Сьогодні я усвідомила, що не маю планів на це літо. І на минуле не мала… І на позаминуле… Ці літа пролетіли, ніби й не було… Тобто, так, я мрію відпочити десь на березі моря, мрію про рожеві заходи сонця і лагідні морські бризи, але ці мрії, вони якісь абсолютно нереальні. Вони ніби з іншого життя. Того життя, що залишилося за 2013-м. Натомість прийшло інше, без планів на літо.
Хоча знаєте, кілька літніх тижнів у Волновасі можуть бути яскравішими і романтичнішими, ніж той самий відрізок часу десь на морському узбережжі. Тут одна умова є: у Волноваху варто їхати після кількамісячної розлуки з чоловіком, який всі ті кілька місяців провів в окопах під тою-таки Волновахою. При дотриманні цієї умови, нівелюються абсолютно всі недоліки такого відпочинку. Вже не звертаєш уваги на бруд в номері готелю, на непрацюючу електричну плитку, на монтажні роботи за вікном спальні. Натомість особливої романтичності набувають місцеві екстремальні розваги на кшталт вечірніх прогулянок прифронтовим містом (особливо на початку літа 2015 року, в 16-му – вже не те, екстріму майже немає, а про 14-й не кажу, бо тоді Волноваха була ще окупована). Денні прогулянки можуть теж бути досить екстремальними, якщо територіально відбуваються за околицею містечка. Тут варто пройти спеціальний інструктаж щодо поводження в місцях, де можуть бути розставлені розтяжки і інші вибухові предмети. Якось так.
А якщо серйозно, спілкувалася я з багатьма дружинами атовців (справжніх атовців, не тих, що отримали убедешки за кілька тижнів або навіть днів в Бахмуті чи Маріуполі) і знаєте, щось вони теж не мають планів на літо… І літа наче чекають, як всі нормальні люди, а планів на нього, таких як у нормальних людей, не мають. Чому? А як можна мати якісь плани, якщо ти не знаєш, що буде завтра. Життя цих людей кожної миті може змінитися кардинальним чином, тож лишається отримувати задоволення від спонтанності. Ну і від самого життя, такого, як є…
Слухайте, я от думаю, а якби можна було б запланувати кінець війни… Я би його із задоволенням запланувала… Але, на жаль, це не в моїй компетенції.
