23 лютого свій 90-й рік народження відсвяткував житель Єрок, що на Катеринопільщині, Степан Власович Шкуренко. На його долю, як і всіх його ровесників, випало чимало життєвих випробувань. У пам’яті чоловіка назавжди закарбувався голодний 1933-й. Хоч і був тоді ще малим, але з тих пір знає ціну кожної крихти хліба.
А згодом у життя увірвалося коротке, страшне, болюче слово − війна. Роки окупації, страх, сльози і очікування. Очікування звільнення. І коли у березні 1944-го Єрки звільнили від гітлерівців, ця подія стала для всіх єрківчан найкращим подарунком долі.
Сімнадцятирічного Степана (який приписав собі один рік) призвали до армії. Сподівався, що битиме ворога на його території. Але знову поворот долі − потрапив на Далекий Схід, де проходив службу у ВМФ у Находці.
Навідника зенітної установки Степана Шкуренка у складі 179 окремого дивізіону протиповітряної оборони у серпні 1945-го відрядили до Порт-Артура, де в той час точилися бої з японською армією. Про ті, сповнені тривог і боїв, дні ветерану нагадує медаль «За перемогу над Японією».
Саме тут і трапилося з ним лихо. Інший клімат, місцеві комахи, що переносили екзотичні хвороби, підірвали здоров’я молодого українця. Його комісували.
Повернувся Степан у рідні Єрки, та так і залишився у них. На Покрову поєднав долю з дівчиною Лідою, з якою крокують однією стежиною вже більше 68 років. Збудували з коханою дружиною хатину, в якій спочатку з’явився на світ син Микола, а згодом і донька Люба. А доля знову «підкинула» Степану Власовичу і Лідії Яківні нове випробування: під час грози блискавка влучила у їхню хату. І тільки завдяки героїчному вчинку(інакше не скажеш) матері їхніх кровинок було врятовано.
Степан Власович після повернення з армії продовжував службу − охороняв залізничний міст через Гнилий Тікич. Згодом перейшов працював у місцевий гранітний кар’єр − починав експедитором, потім гірничим майстром, а, коли закінчив технікум в Ірпені, то інженером.
Подорожували Шкуренки сина й доньку. Рідними стали для них невістка та зять. А, коли, народилися внуки, дідусь із бабусею не могли натішитися малюками. А тепер радіють наступному поколінню родини.
У день ювілею до Степана Власовича Шкуренка з привітаннями й подарунками завітали голови Катеринопільської районної та Єрківської селищної організації ветеранів Микола Поліщук та Іван Поліщук, член президії районної ради ветеранів Василь Ходзіцький, керівник територіального центру Єрківсько ї громади Іван Гудзенко. Помічник народного депутата Леонід Ласкавий вручив ветерану подарунок від Геннадія Борисовича Бобова.
Цього ж дня інвалід війни приймав вітання і від своєї чисельної родини, яка щиро бажали ювіляру всіх людських і життєвих благ.
Василь Ходзіцький
