Я розумію, що в читача виникне подив. Як же це так? Такого бути не може! Та виходить, що буває й таке. І було воно не в кого-небудь, а в самого Тараса Григоровича Шевченка. Так, це його рідні сестри – Марії. А щоб довго не випробовувати терпіння читача, спробую дещо навести на шлях істини поки що, так би мовити, поверхнево: Марія Григорівна Шевченко – 1807–1810, Марія Григорівна Шевченко – 1819–1846, Марія Григорівна Шевченко –1824 –1825.
У читача, обізнаного з біографією Шевченків, небезпідставно може виникнути сумнів щодо третьої Марії, особливо дати її народження. Тож, поринувши в біографічні дані Шевченків та використовуючи архівні документи, що зберігаються в Київському національному музеї Шевченка, я наважився взятися за цю справу, щоб дещо прояснити й дати відповідь на деякі запитання, які цікавлять шанувальників Великого Кобзаря. Часто можна почути, що дехто цікавиться тим, якою дитиною в сім’ї Шевченків був Тарас, і скільки взагалі дітей було в Катерини Якимівни й Григорія Івановича. Побутують, звичайно, різні думки. Ось саме на ці запитання й спробую дати відповідь, і, зрештою, сподіваюсь, що мені вдасться це зробити. А слово, звісно, за читачем. Отже, все по порядку.
Батько Тараса, Григорій Іванович Шевченко, 1781 року народження, у віці 21 року одружується з Катериною Якимівною Бойко, молодшою на два роки. Через два роки, 20 листопада, у них народилася донька Катерина, котра прожила 44 роки. У 1805 році на світ з’явилася донька Параска, але їй судилося прожити всього лише два роки. Перша ж Марія, про дату наро¬дження якої я вже згадував, була третьою дити ною в родині Шевченків, а в три роки чи на третьому році життя помирає. Микита — старший син у сім’ї, народився 1811 року, і йому доля відпустила 59 років – найбільше з усіх дітей. Наступною дитиною в сім’ї Шевченків була Єфимія, котра народилася 1813 року, але через два роки померла. Ось саме в цьому проміжку часу, тобто в 1814 році, і народився Тарас, який ось уже майже 200 років від дня народження тримає людство в пошуку істини: як могло трапитися, щоб у таких злиденних умовах народився такий Геній. Але то вже інша тема – тема, яку подають історики, а відповідь – за науковцями. Я ж продовжу розпочату тему.
Після Тараса, у 1816 році, на світ з’явилася донька Ярина, якій Господь відміряв 49 років. Друга ж Марія – Тарасова сестра, котра, як відомо, була сліпою, народилася в 1819 році й прожила всього 27 років. Останньою дитиною у Катерини Якимівни, але не в Григорія Івановича, був Йосип, який народився в 1821 році й прожив до 1878 року. Це була, як з усього видно, дев’ята дитина в сім’ї Шевченків, а Тарас, відповідно, був ні третьою, ні четвертою, як це можна було чути, а шостою дитиною в родині. Я обмовився, що дев’ятеро дітей було в Катерини Якимівни, але не в Григорія Івановича. А річ ось у чому.
Як відомо, мати Тараса в свої 40 років, а саме 20 серпня 1823 року, померла, залишивши п’ятеро дітей, старшому з яких, Микиті, було 12 років, а молодшому, Йосипові, лише 2 роки. Найстарша в сім’ї – 18-річна Катерина – 29 січня 1823 року вийшла заміж у село Зелена Діброва теперішнього Городищенського району за 28-літнього Антона Красицького.
Таким чином, опинившись у надто скрутній ситуації, Григорій Іванович, попри існуючі релігійні правила (а це дотримання безшлюбності не менше одного року), змушений був через півтора місяця, а саме 7 жовтня, одружитися з 35-річною вдовою Оксаною Антонівною Терещенко, яка мала власних дітей. Можна було лише уявити, яку непосильну ношу взялася нести ця новостворена сім’я. Батькові Тараса, Григорієві Івановичу, на той час було 42 роки. І вийшло, як у тій приказці: твої діти, мої діти, а це – наша. «Нашою дитиною» в Оксани Анто¬нівни та Григорія Івановича була дівчинка, яка з’явилася на світ у 1824 році, й, найімовірніше, за наполяганням Тарасової мачухи була названа Марією. Але що ж тут поробиш: ну, не прижились Марії в сім’ї Шевченків – наступного року вона померла. Слідом за нею, 21 березня цього ж року, раптово помер Григорій Іванович – Тарасів батько.
Таким чином, першої Марії, назвемо її так, Тарас не міг бачити, ос¬кільки і його самого не було на світі. Але ж вона існувала, була Марія Григорівна Шевченко. Коли ж народилася друга Марія, та, що, як ми вже знаємо, була сліпою, то Тарасові було п’ять років, і відповідно, було десять років, коли 1824 року народилася третя Тарасова сестра на ім’я Марія.
Аналізуючи родовід Шевченків, хочеться сказати, що доля-злодійка гірко познущалася з родини Григорія Івановича Шевченка. Якби кожному з членів родини вдалося б прожити до 70 років, то борг би їм становив 468 років. Жах проймає.
Поховали Катерину Якимівну на так званому визначеному кладовищі, тобто у садибі – як вона того хотіла, поближче до дітей. Григорія Івановича поховали на загальному сільському кладовищі. Але, як би там не було, що б хто не говорив, ті, що народили світові пророка, духовного наставника, батька української нації, вічно будуть лежати на землі Шевченкової Кирилівки. Чи міг хто-небудь передбачити, і, зокрема, сама Катерина Якимівна, що таким буде її земний шлях?
Отже, я думаю, мені вдалося дати вичерпну відповідь про існування кожної Марії, їхні дати народження та їхні життя, а також кількість дітей у сім’ї Шевченків і черговість народження Тараса.
Василь ДЕНИСЕНКО, пенсіонер,
с. Шевченкове Звенигородського району
