю професію і їхні дружини. Петра з Лідою, за розподіленням управління Держфото, направили в Рокитне Київської області. Там вони прожили і пропрацювали усе своє життя. Петро був фотографом, а Ліда фотолаборантом. А Володиною дружиною стала Шура – Олександра Дмитрівна. Вони дуже любили одне одного, між ними завжди було взаєморозуміння і взаємодопомога. Дружина закінчила медучилище, проте працювала разом з чоловіком – фотолаборантом.
Володимир Білашенко з 1946 року працював виїзним фотографом Держфото. Доводилося спочатку пішки ходити по селах: Старосілля, Мліїв, В’язівок та ін. Потім вже велосипедом їздив на роботу. Із 1959 року Володимир працював фотографом у фотоательє Городищенського побуткомбінату. На той час фотографія стала дуже популярною. З усіх куточків району приїздили люди, щоб сфотографуватися. Особливо багатолюдно було в суботу, коли проводилася реєстрація шлюбів. Приходили сфотографуватися до п’ятнадцяти весіль! Робили фото молодят, фото з боярином і дружкою, з гостями… Завжди була гармошка і бубон – фотоательє наповнювалося веселощами і піснями. А ось йдуть хлопці в армію – то також повна фотографія народу. Композиція групового фото була наступною – у центрі призивник, перев’язаний стрічками, а біля нього багаточисленні родичі і друзі, у ногах на підлозі гармоніст і бубоніст. Такі фотознімки можна побачити у кожній оселі, де живуть люди старшого віку. На них зафіксовані найщасливіші моменти їхньої молодості. Коли запитуєш «Де це ви робили фото?», відповідь одна: «У фотографа Білашенка».

Щороку перед значними державними святами у центрі міста вивішували на дошку пошани нові портрети передовиків промисловості та сільського господарства. Щоб устигнуть зробити великі фотознімки, Володимир і Шура працювали навіть ночами. Й усе було виконане вчасно! Володимира Филоновича запрошували також на підприємства та у колгоспи. Його можна було побачити у дитячих садочках, школах, технікумі, профтехучилищі… Всю душу вкладали Володимир Филонович і Олександра Дмитрівна, щоб у кожної людини залишилася пам'ять про дитинство, молодість, визначні події та пам’ятні дні. Й нині практично у кожній хаті на стінах і в альбомах зберігається з десяток сімейних, весільних світлин, зроблених руками Білашенків.
Володимир Филонович відійшов у інший світ 1999 року. А Олександрі Дмитрівні нині вже 92 роки, живе з сім’єю доньки Тетяни Володимирівни. Образ знаменитого місцевого фотографа Володимира Білашенка увічнено у фойє побуткомбінату «Волошка». Художник Олекса Близнюк зобразив його на всю стіну. Тут фотомайстер у вишиванці, поряд з великим фотоапаратом на тринозі. Це зараз якісні знімки можна робити просто на мобілку, а тоді працювали з такою громіздкою апаратурою, знімки друкували в лабораторії при світлі червоного ліхтаря, весь час маючи справу з хімічними реактивами. Тож займатися цією справою могли тільки справжні подвижники, ентузіасти, закохані у фотомистецтво.

Володимир Чос

Теги: черкаси, черкаська область, фотомайстер, Володимир Білашенко, роботи, Городище

Черкаси наживо

Трійко здорових малюків нещодавно народила черкащанка в обласному перинатальному центрі. Двоє хлопчиків та дівчинка-крихітка зявилися на світ
Антоніо Коррейя закінчив роботу над першим стінописом у Черкасах. За тиждень на тлі школи №15 португалець намалював ластівок, які обминають стовпи.
< >
Без планів на літо ...
Юлія Вовкодав, RSS
Все минеться ...
Анна Крутіхіна, RSS
Прощай ...
Лев Хмельковський, RSS
Люди, як кораблі ...
Ірина Семенова, RSS