Понад 100 бджолосімей загинуло в селах Шушківка та Чаплинка Лисянського району. Господарі, більшість із яких пенсіонери та безробітні, втратили чи не єдине джерело прибутку. На думку обурених селян, винним у масовій загибелі свійських комах є орендатор земель сільськогосподарського призначення Лисянської філії ТОВ «НВФ \”Урожай\”». За кілька днів до початку масового мору працівники підприємства обробили поле ріпаку, яке знаходиться поблизу обох сіл. Усупереч чинному законодавству і певних традицій, які склалися в селах, про застосування хімікатів пасічників не попередили.

На електронну адресу редакції прийшов лист. Із кожного рядка, набраних дрібним шрифтом друкованих аркушів, кричало людське горе. «На наших приватних пасіках почали масово гинути бджоли – долітали до вуликів і падали мертвими». «На зустрічі керівництво орендаря поводило себе по-хамськи, надмірно, говорячи, що нікому нічого не зобов’язані і ні в чому не вважають себе винними і що люди нічого не доведуть». «Мешканці сіл залишились один на один з проблемою!!!» Ці та інші фрази спонукали «новодобівців» відправитись у неблизький шлях до Чаплинки та Шушківки.

Перше, що вразило, щойно редакційна машина в’їхала в Чаплинку, – чистота і охайність на вулицях. Відчувалося, що тут живуть хазяйновиті і працьовиті люди, які звикли відстоювати свої інтереси. Спілкування з пасічниками, які зустріли кореспондентів у дворі одного зі своїх колег, лише підтвердило цю думку.

– Я розповім усе по-порядку, а Ви вже вирішуйте, хто потравив наших бджіл і чому, – одразу перейшов до справи пасічник із Чаплинки Микола Сухоярський. – За словами представників «Урожаю», вони обробили ріпак 27 квітня ввечері. Вже 28-го у людей, які живуть у Шушківці, за 4 метри від поля, почали гинути бджоли. До речі, хотілося б дізнатися, хто дав дозвіл застосовувати хімікати так близько від людських подвір’їв? І чому наступного дня після обробітку в багатьох дітей спостерігали ознаки отруєння. Але то вже тема іншої розмови. 29-го квітня пасічники Микола Кириченко і Віталій Дивнич звернулися до директора філії Петра Білозорова. Він відповів, мовляв, ідіть додому, до вас прийде комісія, розбереться. Хлопці з цим і пішли. Ніхто до них не прийшов. Першого травня отруєння дійшло і до Чаплинки. Я побачив біля своїх вуликів купи мертвих бджіл. Подзвонили до сільського голови. Виявилося, що її теж ніхто не попереджав. 2 травня ми знову прийшли в офіс «Урожаю». Вони поводили себе по-хамськи. Сказали, що дотримувалися всіх технологій і уявлення не мають, чому в нас загинули бджоли. Ми викликали поліцію. Правоохоронці склали акт. Третього травня ми поїхали у Лисянку, у ветлабораторію. Звідти нас послали у Звенигородку. Там теж сказали, що такі аналізи роблять лише у Полтаві та Києві. Щоб зробити аналіз, доведеться заплатити понад 4 тисячі гривень, не враховуючи витрати на дорогу. Ми порадились і вирішили не зупинятися. Зібрали гроші, в кого які були відкладені «на чорний день». Написали заново заяву в поліцію (вона потрібна для звернення в лабораторію). Як виявилося, попередній акт, який складали правоохоронці, таємничим чином кудись зник. Організували свою комісію, в яку ввійшли голова села, депутати сільради, ветлікар, представники «Урожаю» та пасічники. Склали акт. При свідках взяли зразки бджіл, ріпаку, додали довідку про застосований препарат і відвезли на Київ. Аж 8 травня представники «Урожаю» зацікавилися нашою проблемою. Навіть взяли зразки бджіл і теж відправили на Київ на аналіз. Тепер чекаємо результату. Ми – свого, вони – свого.

Відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про бджільництво», Закону України «Про ветеринарну медицину», а також «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» у разі проведення обробки медоносів аграрії мають оповістити власників пасік за три доби до хімобробок із зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки та часу ізоляції бджіл. Забороняється проводити обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл. На період обробки бджоляру необхідно вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікату.

За словами пасічників, протягом усього часу, відколи «Урожай» орендує землі селян, вищенаведених норм законодавства підприємці дотримувалися. Можливо, через те, що у Чаплинці та Шушківці бджолярів досить багато. Невеличкі пасіки тримають майже в кожному дворі. Для когось крилаті літунки є джерелом прибутку, а для когось єдиною розрадою.
– Для мене ці бджоли були останньою радістю, – журиться 76-річний пасічник із Шушківки Микола Кириченко, – шостий місяць пішов, як поховав жінку. Онкохвора була. Такі великі гроші витратили на ту хімію, лікування, і все одно не допомогло нічого. Перед цим поховали її батьків, потім – двох дітей. Залишився сам. Зима така холодна була. В декого бджоли померзли, а в мене перезимувало сім сімей. Я так тішився ними. Зранку тільки прокидався – і до них. Спостерігав, як літають, трудяться. А потім підійшов, дивлюся: падають біля льотка і здригаються, мучаться. Розумію, як їм боляче, а допомогти нічим не можу.
Крім моральної шкоди, для багатьох пасічників загибель бджіл стала ще й великою матеріальною втратою.

– Я залишився без роботи, і лише завдяки пасіці мав змогу виживати і якось забезпечувати трьох дітей, – приєднується до розмови пасічник із Шушківки Віталій Дивнич. – У мене із зими вийшло 9 бджолосімей. Весна, самі знаєте, яка холодна була. Бджолам ледве меду вистачало, щоб не вмерти з голоду. Тільки-тільки почало теплішати. Думав ріпакового меду викачаю. Продам – та й буде якась копійка. Ось скоро акація має цвісти. А в нашому регіоні – це основний медонос. Тепер же, що маю робити? Купувати нових бджіл? Одна сім’я на 4 рамках коштує від тисячі до півтори гривень. А що робити із всім тим реманентом, рамками, якщо коли відкриваєш кришку вулика – чуєш їдкий хімічний сморід. У цих вуликах не можна тепер тримати бджіл. Мед, який залишився після загиблих комах, їсти теж не можна. Віск і той увібрав у себе отруту. Тільки й залишається, що переплавити його на свічки.
За словами лисянських пасічників, найбільше, що їх вразило в цьому випадку, це небажання орендаря іти на контакт із людьми і байдужість до їхнього горя. Обурені таким ставленням селяни заявляють, що готові відстоювати свої права в усіх відповідних правових інстанціях, і не лише в них.

