ПОЛІТИКА


Новина із категорії: Децентралізація "за" і "проти", Політика

Роздрукувати        Друкована версія

Сергій Слинько: «Сільський голова Станіславчика не пускав нас на збори і погрожував поліцією»

Дата: 5-05-2017, 16:01.

Сергій Слинько: «Сільський голова Станіславчика не пускав нас на збори і погрожував поліцією» Оскільки процес об’єднання громад значно активізувався як на Черкащині, так і в інших регіонах, «Нова Доба» запускає інформаційний марафон «Децентралізація: у сусідів і вдома». У публікаціях цієї рубрики ми розповідатимемо читачам про новооб’єднані громади Черкаської, Вінницької та Кіровоградської областей.
На Черкащині 17 територіальних громад ухвалили рішення про об’єднання. Шість із них уже діючі, у чотирьох кілька днів тому відбулися вибори. Ще п’ять подали клопотання на центральну виборчу комісію щодо призначення виборів. Дві громади отримали позитивні висновки Черкаської облдержадміністрації про відповідність Конституції та законам України. Процес об’єднання не завжди йде «гладко», подекуди голови районних державних адміністрацій, керівники районних та сільських рад чинять відчайдушний опір реформі. Декому це вже вартувало посади. Хто з районів «передовик», а хто – аутсайдер в об’єднавчих процесах, чому окремі переговори завершуються бійками та де експертам з децентралізації погрожували поліцією в ексклюзивному інтерв’ю розповів керівник Черкаського відокремленого підрозділу «Центру розвитку місцевого самоврядування» Сергій Слинько.

Сергій Слинько: «Сільський голова Станіславчика не пускав нас на збори і погрожував поліцією»

- Сергію Володимировичу, розкажіть, будь ласка, у яких районах Черкащини об’єднання проходить найактивніше?
− Серед «передовиків» можу назвати Корсунь-Шевченківський район. Там уже фактично об’єдналися чотири громади: Стеблівська, Набутівська, Селищанська та подано клопотання до ЦВК на призначення виборів у – Моринській. Окрім того, створено спільну робочу групу по опрацюванню проектів рішень про добровільне об’єднання у Черепинській громаді. Успіхи інших районів набагато скромніші На «другому» місці Катеринопільський – Єрківська селищна та Мокрокалигірська сільська громади, які існують вже два роки. «Третє» розділяють Шполянський та Тальнівський райони. На Шполянщині утворена Шполянська міська громада, де 30 квітня відбулися вибори, а також ЦВК отримала звернення про призначення виборів у Матусівській ОТГ. Що ж до Тальнівщини, то там діє Тальнівська міська громада та отримала позитивний висновок Черкаської ОДА Тальянківська сільська громади.
- Як справи у інших районах?
− Маємо три райони, де діє по одній громаді. Це Черкаський (Білозірська ОТГ) та Смілянський (Ротмистрівська ОТГ) та Канівський (Степанецька ОТГ), в двох останніх перші вибори відбулися 30 квітня. Щоправда, в Черкаському районі створені робочі групи по добровільному об’єднанню у ще дві ОТГ – Русько-Полянську та Степанківську. В Городищенському та Чорнобаївському районі поки-що громади не створені, але подано ОДА клопотання про проведення виборів у Мліївській та Іркліївській громадах відповідно. Аналогічне клопотання подане і щодо Ліпляської громади Канівського району. Є також у нас унікальна в області Зорівська громада, створена на межі Золотоніського та Драбівського районів. Рішення про об’єднання жителі громади ухвалили ще 2 роки тому, тоді отримали позитивний висновок Черкаської ОДА, але об’єднатися не могли через відсутність відповідного закону. Нещодавно він нарешті з’явився, тож тепер справа має зрушити з «мертвої» точки (детальніше про Зорівську громаду читайте у наступному матеріалі рубрики). Решта ж дев’ять районів Черкащини, як-то кажуть «пасуть задніх».

