Другий місяць літа розпочався несподівано. Після травневих дощів та морозів, а потім раптової спеки пшениця на деяких полях Черкащини не встигла набрати висоту та повний колос і дозріла вже в липні. Відтак, першого липня новенькі комбайни кількох місцевих агрофірм на Корсунщині – СТОВ «Агрофірма “Злагода”» та СТОВ «Агрофірма “Корсунь”» – вийшли на поле збирати перший урожай пшениці. В умовах шаленої спеки +37˚ С на полях уже на повну працюють комбайни, навантажувачі. Про це повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».
Напарники-комбайнери Віталій Мединський та Роман Шемчій такого раннього виходу на поле не пам’ятають за увесь час своєї роботи. Кажуть, погодні умови кількох останніх років і так пришвидшували настання жнив, проте цього року перший сніп жати довелося аж занадто рано. 
Віталій Мединський родом із Жашківщини, комбайнером працює вже 15 років. Для нього це – родинне заняття. Батько й дід чоловіка також усе життя займалися цією справою. Віталій не лише трудар, але й патріот. Тому побував у зоні АТО, там провів рік і три місяці. Розповідає: був скрізь, бачив багато, проте радий повернутися на мирну землю до своєї роботи.
– Ось уже почали цьогорічні жнива, хоч і зарано трохи. Сподіваюся, що все з урожаєм, попри погодні умови, буде добре. А тут ще й нові комбайни. Ясна річ, на такій техніці працюється і комфортніше, і швидше.
Новенькі комбайни спеціально для цьогорічного збору урожаю забезпечила робітникам СТОВ «Агрофірма “Корсунь”». Їх на озброєння придбали аж 5. Змагатимуться на полі нові комбайни аж до самих морозів, розповідає головний інженер «Агрофірми “Корсунь”» Сергій Дмитрович Лисенко.
– Техніка «John Deere» – одна з найпрогресивніших у світі. Вона найякісніша та найефективніша. Деякі комбайни цього виробника мають навіть навігацію. Це – передова світова техніка. Вона продуктивна, широкозахватна, для комбайнерів продумані в ній усі комфортні умови, – говорить Сергій Дмитрович. – Ми нині маємо 10 комбайнів, із них 9 фірми «John Deere» (5 нових). Та 1 комбайн фірми «CLAAS». За системою обмолоту один із них клавішний, а решта 8 – роторні. Вони більш продуктивні, а їхня пропускна спроможність 18 кг/сек.
Напарник Віталія Роман Шемчій працює з комбайнами також давно, перепробував різні машини, комбайни: працював і з буряковими, і з зерновими. Нещодавно повернувся із зони проведення антитерористичної операції, потрапив у четверту хвилю мобілізації. Згадує про ті часи неохоче, більше – хизується новим комбайном, який щойно отримав. 
– Працювати у спеку за температури +37 дуже складно, а тут тобі й кондиціонер у кабіні, всі налаштування автоматизовані. Одне задоволення, а не робота. Цього року, бачу, пшеничка виросла не дуже – завадила погода. То дощ і холод, то одразу спека. Проте, жнива вже розпочали і віримо, що урожайність не підведе.
У Черкаському обласному Гідрометцентрі ж зауважують, що за агрометеорологічними розрахунками, врожайність зернових, зернобобових та круп’яних культур у Черкаській області в 2017 році очікують переважно на 15–30 % нижчу, ніж у попередньому році та в межах середньої за останні 10 років. Основна причина недобору врожаю, вважають синоптики, тривалий дефіцит опадів та, як наслідок, жорстка весняно-літня засуха.
Так, погодні умови 2016–2017 рр. були досить жорсткими для формування врожаю і змусили хліборобів похвилюватися за майбутній урожай ще з початку осінньої посівної. Адже вона запам’яталася доволі розтягнутими строками сівби через відсутність вологи у вересні та раптовий прихід холоду в жовтні. Як наслідок, посіви озимих культур уперше по всій області увійшли в зиму нерозкущеними – переважно у фазі сходи.
