Жителі Чорнобаю, Лукашівки та Веселого Хутора вкотре допомогли військовикам

Жителі Чорнобаю, Лукашівки та Веселого Хутора вкотре допомогли військовикам

Днями військовослужбовець, учасник АТО, депутат Чорнобаївської районної ради, голова районної Спілки моряків-підводників Микола Джулай розповів, що 4 лютого його бойові побратими отримали від жителів Чорнобаївського району чергову гуманітарну допомогу. У відповідь Микола Іванович привіз сердечну подяку від бійців 2-ого гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 24-ої окремої механізованої бригади «залізної», яка дислокується в Донецькій області.

Військовик зізнається, що державне забезпечення армії хоч трохи і покращилось, однак ще не відповідає всім потребам. Тож солдати щиро дякували за харчі, теплі речі та все, що їм передали жителі Чорнобаївського району. А що стосується умов проживання та облаштування побуту бійців дивізіону, то Микола Джулай лише розводить руками:
− Фактично нічого не змінилося. Як було важко, коли жили в бліндажах і солдати навіть не мали, де помитися, так і тепер. Благо, що хоч не під відкритим небом, − каже, − живуть бійці на фермі, яку вони своїми силами потроху облаштовують під казарми. Проблемою є й відсутність лазні, яка нещодавно згоріла. Столова функціонує, годують нормально.
Та як би там не було, коли приїжджають волонтери, бійці відчувають себе потрібними, їм важлива увага і приємно отримати передачі. Особливо домашню випічку, хліб, запах і смак яких хоч на хвилинку повертає до рідного дому, на рідну кухню, де чекають мама з татом чи дружина з дітками.
Хлопці дуже дякують за необхідну їм допомогу, надзвичайно вдячні за дитячі листи і малюнки. Беруть їх із собою і носять в нагрудних кишенях. У надважких умовах є постійна потреба в речах, які зберігають тепло дитячих рук і щирість їх чистих душ.

− Ви самі з цього дивізіону, тож, мабуть, потреби бійців знаєте?
− Так, знаю їх запити, потреби, збереглися добрі відносини з командою, 2-3 рази в місяць зідзвонюємося. Переговорив з командуванням і вони попросили тент на «Урал 43-20Д». Звертався до багатьох директорів СТОВів, на жаль, вони не зрозуміли, що це таке їхати в морозно-вітряну погоду у відкритому кузові вантажівки.
Звернувся у Чорнобаївську селищну раду. Допомогли із спонсором. За кошти керівника ФГ «Еко ленд» Бориса Олексійовича Саюна в Золотоноші пошили тент із дорогої бельгійської (не китайської!) брезентової тканини, яка не горить.
До тенту потрібно і продукції. Поговорив із сільськими головами Лукашівки та Веселого Хутора. Микола Васильович Ратушний та Світлана Василівна Наконечна, у свою чергу, звернулися до директорів місцевих шкіл. Підключилися вчителі, батьки, діти, всі жителі обох громад – зібрали продукти. Учні виготовили обереги, намалювали малюнки, написали листи.

Жителі Чорнобаю, Лукашівки та Веселого Хутора вкотре допомогли військовикам

– Хто ще допомагав?
− Приємно, що допомогли з поїздкою керівники СТОВ «Світанок» Іван Миколайович Тітаренко, ПСП «Нива» Валентина Олексіївна Гонтар, СТОВ «Агроко» Володимир Іванович Тарандушка, СТОВ «Першотравневе» Микола Володимирович Сивець.
Необхідними для солдат є і засоби спецзв’язку, радіостанції. З цим допоміг чорнобаївський підприємець Євгеній Віталійович Таванець разом із своїми товаришами, кумами Сергієм Михайловичем Потапенком, Романом Леонідовичем Лукашенком, Олександром Олексійовичем Якубовським, Русланом Анатолійовичем Брагінцем.
Власною продукцією допомогли селищні підприємці Віктор Михайлович Чіпа, Володимир Андрійович Шпак, виконавчий директор Іркліївського ТОВ «Смачна випічка» Анатолій Юрійович Жиганов.
Окремі слова вдячності головному лікарю Чорнобаївської ЦРЛ Тетяні Іванівні Козловій за постійну підтримку вже не однієї поїздки.
Мої колеги із Спілки моряків-підводників теж підключилися. Олександр Васильович Войцях привіз теплі речі, продукти і кошти. Володимир Іванович Кулик разом із дружиною напекли різних смаколиків.
У переддень поїздки голова селищної ради Алла Олексіївна Мірошниченко і всі працівники напекли вареників, пиріжків, тортів, кренделиків.
Багато чорнобаївців допомогли. Марія Ананіївна Лашкевич з пров. Зеленого забезпечили м’ясними закатками, Григорій Васильович Коваль з вул. Урожайної – сухофруктами і сухими борщовими приправами.
А жителі вул. Некрасова помагали всім кутком. Хліб, пироги, вареники пекли Ганна Іванівна Орлова, Ніна Миколаївна Зоря, Надія Василівна Танцюра, Катерина Григорівна Троценко, Ніна Леонідівна Гурин, Тетяна Гаврилівна Гаркуша, Катерина Іванівна Кулик, Тетяна Іванівна Гриценко, Галина Петрівна Лесечко, Ніна Йосипівна Лесечко, Ганна Михайлівна Ремеснік, Ніна Костянтинівна Довгаль (на фото).

Солодощі закупили Марія Тимофіївна Бреус, Валентина Павлівна Тарасенко, Тетяна Михайлівна Собко, Катерина Іванівна Редуненко, Лідія Олексіївна Чеботар, Любов Юхимівна Осипова, Ольга Миколаївна Куцовол.
Щира подяка моїм товаришам, з якими їздили, − Володимиру Івановичу Литвиненку, Віктору Петровичу Кіреєву та Анатолію Євгенійовичу Снітку, «газель кою» якого ми все відвезли. Дорога видалася важкою, трапилася поломка, автівку довелося ремонтувати посеред шляху. Та все довезли цілим, передали воякам тент, який вони замовляли, всі продукти, солодощі, дитячі вироби. Зустріли нас радо, напоїли чаєм, показали, в яких жахливих умовах доводиться жити. Та військові тримаються гідно, не падають духом. І передають низький вам уклін, добрі люди з Лукашівки, Веселого Хутора, Чорнобаю.

Низький уклін всім, кого назвав, і всім, хто допомагав і допомагає атовцям. Я долучаюся до подяк і бажаю мирного неба над головою! – завершує розмову Микола Джулай. − І спасибі всім, завдяки кому ця поїздка вдалася.

Спілкувалася Інна Чмихало

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x