Рахуємо податки із заробітної плати: прості приклади

З 1 грудня згідно із Законом України від 19.05.2016 №1384-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» підвищено до 1600 гривень мінімальну заробітну плату і прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Нагадавши про це, начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Черкаській області Володимир Жаврід звернув увагу роботодавців на обов’язок нараховувати своїм працівникам не менше 1600 грн. за просту, некваліфіковану працю, за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Тож, якщо станом на 1 грудня розмір окладів встановлений роботодавцем на рівні мінімальної зарплати, слід обов’язково провести підвищення розмірів таких окладів з 1450 грн до 1600 грн.
Із збільшенням мінімальної заробітної плати відповідно збільшуються відрахування. Тож у зв’язку з питаннями громадян, нижче наведені приклади розрахунку податків із заробітної плати.

Приклад 1. Працівникові нараховані (за просту некваліфіковану працю) 1600 грн. Він має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 689 грн. (п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України) та подав відповідну заяву роботодавцю. Відрахування з заробітної плати (на рівні мінімуму) працівника, який має право на ПСП становлять 539,98 грн.:
1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (1600 – 689) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 163,98грн.
2. Рахуємо військовий збір: 1600 Х 1,5% (ставка військового збору) = 24 грн.
3. Рахуємо єдиний внесок: 1600 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 352 грн.

Приклад 2. Працівникові (самотня мати) нараховані (за просту некваліфіковану працю) 1600 грн. Вона повідомила в заяві роботодавцю про те, що має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 689 грн. та підвищену ПСП (150%) – 1033,5 грн. (п.п. 169.1.1 та п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України), та додала відповідні документи. Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ. Отже, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150%. Відрахування з заробітної плати (на рівні мінімуму) одинокої матері становлять 477,97грн.:
1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (1600 – 1033,5) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 101,97 грн.
2. Рахуємо військовий збір: 1600 Х 1,5% (ставка військового збору) = 24 грн.
3. Рахуємо єдиний внесок: 1600 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 352 грн.

Приклад 3. Працівникові (інвалід ІІ групи з дитинства) нараховані (за просту некваліфіковану працю) 1600 грн. Він має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 1033,50 грн. (п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України) та подав відповідну заяву і підтвердні документи роботодавцю. Відрахування з заробітної плати (на рівні мінімуму) пільговика становлять 477,97грн.:
1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (1600 – 1033,5) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 101,97 грн.
2. Рахуємо військовий збір: 1600 Х 1,5% (ставка військового збору) = 24 грн.
3. Рахуємо єдиний внесок: 1600 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 352 грн.

Приклад 4. Працівникові (інвалід ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни – «афганець») нараховані (за просту некваліфіковану працю) 1600 грн. Він має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 1378 грн. (п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України) та подав відповідну заяву і підтвердні документи роботодавцю. Відрахування з заробітної плати (на рівні мінімуму) пільговика становлять 415,96грн.:
1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (1600 – 1378) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 39,96 грн.
2. Рахуємо військовий збір: 1600 Х 1,5% (ставка військового збору) = 24 грн.
3. Рахуємо єдиний внесок: 1600 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 352 грн.

Володимир Жаврід звернув увагу роботодавців та працівників, що умовою для застосування податкової соціальної пільги є обов’язкове надання відповідної заяви, а підвищеної (150% та 200%) – відповідних підтверджуючих документів. Він нагадав, що податкова соціальна пільга (ПСП) становить у 2016 році для будь-якого платника 689 грн. Розмір підвищеної податкової соціальної пільги: 150% ПCП = 1033,50 гpн; 200% ПCП = 1378,00 гpн. Граничний розмір зарплати, до якої застосовується податкова соціальна пільга, у 2016 році дорівнює 1930 грн.

Приклад 5. Працівникові нараховані (за просту некваліфіковану працю) 1600 грн. На момент нарахування заробітної плати він не надав роботодавцеві відповідної заяви на застосування податкової соціальної пільги або підтверджуючих право на пільгу документів. Відрахування з мінімальної заробітної плати такого працівника становлять 664 грн.:
1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: 1600 Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 288 грн.
2. Рахуємо військовий збір: 1600 Х 1,5% (ставка військового збору) = 24 грн.
3. Рахуємо єдиний внесок: 1600 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 352 грн.
Згідно із п.169.2 ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місяцем роботи. Якщо їх декілька, працівник самостійно обирає місце застосування податкової соціальної пільги і подає роботодавцю відповідну заяву. Пільга починає застосовуватись з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
Отже, працівникові треба вчасно подати заяву про застосування податкової соціальної пільги (а за наявності декількох місць роботи – обрати місце застосування ПСП і подати заяву) та надати відповідні документи, що підтверджують право на пільгу. Також відповідна заява і документи подаються роботодавцеві одразу після виникнення права на підвищену пільгу (пільги). В іншому випадку, тобто при нарахуванні працівникові доходу менше 1930 грн. на місяць та за відсутності заяви працівника і підтвердних документів, роботодавець пільгу не нараховує (приклад 5).

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x