Зима 2016–2017 рр. відзначилась мінливістю погоди, значними температурними контрастами та значним дефіцитом опадів у південній частині області. Хоч умов для масштабних втрат посівів не було, проте, рано назрівали проблеми з ґрунтовою вологою.
– Це була одна з найбільш сухих весен за останні 70 років, зі згубними заморозками у травні та початком ґрунтової засухи з середини травня під ранніми хлібами, – констатує начальник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань. – Частину площ пізніх культур довелося пересівати. Літо підтримало тенденцію весни – його початок відзначився чергуванням періодів похолодань із потепліннями та переважно дефіцитом опадів. Це призвело до поширення та поглиблення ґрунтової засухи в останні дні червня у супроводі спеки.
Іван Михайлович Поковба, заступник директора з виробництва СТОВ «Агрофірма “Злагода”» коментує ситуацію з ранніми жнивами: 
– Такого не було вже дуже давно – щоб 1 липня розпочинали збирання ранніх зернових. Через те, що кількість опадів була незначна, озима пшениця «підгоріла» – серед вітчизняних сортів висота рослин замала, довжина колоса до 2 см, у якому до 12–15 зерен, що обіцяє незначний урожай. У Лисянській філії, де ми почали сьогодні збирати урожай, опадів не було взагалі з травня, – каже аграрій.
Підприємство вже повністю готове жнивувати. Для цього є усі необхідні ресурси.
Маємо 10 комбайнів, готових до роботи, у цьому році, зокрема, придбали два нові потужні комбайни «John Deere 680-I» з 11-метровими жатками, – розповів Іван Михайлович Поковба.
За словами Івана Михайловича, для забезпечення тваринних ферм кормом підприємство свої поля засіває силосною кукурудзою, багаторічними травами. Сіють також гібридну кукурудзу та соняшник, сорго й горох на насіння. Нині почали заготовляти сіннаж для кормів. А щоб уберегти врожай від хвороб, землероби обов’язково дотримуються правил сівозміни. Вносять мінеральні добрива згідно з планом, також для підживлення використовують органічні добрива, зокрема компост, що дає добрі результати.
На ремонтній базі створили комфортні умови для працівників
Дві основні майстерні, великий склад запчастин, навіс для техніки, гуртожиток та їдальня. Це – основна ремонтна база СТОВ «Агрофірма “Злагода”» (Шендерівська філія). Тут займаються ремонтом усієї техніки агрофірми, а також лагодять комбайни СТОВ «Агрофірма “Корсунь”». Нещодавно тут облаштували також нову котельню, яка здатна обігріти усі майстерні, склад, господарські приміщення та їдальню. Все – за принципами енергоощадності, аби цілий рік можна було проводити невідкладні ремонтні роботи. Адже влітку працює зернозбиральна техніка, а восени – бурякозбиральна, тож працівникам потрібні комфортні умови. Також на території бригади облаштовані спеціальні робочі кімнати для спеціалістів та інженерів, сучасні душові.
Іван Іванович Поковба завідує територією ремонтної бази СТОВ «Агрофірма “Злагода”». Розповідає, що на рембазі є всі умови для роботи, яку гідно оплачують.
– Ми ремонтуємо всю техніку СТОВ «Агрофірма “Злагода”» та СТОВ «Агрофірма “Корсунь”» – як зернову, так і бурякозбиральну. Обслуговують трактори, комбайни, навантажувачі та інші машини понад 50 осіб персоналу, і це без тих, хто працює на кухні та в гуртожитку, – каже Іван Іванович. – Механізатори у нас досвідчені, знають усе про потрібні запчастини, терміни виконання ремонту. До всього, наші працівники багатопрофільні: і ремонтують, і виходять потім технікою на поля збирати врожай. Шкода лише, що дуже мало молодих працівників – село цікавить юнаків усе менше. Проте тих, хто все ж приходить, ми старанно навчаємо, ділимося досвідом, ставимо працювати в парі із найдосвідченішими, аби передавали науку.