Точка зору

Валентина Виноградова сільський голова с. Чаплинка та Шушківка:
– У цілому відносини між селом та орендарями досить хороші. За 11 років, які я працюю на цій посаді, це – перший випадок серйозного конфлікту. Звісно, всім не вгодиш, і різних дрібних претензій вистачає. Комусь город не так виорали, комусь солому не туди привезли. Але це життя, і, думаю, такі питання виникають скрізь. Щоправда, люди ображаються, що плату за паї вони дають дуже малу. У деяких навколишніх селах є й по 10 тисяч, а в нас значно менше. (За словами пасічників, «значно менше» – це 4 700 грн – Авт.) Думали, як трохи потепліє, організувати сходку і просити підняти плату. Загалом «Урожай» орендує в нас землі з 2006 року. Звісно, вони постійно оприскують поля, але завжди нас повідомляли. З року в рік за 3–4 дні до проведення робіт, нам приносили письмове повідомлення. Ми клали його в магазині, щоб люди приходили і бачили. Секретар додатково обдзвонювала бджолярів – попереджала. Цього ж разу все було зовсім інакше. Про трагедію я дізналася лише тоді, коли до мене зателефонував Микола Кириченко із Шушківки. Коли я приїхала до нього, то була просто вражена: під вуликами лежали купи потруєних комах, а на очах чоловіка були сльози. Потім почали вмирати бджоли і в його сусідів. Це й зрозуміло, бо він найближче живе коло ріпаку: через дорогу від поля. Через недовгий час дійшло й до Чаплинки. Звісно, бджіл шкода, але ще більше – людей. У наших селах молодих пасічників небагато. В основному, це старі і хворі люди, які завдяки меду мають можливість заробити собі хоча б на ліки. Не знаю, чому цього разу «урожаївці» вчинили саме так. Можливо, погода підвела, може, змінилася людина, яка відповідає за агрохімію. Те ж, як вони ведуть себе зараз, на мою думку, геть неправильно. Якщо вже таке сталося, і люди звернулися зі своєю бідою, потрібно було відразу вислухати їх, а не тікати, сподіваючись, що якось воно й так пройде. А потім почали створювати комісії, проводити аналізи аж у Києві. А що ж далі? Суд? Все можна було вирішити тихо і мирно, а не піднімати розголос на всю область. Зрозуміло, визнавати свою вину і відшкодовувати нікому не хочеться, але ж людська праця і гроші теж чогось варті.

Протилежна думка

Директор Лисянської філії ТОВ «НВФ \”Урожай\”» Петро Білозоров:
– Ми самі хотіли б знати, що сталося і чому так вийшло. Ми проводили обробіток ріпаку, який не цвів. Використовували препарат «Нурел-Д». У його інструкції зазначено, що дія препарату не переноситься на пилок чи нектар. На час обробітку ріпак перебував у фазі стрілкування. Бутони були зелені. Квіток не було. На таких рослинах бджолам робити нічого, тож і попереджати людей не було потреби. За даними техніки, обробіток почали о 18.00. Закінчили о 22.59. Тобто, в нічний час, коли бджоли не літають. Перші два дні все було добре. І лише 29 квітня люди почали скаржитися. Погодьтеся, це теж дивно. Адже бджола – не корова, яка хворітиме тиждень і лише тоді помре. Думаю, комаха просто загине відразу. До речі, ми обстежили поле і не виявили на ньому жодної мертвої бджоли. Це, на мою думку, теж трохи не відповідає претензіям селян. Якщо комахи потруїлися, вони не могли помирати лише у вуликах. Крім того, 30 квітня до нас на поле у Боярку виїхала Таращанська пасіка. Вона стоїть за 20 метрів від ріпакового поля. Жодних скарг від пасічника до цього дня не надходило. До всього, і в Чаплинці померли не всі бджоли. Наприклад, у нашого охоронця теж є пасіка в центрі села. Він говорить, що проблем немає.
З огляду на все це, ми не можемо просто взяти на себе відповідальність за загибель бджіл. Саме тому після того, як селяни відправили свої зразки на аналіз, ми вирішили провести власне дослідження. Наші спеціалісти відібрали зразки бджіл на пасіках Чаплинки і Шушківки і відвезли їх на аналіз. Зараз чекаємо результату. Якщо буде доведена наша вина, ми будемо говорити з пасічниками про відшкодування.

Від автора
Практично у будь-якій конфліктній ситуації завжди можна знайти аргументи, які пояснюють і виправдовують вчинки обох сторін. На цьому і будується сучасна судова система. Не дивно, що і в трагедії лисянських бджолярів вправний юрист зможе знайти можливість як для виправдання, так і для засудження дій її учасників. Залежно від того, що саме йому вигідніше буде шукати. Обидві сторони конфлікту нині з надією чекають на результати аналізів.
«Нова Доба» буде уважно слідкувати за розвитком подій навколо загибелі шушківських та чаплинських бджіл і зобов’язується інформувати своїх читачів, як триватиме і чим завершиться цей конфлікт. Ми відкриті для спілкування із обома сторонами і готові і в подальшому висвітлювати їхні позиції стосовно цього питання.

Владислав Бедринець, фото автора