Новина із категорії: Блоги » Лев Хмельковський

Роздрукувати        Друкована версія

Знайшлося ще 13 енкаведистів на Черкащині

Знайшлося ще 13 енкаведистів на Черкащині
Лев Хмельковський
Дата: 8-02-2017, 14:21.
Я вже розповів у «Новій Добі» по людей, які служили в органах НКВД на Черкащині в роки Великого терору (1935-1939). Коли у Москві «Меморіял» опублікував 40 тисяч анкет таких службовців НКВД, я вирішив вибрати з них людей, які служили в Україні та перетворити анкетні дані на біографічні довідки, які ще маю перекласти українською мовою. Перший етап цієї акції я вже закінчив і можу додати відомості ще про 13 таких службовців.

Четверо з них служили у відділеннях Транспортного відділу НКВД на залізничних станціях Христинівка та Бобринській (тепер ім. Шевченка). Микола Царенко від 21 лютого 1938 року до 9 січня 1940 року був помічником оперуповноваженого НКВД станції Бобринська. Капітан державної безпеки Олександер Хоменко, українець, народження 1897 року, служив в НКВД від 1936 року, а на Черкащину потрапив уже після війни старшим оперативним уповноваженим на станції ім. Шевченка (лютий 1946 року).

На станції Христинівка служили Григорій Синичкин і Степан Артюшкин. Перший з них до 28 квітня 1940 року виконував обов’язки начальника відділення НКВД, мав звання молодшого лейтенанта державної безпеки.
Лейтенант державної безпеки Степан Артюшкин до 17 серпня 1939 року був уповноваженим Христинівського лінійного відділу Робітничо-селянської міліції.
Міські та районні відділи НКВД очолювали на Черкащині ще п’ять осіб. Декснис Вікентій служив в органах державної безпеки уже від 22 березня 1936 року і до 15 листопада 1937 року був помічником оперуповноваженого Черкаського районного відділу УНКВД, доки його не звільнили у запас за станом здоров’я.

Полковник державної безпеки Михайло Жовнер, 1990 року народження, з села Уланова на Чернігівщині, почав там службу в Новгород-Сіверському, Сновську, потім служив у Конотопі, Миколаєві, Полтаві, Києві, аж у 1934 році став заступником начальника особливого відділу 58 стрілецької дивізії в Черкасах і Черкаського райвідділу ГПУ–НКВД (1934–1935 роки), далі був начальником відділу на станції ім. Шевченка до грудня 1937 року. Служив у Татарстані, на Уралі, Далекому Сході, в Сибіру, помер у серпні 1960 року , у Свердловську.
Полковник Микола Мороз у 1933-1935 роках служив в Кононівській МТС Драбівського району. Сам він з Вінничини. У Муровано-Куриловецькому районі і розпочав службу. У МТС був заступником начальника політвідділу по роботі ОГПУ–НКВД. Поява Миколи Мороза у Кононівці була пов’язана з історичним явищем. Село чинило опір колективізації і Москва готувала Голодомор для приборкання селян. Одночасно 5 серпня 1932 року Сталін запропонував зміни у МТС та інших органах управління сільським господарством. У січні 1933 року були створені політвідділи при МТС, які, маючи надзвичайні права, стали особливим і надзвичайним органом на селі. Каральна система дістала нові можливости боротьби з непокірним селянством. Кадрові чекісти були мобілізовані в нову структуру з крайових апаратів ОГПУ, з районних відділів. Для них були організовані спеціяльні оперкурси. Після МТС Микола Мороз службу продовжив у Харківській області, у Кам’янці-Подільському, начальником особливих відділів і СМЕРШ НКВД на ряді фронтів і військових округів. Помер у вересні 1987 року, Вінницька область.

Полковник Василь Мастицький, росіянин, народився 4 лютого 1902 року в Старій Руссі. Служив в органах НКВД у Старій Руссі, Новгороді, на Донеччині, аж у 1935 році став начальником Драбівського районного відділу НКВД, саме у криваві 1935–1937 роки. Помер 13 квітня 1954 року в Мінську.
Кирило Дідусь, українець. Народився в 1904 році. В органах НКВД служив від 1928 року. До 9 вересня 1940 року був начальником Гельмязівського районного відділу НКВД.
Полковник Лаврентій Якушев служив у органах ВЧК з 1920 року. Сам з Курської області. Був у Мелітополі, Ніжині, у 1930 − 1931 роках служив у Черкасах начальником відділу ГПУ (1929 − 1930), потім перебував на керівних посадах у Харкові, Києві, Житомирі, був народним комісаром (міністром) внутрішніх справ Криму до 1938 року, коли його заарештували за зловживання владою і ув’язнили в Північно-Східному виправно-трудовому таборі, де він був до 1941 року. Коли почалася війна, влада відчула потребу у знавцях терору і 9 жовтня 1941 року Л. Якушева звільнили достроково постановою Президії Верховної Ради СРСР. Він служив в оперативних групах НКВД при партизанських загонах Смоленської области. За вироком 1939 року не був реабілітований. Помер у березні 1986 року, в Москві.
Двоє службовців НКВД народилися на Черкащині. Гаврило Бернадський − у 1908 році, у селі Сотники Корсунського району. Був начальником особливого відділу НКВД 96 стрілецької дивізії.

Зиновій Гаврега народився в 1896 році, у селі Дубова Уманського району. В органах ВЧК − з 1923 року. Був начальником особливих відділів НКВД ряду військових з’єднань. У липні 1942 року загинув на фронті.
Відомі лише біографічні довідки цих осіб. Докладніше про них розповідають справи державних архівів.

Теги: черкаси, черкаська область, енкаведисти, історія, блог, Лев Хмельковський

Черкаси наживо

Смугу перешкод військовослужбовці долали безперервно протягом тридцяти годин. Так у Навчальному центрі Держприкордонної служби України в Оршанці під
Замість лімузинів, високих підборів та краваток – віз, вишиванки та плахти. На Черкащині взялися за відродження місцевих весільних традицій. Інформує
< >
«Це зробив Міхо» ...
Лев Хмельковський, RSS
На виставці ...
Олексій Юрін, RSS
Отож – почнемо?! ...
Володимир Даник, RSS