Майстрині-вишивальниці клубу «Дивина» долучились до створення каталогу «Рушники Шевченкового краю»

Майстрині-вишивальниці клубу «Дивина» долучились до створення каталогу «Рушники Шевченкового краю»

У Черкаському обласному краєзнавчому музеї триває робота над створенням каталогу з електронним додатком «Рушники Шевченкового краю» (із фондів краєзнавчого музею). Працівники відділів етнографії, фондів, історії краю IV − поч. ХХ ст., фотограф, художники опрацювали вже майже 2000 рушників, але робота триває.

Активно долучилися до проекту майстрині-вишивальниці клубу «Дивина» з міста Сміла, які безмежно закохані у вишивку. Нещодавно колекція музею поповнилася вишитими авторськими рушниками ручної роботи. Вишивки майстринь Світлани Дмитрівни Марченко, Людмили Степанівни Кожушко, Віри Степанівни Кравченко, Валентини Іванівни Терешко, Валентини Іванівни Ніколенко тепер потраплять не лише до каталогу та фондової колекції, а й займуть гідне місце на виставці вишитих рушників Черкащини.
Приємно, що музею були подаровані й рушники 50 років ХХ століття від рідних та близьких майстринь, які вони зберігали як сокровенну пам’ять. Але ідея створення каталогу спонукала передати традиційно вишиті рушники музейним працівникам. Варто зазначити, що Марина Геннадіївна Філь не лише сама стала учасником проекту зі створення каталогу, а й змогла переконати майстринь-вишивальниць у необхідності збереження вишитих зразків у музейних колекціях.

Майстрині-вишивальниці клубу «Дивина» долучились до створення каталогу «Рушники Шевченкового краю»

Віра Степанівна Кравченко передала до музею та в каталог авторський рушник ручної роботи, який вишила в 2009 році (хрестиковий стіб із різнокольорового муліне). Подарований рушник Віра Степанівна назвала «Весільним» та вклала в нього часточку добра й позитивних думок, які так потрібні кожному подружжю.
Пані Віра − Відмінник народної освіти, вчитель вищої категорії, ветеран праці, а ще майстриня від душі. Вона є учасником творчих акцій, виставок-ярмарків, обласних фестивалів, оглядів народної творчості, має персональні виставки міського рівня.

Майстрині-вишивальниці клубу «Дивина» долучились до створення каталогу «Рушники Шевченкового краю»

Людмила Степанівна Кожушко презентувала рушник ручної роботи, який вишила в 2006 році (хрестиковий стіб із різнокольорового муліне). Подарований рушник Людмила Степанівна відшила за давнім рушником із Смілянського району, який вона врятувала від знищення, бо його використовували в побуті як утирач. Рушникові майстриня дала назву «Добробут», а вишиваючи його зберегла знаки, символи-обереги автентичного рушника. За словами місцевого дослідника вишивки, вчителя ЗОШ № 12 Миколи Володимировича Клімашевського саме такі зображення вишивали на рушниках для достатку, добробуту й урожайності.
Людмила Степанівна має вищу освіту, працювала товарознавцем, ветеран праці, майстер народної творчості, активний учасник творчих акцій, виставок-ярмарок, обласних фестивалів, оглядів народної творчості, неодноразово влаштовувала персональні виставки своїх виробів. Навчає мистецтву вишивки молоде покоління.

Майстрині-вишивальниці клубу «Дивина» долучились до створення каталогу «Рушники Шевченкового краю»

Валентина Іванівна Терешко мистецтвом вишивки оволоділа в юні роки. Бабуся навчила вишивати гладдю, пізніше оволоділа технікою «хрестик». Вишивала й дарувала. Із 2007 року приєдналася до колективу любителів вишивки й відтоді бере активну участь у різноманітних міських заходах, зокрема, ІІІ-му обласному огляді народної творчості, у рамках якого проходила акція «… в Черкаському краї цвітуть рушники». Валентина Іванівна вишивала рушник «Сміла». У міському краєзнавчому музеї в 2008, 2009 році були проведені персональні виставки майстрині.

Майстрині-вишивальниці клубу «Дивина» долучились до створення каталогу «Рушники Шевченкового краю»

Світлану Дмитрівну Марченко вишивати вчила мама гладдю і хрестиком. У 1991 році перенесла тяжкий інсульт, наслідком якого лишився частковий параліч. Коли з’явились ознаки, що й права рука стане недієздатною, саме вишивка врятувала жінці руку. Із 2010 року − член Клубу народних ремесел «Дивина». Любить народне мистецтво настільки, що ні проблеми з рухливістю, ні слабкий зір не є завадою в досягненні мети. Освоїла кілька різновидів мережок, простіші й складні, наприклад, мережку з настилом. Вирізуванням, одна з улюблених технік, прикрашає сорочки, що пошила для всієї родини: собі, чоловікові, доньці й зятеві. А двом улюбленим онучкам-двійняткам − Ксюші й Таї, щороку шиє нові сорочки-вишиванки до школи.

Майстрині-вишивальниці клубу «Дивина» долучились до створення каталогу «Рушники Шевченкового краю»

Першою вишивкою Валентини Іванівни Ніколенко була українська блуза виготовлена в 9 років, а в 13 майстриня вишила рушник. Нині жінкою вишито понад 90 рушників. Біля 40 пар ставали на весільні рушники, створені її руками. Крім рушників, майстриня вишиває ікони, портрети, пейзажі, натюрморти, скатертини та серветки. У Бельгії, Канаді, США, Голландії милують око її роботи. Деякі твори експонувалися на виставках в Італії, Канаді, США (штат Айова), Панамі. Валентина Іванівна − лауреат обласного фестивалю народної творчості «Земля Богдана і Тараса − Вкраїни вільної краса», учасниця І Всеукраїнського молодіжного фольклорно-етнографічного фестивалю «Торба». Та найвищою нагородою для неї є те, що сама майстриня може передавати людям чарівну силу мистецтва – вишивку, про що свідчать відгуки відвідувачів виставок.

Олеся Зінченко
За інформацією наданою відділом етнографії Черкаського обласного краєзнавчого музею

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x