Що більша зарплата у сільського голови, то менша мотивація до об’єднання
− Як на Вашу думку, чому в деяких районах реформа завмерла?
− Голови районних державних адміністрацій, рад та деякі сільські голови чинять шалений спротив. Кожен тримається за своє місце. Адже для райдержадміністрацій завершення реформи означає розформування, а для голови – втрату посади. Яскравий приклад – колишній голова Уманської РДА Віталій Олійник. Коли ми з представниками ОДА та іншими експертами приїхали в Уманський район, поспілкуватися з головами сіл щодо потенційного створення ОТГ, Олійник терміново на той самий час зібрав керівників сіл в іншому кутку району. Неодноразово цей державний службовець разом із нардепом Антоном Яценком був помічений за проведенням антиагітації. Зокрема називав процес добровільного об’єднання територіальних громад «загонкою в механізм, яким ми надалі не зможемо розрулювати ніяким чином і ніколи». Такі дії стали однією з причин його звільнення. Голова Драбівської районної ради Володимир Дзега та голова Золотоніської районної ради Валерій Саранча теж відомі як послідовні противники децентралізації. В деяких районах, наприклад, Шполянському, районне керівництво не проти реформи і навіть висуває свої кандидатури на виборах до ОТГ, але процес «гальмують» сільські голови. Так, наприклад, сільський голова села Станіславчик Іван Бакуменко не пускав експертів з питань децентралізації до сільського клубу, де відбувалися збори громади і навіть погрожував викликати правоохоронців.
- А на якій підставі?
− Цього він не пояснив. З цим селом взагалі цікава ситуація. Голова сусіднього села – Матусова, уже кілька разів звертався до жителів Станіславчика з пропозицією про об’єднання. У Матусові проживає понад 4000 жителів, у Станіславчику – у сім разів менше. Жителі Станіславчика уже давно їздять працювати, лікуватися, одружуватися, відвідувати церкву, розважатися, скуповуватися у Матусів. Там, власне, можна й пішки перейти, якби не знак, то було б незрозуміло, що закінчується одне село й починається інше. Коли виготовляли генеральний план села, то виявилося, що одна сім’я, що живе на окраїні села, має хату в Матусові, а погріб – на території Станіславчика. Як жителі, так і депутати Станіславчика «за» об’єднання, а-от голова – проти. Сільський голова Матусова Василь Колісник на зустріч з очільником Станіславчика Іваном Бакуменко їздить не інакше як зі свідками, бо опонент свариться чи провокує його на бійку. Коли ж на зборах у Станіславчику, на які ми «зі скандалом», але все ж потрапили, 65 осіб проголосувало «за» об’єднання, а 17 – проти, Іван Бакуменко… утримався від голосування.
− Як Ви вважаєте, наскільки сильно такі очільники впливають на громаду?
− Людей не обдуриш і не треба думати, що в селі вони «сліпо» довіряють голові. Жителі спілкуються між собою, з сусідами «через межу», читають про успішні історії інших громад, порівнюють, як наповнюється бюджет та облаштовується територія у них та сусідніх селах. А мотивацію таких сільських голів я теж розумію – вони прагнуть «досидіти» на своїх посадах ще 3 роки до наступних виборів. А там – хоч трава не рости. Тим більше, що у деяких сільських голів в області зарплата по 30 тисяч гривень. Є що втрачати. Але, на мою думку, якщо людина вже зараз не впевнена, що її оберуть на голову ОТГ або старосту, то навіщо такий керівник ще три роки селу чи місту?
− А чи вдасться «досидіти»? Тобто, чи зможуть громади зволікати з об’єднанням ще три роки?
− Тут я б процитував заміністра В’ячеслава Негоду, який стверджує, що 2017-ий можливо стане останнім роком добровільного об’єднання. Як на мене, все буде, як з декомунізацією – деякий час дали на добровільне перейменування, а тоді Верховна Рада перейменувала «примусово», як кого захотіла. Горішні Плавні тому яскравий приклад. Тож тим громадам, які не хочуть, щоб їх примусово приєднали до тих, хто залишиться, варто активізуватися уже зараз. Важливо розуміння, що навіть, якщо дати гроші всім, все одно окремі населені пункти не зможуть ефективно ними скористатися. Є сільські ради настільки дрібні, що майже усі гроші вони використовують на адмінапарат. Якщо ж такий умовний «мінус» об’єднати з хорошим, спроможним «плюсом», то в результаті матимемо баланс. До речі, деякі малі громади бояться, що не матимуть права голосу, але ж вони можуть утворити коаліцію з такими ж самими невеликими населеними пунктами в середині. Наприклад, об’єдналося місто чи велике село з десятьма малими селами. Центр ОТГ матиме одного представника у виконкомі об’єднаної громади, максимум − двох, а всі інші населені пункти – по одному, але ж разом їх – 10. Аналогічна ситуація і з кількістю депутатів, представництво яких залежить від кількості виборців. Об’єднавшись, ці представники матимуть більшість і не дозволять адмінцентру «тягнути ковдру на себе».
- Тобто, якщо, представником виконкому є староста, то кожен староста матиме право голосу?
− Звісно. Тут я хочу процитувати старосту селища Ірдинь, Олександра Максимова «Щасливий той сільський голова, який став старостою». Староста не має жодних проблем із контролюючими органами, оскільки «платіжки» підписує голова ОТГ, разом з тим всі питання фінансового забезпечення громади вирішуються у тісній співпраці з старостами. Їх перевибори є необов’язкові після створення ОТГ, достатньо сільських-селищних голів, які були обрані на минулих виборах, призначити заступниками голів ОТГ чи в.о. старости до чергових виборів. В середньому по Україні заробітні плати голів ОТГ та старост зросли в порівнянні з тим періодом, коли вони були сільськими головами.