Іван Поковба розповідає, що така робота, хоч і важка фізично, проте дає змогу подбати про себе і свою родину, адже тут – повне соціальне забезпечення, жодних затримок у виплаті заробітної плати, а для тих, хто потребує житла, функціонує комфортабельний гуртожиток. Водночас, усіх механізаторів-трактористів смачно годують у їдальні, що діє при бригаді. Тому, впевнений, що для своїх працівників, а особливо для молоді, СТОВ «Агрофірма “Злагода”» забезпечила найкращі умови для розвитку й кар’єрного зростання у галузі сільського господарства. 
Володимир Анатолійович Патлай працює в «Агрофірмі “Злагода”» інженером з 2011 року. Це – перша робота юнака після навчання в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Ремонтує, в основному, бурякозбиральні комбайни (таких на озброєннні 7, фірма «ROPA Euro Tiger») та навантажувачі (їх 4, фірма «Ropa Euro Maus»).
– Ламається усе, бо це ж техніка, їй властиво зношуватися. У бурякозбиральних комбайнах найбільше виходять із ладу корчувачі – агрегати, які безпосередньо викопують буряк, очищають та подають у бункер. Моя робота полягає у своєчасному забезпеченні потрібними запчастинами та організації швидкого ремонту техніки, а також стеженні за її відповідним станом як під час ремонту чи простою, так і під час бурякокопки, – говорить інженер. 
– Працює у нас їдальня: сніданок, обід і вечеря, якщо є вечірні роботи, наприклад, оприскування. Харчування для працівників безкоштовне, – наголошує Іван Михайлович Поковба, заступник директора з виробництва СТОВ «Агрофірма “Злагода”». – У гуртожитку лишаються механізатори, які живуть далеко звідси. Так зручніше – покупався в душі і відпочив, щоб наступного дня знову взятися за роботу. Зарплати на підприємстві достойні – тож до нас охоче приходять молоді спеціалісти. Наприклад, наш 21-річний бригадир тракторної бригади зараз поєднує роботу з заочним навчанням у Сумах. Механізаторів нам зараз вистачає, але бракує водіїв, адже придбали 18 автомобілів «DAF», а кермувальників для них поки що не вистачає. На нові машини посадимо досвідчених водіїв, а нові спеціалісти працюватимуть на техніці, яка вже була в експлуатації.
Щоб гарно працювати, потрібно гарно їсти!
Про гарний настрій і міцне здоров’я комбайнерів під час жнив дбають у їдальні підприємства «Агрофірма “Корсунь”». Там готують чи не найсмачніші на все місто комплексні обіди. Перші страви, другі, салати, пироги і млинці з варенням. Дбайливими руками кухарів усе свіже, а меню щодня різне. Наперед планують страви на тиждень, тож кожен працівник може запланувати свій режим харчування. У середньому в день тут обідають понад 70 осіб. 
Наталія Петрівна Масло, кухар їдальні СТОВ «Агрофірма “Корсунь”», працює на харчовій ниві майже 30 років. Каже, приємно власними руками створювати різні смаколики, відповідати за здоров\’я і ситість усіх працівників.
– Люблять найбільше гороховий суп і пиріжки, хоча випічку готуємо щодня, а щочетверга – млинці з різним варенням чи згущеним молоком, – розповідає жінка. – У нас усі продукти свої: м\’ясо, овочі, молоко з господарства. Також самі консервуємо. Тож якісне домашнє харчування, з екологічно чистих продуктів, забезпечуємо.
Разом із Наталією Петрівною на кухні підприємства чаклують Олена Володимирівна Почененко та Ольга Олександрівна Харченко. Ольга Олександрівна відповідальна за перші страви, що є найважливішим елементом обіду для організму. Варить для комбайнерів різні супи, борщі, куліші та інше. Олена Володимирівна ж більше займається випічкою, що до чаю в пообідню пору дарує усім гарний настрій та силу продовжувати важку роботу в полях.
Анна Крутіхіна, Олеся Безпалова
