Олег СТРАТІЙЧУК, завідувач проктологічного відділення Черкаської обласної лікарні:

«Геморой – досить поширене захворювання. На сьогодні близько 75 % дорослого населення планети страждають від цієї проблеми. Оперативного втручання потребують близько 15 % усіх, хто нездужає.
Природа спланувала так, що гемороїдальні вузли виконують замикаючу функцію в анальному каналі. Якщо людина надто напружується, то вузли збільшуються і перекривають анальний прохід.

Розрізняють геморой первинний і вторинний, гострий і хронічний. Первинний розвивається внаслідок постійних фізичних навантажень, хронічних закрепів, сидячого способу життя. Вторинний виникає під час вагітності або у разі наявності певних хвороб: патології печінки, пухлинах органів черевної порожнини.
Загострюватися проблема може від вживання гострих і жирних страв, алкоголю, фізичних перевантажень, сидячого способу життя.
Якщо геморой не спричиняє надмірного дискомфорту, то, як правило, вже хворі люди не звертаються до фахівця. При початковому розвитку геморою проводять консервативне лікування: із нормалізацією харчування, режиму праці, застосуванням відповідних свічок, венотоніків. Через декілька тижнів такої терапії можливе проведення міні-інвазивної операції. А при гемороях 3–4 стадії проводять планове оперативне втручання пісдя необхідних обстежень та підготовки.

Під маскою геморою можуть бути приховані й інші захворювання, наприклад, поліп, дивертикулярна хвороба (грижа товстої кишки), хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, сифіліс прямої кишки, паразитарні захворювання, рак. Саме тому лікуватися самостійно, якщо ви запідозрили у себе геморой, протипоказано. Консультація із фахівцем обов’язкова для правильного визначення діагнозу і способу лікування.
Дехто починає лікування із порад знайомих, відвідування сумнівних клінік, де навіть не проводять належних обстежень. Дехто просто купує перший-ліпший препарат, який порадять в аптеці. У таких випадках людина довго лікується – місяцями, або навіть роками. Потім виявляється, що це не геморой, а рак. А час втрачений, і хвороба прогресувала. Тоді хворий потрапляє вже не до нас, а в онкодиспансер.

Тому наголошую: вчасно звертайтеся до спеціаліста. Якщо виявили кров у виділеннях, обов’язково ідіть до хірурга за місцем проживання, здайте необхідні аналізи і попросіть направлення у проктологічне відділення в обласну лікарню. У нас розроблені відповідні медичні протоколи, є обладнання для проведення потрібних обстежень та міні-інвазивного лікування.
Краще звернутися до лікаря із проблемою на більш ранній стадії і перенести легшу операцію, ніж потім через недугу бути надовго виключеним із трудової діяльності і соціального життя».