Сергій Слинько: «Сільський голова Станіславчика не пускав нас на збори і погрожував поліцією»
Сергій Слинько: «Сільський голова Станіславчика не пускав нас на збори і погрожував поліцією»

- Оскільки ми торкнулися фінансів, розкажіть, будь ласка, про «грошові» перспективи тих міст і сіл, що об’єдналися, і тих, що мають «вичікувальну» позицію?
− Про здобутки громад можу розповісти на прикладі Білозірської, Єрківської та Мокрокалигірської громад, що вже рік змогли попрацювати в нових умовах. Власні доходи громад зросли у 4 рази: з близько 10 до 40,5 мільйонів гривень, доходи бюджетів з державними трансфертами зросли у 8 разів і в 2016 році становили 80,5 мільйонів гривень. За рахунок державних субвенцій у цих громадах було реалізовано 27 проектів на загальну суму 12,8 мільйонів гривень. Ще 4 проекти втілили в життя за рахунок Державного фонду регіонального розвитку на загальну суму 1,7 мільйонів гривень. У Білозірській ОТГ реконструювали вуличне освітлення на 7 вулицях, капітально відремонтували 3 відрізки дорожнього полотна, замінили вікна та двері в комунальній будівлі та школі Білозір’я та в школі, амбулаторії й будинку культури селища Ірдинь, закупили трактор та іншу техніку для комунального підприємства сільської ради, встановили піролізний котел в амбулаторію загальної практики сімейної медицини. В Мокрокалигірській ОТГ відремонтували 4 вулиці, реконструювали приміщення сільської ради під ЦНАП, а частину амбулаторії перетворили на реабілітаційний центр для учасників АТО та осіб з особливими потребами. Також встановили твердопаливні котли для обігріву амбулаторії та дитячого садочку і реконструювали освітлення. У Єрківській ОТГ капітально відремонтували дорогу, що з’єднує адмінцентр з іншим селом громади – Залізнячкою та здійснили ремонт сільської ради. Що ж до тих, хто чекає, можу сказати лише одне – вони втрачають гроші вже зараз.
- Чому Ви так вважаєте?
− Можливості держбюджету не безкінечні, іноземних донорів – теж. Якщо у 2016 році 1 мільярд гривень інфраструктурної субвенції розподілявся між 157-ма об’єднаними громадами, то вже цього річ 1,5 мільярда «ділили» на 366 громад. Кількість коштів наче й збільшилася, але в розрахунку на кожну громаду сума вийшла менша. Так само ДФРР цьогоріч збільшив допомогу лише на півмільйона (3,5 проти 3), а конкуренція між громадами за ці кошти значно зросла. Процес об’єднання вже влучно порівнювали з потягом: «першопрохідці» потрапили в «СВ», громади, «другої хвилі об’єднання» в «купе», а от ті, що вичікують, змушені будуть задовольнятися «плацкартом».

