✓ Найпростіший, але дієвий вид жертви за спочилого – свічка, яка ставиться за його упокоєння на «канун». Канун – це чотирикутний стіл з мармуровою або металевою дошкою, на якій розташовані лунки для свічок. На кануні стоїть Розп’яття зі Спасителем, Пресвятою Богородицею і апостолом Іоанном Богословом.

✓ Коли ставите свічку за упокій, слід промовити до Господа молитви за спочилих, яких хочемо пом’янути: «Пом’яни, Господи, душі(у) спочилих рабів Твоїх (імена їх), і прости їм всі провини вільні і невільні, і даруй їм Царство Небесне».
✓ Мало хто знає, але в церкві можна жертвувати ще й ладан на спомин душі покійного. Купують його в церковній лавці.
✓ Корисним є в пам’ять про померлого жертвувати на церкву, подавати милостиню жебракам з проханням помолитися за спочилого.

✓ Жертва на церкву – це не тільки гроші. Древні християни приносили на могили померлих хліби і вино. Цей звичай дійшов і до наших часів. На поминальні столи, які стоять біля кануну, приносять кутю, хліб, крупи, печиво, фрукти, цукерки, борошно, кагор. Те, що принесено у храм, треба залишити на столі: споживаючи принесене, священнослужителі творять поминання тих, за кого принесена жертва (для цього в принесене кладеться записка з іменами спочилих).

✓ Існує й такий вид молитви за спочилих як церковне поминання. Це молитовне згадування імен живих і померлих в Православній Церкві за Літургією, на молебні, на панахиді, засноване на вірі в силу і дієвість цього поминання перед Богом для вічного блага і спасіння тих, що поминаємо. Поминання робиться або самим причтом (за пом’яниками, диптихами), або ж за записками «За здоров’я» та «За упокій». Якщо хочете, щоб спочилих пом’янули по іменах, слід подати записку «За упокій».