Новина із категорії: Володимир Чос, RSS

Роздрукувати        Друкована версія

Черкаси крізь морок невідомості

Черкаси крізь морок невідомості
Володимир Чос, RSS
Дата: 27-01-2017, 18:36.
Походження міста Черкаси покрите мороком невідомості. Про це так прямо і сказано в об’ємній науково-статистичній праці Лаврентія Похилевича «Розповіді про населені місця Київського губернії» (1864 рік).
Історик Іван Болтін відносив походження Черкас до часів панування татар над Руссю. Він згадував дві слободи з войовничим населенням, які «були Черкаси і називалися козаками, що вони утекли в Канів і побудували містечко Черкаськ». Похилевич зазначав: «Якщо відомості правдиві, то Черкаси, що звалися у давнину Черкаськом, побудовані близько 1284 року». У 1499 році Кримський хан Менглі-Гирей в листі до Московського князя Іоанна ІІІ Васильовича говорив: «Ти можеш дістати собі Київ і містечко Черкаськ». В книзі великих креслень вказувалося: «А нижче Мошен за чотири милі, на Дніпрі місто Черкаси».

За іншою версією, Черкаси були засновані у XIV столітті волею польського короля Станіслава-Августа. Із опису Канівського замку 1552 року видно, що литовський князь Гедемин завоював над морем Кафу, Перекоп і Черкаси П’ятигорські, привів сюди частину черкасів, яких поселив над Дніпром, заснувавши місто Черкаси. Хоча авторитетні дослідники Боплан і Герберигтейт вважали Черкаси більш древнім містом. Коли у 1386 році польським королем став Ягайло, Черкаси стали центром одного з трьох його гетьманства.
Наприкінці XV ст Черкаси вже були відомі, як значне місто в Украйні. У 1523 року жителі змогли витримати 13-денну облогу татарського війська, хоча по місту били із 50 гармат. Аж до часів Богдана Хмельницького Черкаси вважалися головним козацьким містом. У 1637 році, після битви з Павлюком, Черкаси були спалені поляками. Черкаські козаки перейшли під прапори Хмельницького, що відіграло вирішальну роль у ході Національно-визвольної війни українського народу 1648-657 років.

Лаврентій Похилевич такими бачив Черкаси в середині ХІХ ст: «Місто розташоване частково на невисоких горах, що тягнуться над Дніпром, з яких відкриваються мальовничі краєвиди, а частково на пологому березі Дніпра. Вулиці неправильні, забудовані подекуди незграбними єврейськими житлами, подекуди чистенькими будиночками чиновників, подекуди сільськими малоросійськими хатами під солом’яними стріхами. У деяких частинах міста є дерев’яні паркани, в інших просто сільські тини, за якими видніються зелені городи з великою кількістю соняшників. Найбільш помітні будівлі в місті – офіційні установи, зведені за уставленим зразком. Від старовинної фортеці не лишилося і сліду. Жителі лише вказують на гору, де вона колись була. Вона знаходиться за міською думою, де нещодавно стояла дерев’яна латинська каплиця. В місті є духовне повітове училище і приходське училище, де навчаються до 150 дітей священиків і церковнослужителів довколишніх приходів… Нині в Черкасах нараховується православних 6.660 жителів, 1016 розкольників, 740 євреїв, 50 латинян. Всього 8466 жителів. Серед них купців 3-ї гільдії – християн 25, євреїв 57. Височать три церкви: соборна Миколаївська дерев’яна 1693 року, Троїцька дерев’яна 1745 року, Різдвяно-Богородична дерев’яна 1798 року».

Із 1797 року Черкаси стало повітовим містом Київської губернії. У 1815 році інженер та архітектор шотландського походження Вільям Гесте запропонував план забудови Черкас, за яким передбачалося створення рівних кварталів з прямими вулицями. У 1911 році в Черкасах налічувалося 4348 дворів, де проживали 19514 чоловіків і 20135 жінок. На другу половину XIX ст припало стрімке економічне піднесення міста. У 1876 році проклали залізницю, розвивалися лісопереробна, цукрова, тютюнова, металообробна, машинобудівна, борошномельна промисловість й торгівля. Щороку у місті відбувалося до 7 ярмарків, а базари проходили щотижня. Зростання економіки сприяло розвитку Черкас.
Сто років тому серед культурно-освітніх закладів Черкас були Народний дім (біля тютюнової фабрики на сучасній вулиці Благовісній), театр, міський клуб, два громадських зібрання, два кінотеатри і дві бібліотеки. Медичну допомогу в місті здійснювали повітова, земська, залізнична та приватна заводська (при цукроварні) лікарні та пологовий будинок.

Теги: черкаси, черкаська область, місто, історія, заснування, походження

Черкаси наживо

Цілющі козацькі води. Вилікувати хвороби шлунка, укріпити імунітет – можна і на Черкащині. Водні процедури – безкоштовні і без черг. А ще – невідомі
Смугасті ягоди уже дедалі частіше з'являються на черкаських ринках, та чи є безпечним такий ранній урожай? Журналісти «ВІККА» вирушили на ринок із
< >
Закордонні марки України ...
Лев Хмельковський, RSS
Повстання охопили Україну ...
Лев Хмельковський, RSS
Автоматика на коліщатах ...
Владислав Бедринець, RSS