Як у сусідів?
На сусідній Кіровоградщині об’єдналося уже 10 громад. У трьох з них 30 квітня відбулися вибори. Ще від двох ОТГ направили клопотання в Центральну виборчу комісію щодо призначення перших виборів. За словами керівника «Офісу реформ» у Кіровоградській області Володимира Нижника, до кінця року область планує вийти на 30 ОТГ із запланованих 54.

Сергій Слинько: «Сільський голова Станіславчика не пускав нас на збори і погрожував поліцією»

− Завдяки ухваленню широко обговорюваного законопроекту 5520 «щодо особливостей добровільного об’єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів» нарешті зможуть об’єднатися 32 ОТГ по всій Україні, що утворилися на межі районів і раніше отримували відмови від Центральної виборчої комісії. Серед них Помічнянська ОТГ, що на Кіровоградщині, жителі якої чекали на вибори більше року. А ситуація, насправді, була парадоксальна – місто і село з однаковою назвою Помічна розділені лише річкою. Вся інфраструктура спільна, діти ходять до однієї школи, дорослі з села працюють, лікуються, скуповуються, розважаються у місті. А об’єднатися не могли.
За словами Володимира Нижника, зробити «перші кроки» новоствореним громадам допоможуть американські та європейські донори. Так, вже півроку в Україні діє програма U-LEAD, спрямована на підтримку децентралізації. Це найбільший проект, який є допомогою Євросоюзу в Україні щодо реформ децентралізації, і досить значна частина коштів кампанії буде витрачена на комунікаційна складову. Мова йде про 97 мільйонів євро, які виділили в ЄС на програму. Програма розрахована на 5 років і передбачає також створення та облаштування Центрів надання адміністративних послуг в ОТГ.
− Інша програма «Добре» має «американське походження» і передбачає підтримку центрів розвитку ОТГ в семи областях: Чернігівські, Тернопільській, Миколаївській, Херсонській, Дніпропетровській, Кіровоградській та Полтавській. Програма покликана враховувати реальні потреби громад та починати їх вирішення з написання стратегії розвитку, як це було, скажімо, в Бобринецькій ОТГ на Кіровоградщині. Мінімальна сума фінансування − 4,5 мільйона гривень, − коментує Володимир Нижник.
У Вінницькій області існує 24 об’єднані громади. У трьох з них вибори відбулися 30 квітня. До серпня в області планується об’єднати від 11 до 19 громад. Чотири з них – утворилися на межі районів та, завдяки змінам у законодавстві, уже скоро зможуть провести перші вибори.

Сергій Слинько: «Сільський голова Станіславчика не пускав нас на збори і погрожував поліцією»

− Насправді, є перспективний план, затверджений Кабінетом Міністрів, а є очікування від об’єднання і це − різні речі. Той, що існує у нас зараз, я назвав би проміжним. Звісно, порівняно з першим варіантом, за який проголосувала Вінницька обласна рада, перспективний план зазнав багатьох змін (тоді планувалося 106 громад в області, але такий тип об’єднання не відповідав методиці), але він продовжує змінюватися і зараз, − коментує Олег Левченко.
На запитання щодо супротиву райдержадміністрацій об’єднанню, Олег Левченко відповів, що тотального саботажу реформі на Вінничині він не бачить.
− Можливо, є проблема на рівні окремих департаментів, яким би хотілось затягнути процес. Деякі громади зайняли «вичікувальну» позицію. Проте глобальної проблеми я не бачу і супротив, якщо він десь є, буде подоланий, − підсумував керівник «Офісу реформ».

Ірина Семенова





Теги: черкаси, черкаська область,


Черкаси наживо

Чотири роки тому у цей день загинув полковник Ігор Момот. Тоді вперше з російського боку стріляли по Україні з «Градів». Посмертно йому присвоїли
Місцевий фотограф Олександр Рибалка зробив світлини мешканців дитбудинків, будинків сімейного типу та інтернатів Черкас та області. Автор робіт
На безкраїй ниві афоризму… ...
Володимир Даник, RSS
Нічний гість ...
Анна Сакун, RSS
Одна з пісень Висоцького ...
Володимир Даник, RSS
І це теж мине ...
Сніжана Калюжна, RSS
Якість наших душ ...
Анна Сакун, RSS