Новина із категорії: Анна Крутіхіна, RSS

Роздрукувати        Друкована версія

Втрата часу

Втрата часу
Анна Крутіхіна, RSS
Дата: 19-03-2017, 10:20.
Зауважила, що жодна книга не приходить у моє життя просто так. Кожна, до якої, свідомо чи ні, потягнеться рука дає відповідь на потрібне мені питання, відкриває звичні речі з іншого боку, розкриває справжню сутність явищ. Та з книгою «Таємнича історія Біллі Міллігана» Деніела Кіза сталося дещо інше.

Я вже не пам’ятаю, як з’явилося бажання її придбати, проте задум на цю покупку втілився у життя за першої ж зручної нагоди. До читання бралася двічі. Спершу текст не йшов. Втома та стоси інших книг біля ліжка змушували мене відкласти читання Мілліганівської історії життя. А потім непомітним канатом, зітканим із букв, складних речень та смислових навантажень, мене затягнуло у роман про звичайного хлопчину, який страждав на множинний розлад особистості.

У його голові живуть 24 людини, кожну з яких його свідомість створила з певною метою. Дорослі, діти, жінки й чоловіки, відверті злочинці та науковці. У світ вони виходили на допомогою «сцени». Це місцинка у свідомості Біллі – стрижневої особистості, підсвічена ніби софітами і оточена глядачами – іншими особистостями. Хто на сцені, той контролює свідомість. Решта – втрачають час.

Втрата часу у цій книзі означає, що поки одна особистість, відмінна за стилем життя, віросповіданням, національністю та віковою категорією, спокійно живе своїм життям, решта втрачають цей час, пам’ять і розуміння того, що відбулося. Одним за одним вони раптово прокидалися то в авто, то в забігайлівці, то в абсолютно іншій країні, абсолютно не розуміючи, як вони туди втрапили. Цікаво, що кожен із цих героїв мав свої унікальні здібності й свою роль.

Зрештою, вони здогадалися про існування майже кожної особистості і змирилися з цим, намагаючись вижити і в таких умовах. Кожен по своєму дбав про «сім’ю», розвивав свої таланти і, на жаль, скоював злочини. Біллі розпався на особистості, коли вітчим прив’язав його до культиватора і погрожував убити, а перед тим сексуально (і не лише) над ним знущався. Автор описує тонкі психологічні грані появи кожної з персон, моменти їх виходу на сцену, біль і переживання кожної так, що ти ненароком починаєш співпереживати Біллі. Хоча його осуджують за страшні злочини й туди-сюди перекидають до різних психлікарень чи закладів, де його не розуміють ні лікарні, ні пацієнти. Адже на той час (70-80-ті роки сфера психіатрії ще навіть не визнавала такого недугу, як у хлопця).

До всього, «Таємнича історія Біллі Міллігана» – чудовий посібник для тих, хто хоче вивчити плив ЗМІ на формування громадської думки. Автор майстерно показує читачам гру фактів, підтасовку смислів, втручання влади у роботу журналістів, маніпуляції. Майже непомітно, однак правдиво, у книзі описують ігри влади та ситуації задля притягнення тих законопроектів, які вигідні комусь. Дірки й проблеми у судовій системі та медичній сфері… Знайомо, правда?

Читаючи цю крейзі-книгу, я й сама почала подумувати, що я божевільна і страждаю подібним розладом особистості. Вдумайтеся! Ми щодня розпадаємося на різних людей всередині одного себе для виконання тих чи тих завдань. Ви не помічали, як кар’єрист усередині вас постійно намагається затягнути вас у роботу, а потім вмикається безтурботне дитя, яке плювати хотіло на всі завдання, і протестує своїми дитячими вибриками?

Як кому, а до мене історія Біллі Міллігана прийшла вчасно. Показала мені, як я втрачаю свій час, іноді розпадаючись на маленькі шматочки особистості, намагаючись виконати абсолютно різні завдання. Нагадала методи маніпуляції, важливість дотримання журналістських стандартів у своїй роботі, або хоча б не давати похитнути власну систему цінностей. Божевільний Біллі Мілліган, що насправді (адже історія ґрунтується на реальних подіях) пройшов увесь шлях від трирічної дитини до югославського злочинця, від в’язниці до психлікарні, від кохання до абсолютної самотності, від розчеплення на 24 шматки до злиття в одну людину «я не знаю, хто я», може показати вам ще багато чого цікавого. Проте навчить одного – не втрачайте свій час і спробуйте бути собою. Адже, «насправді, усі ми психічно хворі».

Теги: черкаси, черкаська область, новини черкас, черкаські новини, новини черкащини, книги, читання, Кіз, психологія, вплив на маси, маніпуляції, влада, особистість, час, божевілля, бути собою

Черкаси наживо

Трійко здорових малюків нещодавно народила черкащанка в обласному перинатальному центрі. Двоє хлопчиків та дівчинка-крихітка зявилися на світ
Антоніо Коррейя закінчив роботу над першим стінописом у Черкасах. За тиждень на тлі школи №15 португалець намалював ластівок, які обминають стовпи.
< >
Автоматика на коліщатах ...
Владислав Бедринець, RSS
Без планів на літо ...
Юлія Вовкодав, RSS
Все минеться ...
Анна Крутіхіна, RSS
Прощай ...
Лев Хмельковський, RSS
o
o
o
o
o
o
o
o
o
o