Новина із категорії: Володимир Чос, RSS

Роздрукувати        Друкована версія

Городище – найдревніше місто Черкащини

Городище – найдревніше місто Черкащини
Володимир Чос, RSS
Дата: 13-02-2017, 11:20.
На нашу благодатну землю здавна нападало чимало чужинців. Отож люди, щоб уберегтися від ворога, навколо своїх поселень влаштовували укріплення, які називали городищами. Не даремно в Україні аж 19 населених пунктів в одинадцяти областях мають назву Городище!
Про початок і давню долю нашого Городища нічого невідомо. Існує версія, що сформувалося у IX ст., адже, за «Повістю врем’яних літ», у 1032 році Ярослав Мудрий розпочав будівництво фортифікаційної системи на південно-східних рубежах держави. Якщо так, тоді Городище можна вважати найдревнішим містом Черкащини.

Городище – найдревніше місто Черкащини

Перша писемна згадка про Городище відноситься до XVI ст. Це запис, як у 1527 році воно було спалене татарами. Поселення відродилося лише через сотню років, але розвивалося повільно.

Селяни сіяли хліб, вирощували худобу, тримали пасіки, виготовляли барвники для фарбування шкіри. Давали значні прибутки власнику – польському дворянину Станіславу Конецпольському. У 1637 році виникло повстання – місцеві селяни та нереєстрові козаки Павлюка (Павла Бута) билися з польським військом. У 1645 році, за наказом Конецпольського, у Городищі насипали захисні вали та звели дві укріплені вежі. У «Словнику географічному королівства Польського» ця споруда називалася замком. У червні 1664 року козаки Івана Сірка розбили під Городищем татарське військо. А струмок, що впадає у Вільшанку з того часу називається Татарка. Того ж року Городищенський замок, яким командував польський полковник Маховецький, витримав облогу 20 тисяч запорожців, тут Іван Сірко отримав поранення. Городище знаходилося в центрі подій національно-визвольної війни українського народу 1648-1657 років. Тоді вже було значним містечком. Із 1663 року у Городищі проживала одна з доньок Богдана Хмельницького. Це була Катерина – дружина гетьмана Правобережної України Павла Тетері. У 1664 році у неї гостював брат Юрій.

Городище – найдревніше місто Черкащини

Після Андрусівського перемир’я 1667 року Городище у складі Правобережної України відійшло до Польщі. У 1741 році в містечку числилося 300 дворів. Люди скаржилися листом Переяславському єпископу, що власники піддають кріпаків тілесним покаранням, відбирають худобу, нав’язують уніатство. У 1768 році городищани стали учасниками Коліївщини. У 1776 році граф Моравський продав маєток князю Любомирському.

Городище – найдревніше місто Черкащини

У 1793 році Городище стало волосним центром Черкаського повіту. У 1794 році Городище населяло близько 3700 жителів. Кількість населення зростала за рахунок вихідців із інших сіл, які знаходили тут роботу. Зокрема, працювали на добуванні граніту у кар’єрі.
Досліджуючи минуле Городищини, вже багато поколінь істориків користуються книгами Едварда Руліковського та Лаврентія Похилевича. Вони є авторами перших ґрунтовних статей про Городище та довколишні населені пункти. Едвард Руліковський доволі поетично описував тутешні краєвиди: «Місцевісць красива і приваблива. Тут багато пагорбів і долин, вкритих дубовими лісами. Городище оточене безперервною низкою пагорбів і ярів, особливо зі сторони Млієва та Орловця, а з боку Валяви – лісом. До Корсуня ж тягнеться рівнина, що плавно переходить в пагорби, на якій зеленими хвилями колосяться жита… На полях височіє багато могил, з яких пастухи дивляться за своїми чередами і табунами».

Городище – найдревніше місто Черкащини

Із фоліанту Лаврентія Похилевича «Розповіді про населені місця Київської губернії» вичитуємо, що «Городище – містечко при річці Вільшанці, в 20-ти верстах на південний схід від Корсуня. Жителів обох статей: православних 5493, євреїв 3000, розкольників 15 і папистів 66. Крім того в цукровому заводі живе 1186 православних, 64 папистів і 64 євреїв. В 1741 році в містечку числилося 300 дворів. Городище було вже значним містечком під час козацьких війн, але про початок і давню долю цього поселення невідомо. В останні роки піднеслося цукровим заводом, заснованим нижче Городища над річкою Вільшанкою у 1848 році купцями Яхненко і Симиренко».

Городище – найдревніше місто Черкащини

У містечку зосереджувалася торговельна діяльність й дрібна промисловість. На 1848 рік у Городищі було 850 дворів, працював винокурний, пивоварний і поташний заводи, аптека, 3 млини. Нараховувалося до 30 заїжджих будинків. При них були стайні, у кожній могли розміститися від 10 до 30 коней. У 1846 році виникла засуха, дощів не було 10 тижнів. Вільшанка пересохла, тому водяні млини не працювали.

Городище – найдревніше місто Черкащини

Як і в попередні століття, значна частина чоловіків займалися чумацтвом – кіньми та волами перевозили людей і вантажі. Чумакували здебільшого селяни і однодворці. Якщо цим займалися українці – їх називали чумаками, якщо євреї – то фурманами. Доправляли вантажі до Одеси, а назад привозили різні предмети торгівлі. Або ж їхали на Дон, у Крим, до Бессарабських соляних озер. Купували сіль і рибу, а потім розвозили по базарах міст і містечок. Возили зерно на пристані Дніпра та буряки на цукрові заводи.
У 1876 році почала діяти залізнична станція Воронцово-Городище. У 1891 році землевласниками Балашовими, за ініціативи управляючого маєтку Михайла Філіпченка, почала діяти сільськогосподарська школа – відтак нині Городищенський державний аграрний коледж є одним із найстаріших навчальних закладів України сільськогосподарського профілю.

Городище – найдревніше місто Черкащини

Городище – батьківщина багатьох видатних людей. Тут народився фундатор української поетичної сатири, ректор Харківського університету Петро Гулак-Артемовський (1790-1865). Його племінник Семен Гулак-Артемовський (1813-1873) став автором першої української опери «Запорожець за Дунаєм». У вересні 1843-го та двічі влітку 1859 року тут гостював Тарас Шевченко. Відвідували містечко народоволець Андрій Желябов (який невдовзі вчинив теракт проти царя), поетеса Леся Українка, історик Микола Костомаров, вчений Михайло Драгоманов, автор слів державного гімну «Ще не вмерла Україна» Павло Чубинський у 1870-1873 роках жив і працював у сусідньому Млієві. Хлопчаком у Городищі гостював поет Андрій Бєлий та письменник Костянтин Паустовський. У журналістських справах тут бував і писав про недолугі назви багатьох місцевих вулиць поет Василь Симоненко. Городище має справді багату історію. Тому 26 липня 2001 року Кабінет міністрів України видав Постанову № 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України», куди включили і Городище.

Володимир Чос

Теги: черкаси, черкаська область, Городище, місто, історія, походження

Черкаси наживо

Цілющі козацькі води. Вилікувати хвороби шлунка, укріпити імунітет – можна і на Черкащині. Водні процедури – безкоштовні і без черг. А ще – невідомі
Смугасті ягоди уже дедалі частіше з'являються на черкаських ринках, та чи є безпечним такий ранній урожай? Журналісти «ВІККА» вирушили на ринок із
< >
Закордонні марки України ...
Лев Хмельковський, RSS
Повстання охопили Україну ...
Лев Хмельковський, RSS
Автоматика на коліщатах ...
Владислав Бедринець, RSS