Почати лікування і, разом із тим, нове життя допомагають ув’язненим і вихідцям із місць позбавлення свободи на Черкащині. Останні три роки над цим активно працює громадська організація БО «Черкаська мережа». Їхня мета – виявляти у колоніях та СІЗО людей, що інфіковані ВІЛ та спонукати їх до лікування. Результати роботи свідчать: терапія стає першим кроком назустріч соціальній адаптації та працевлаштуванню. Про це повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».

Житель Черкаського району Віталій перебував у Старобабанівській виправній колонії №92 півтора року. Розповідає, що заходи, які проводять соціальні працівники для ув’язнених, виявилися уже корисними. Багатьох цікавили питання про способи передачі ВІЛ, можливості його лікування. За підтримки соціальних працівників чоловік почав приймати терапію у 2015 році, після того, як стан здоров’я різко погіршився. Хоча знав про свій ВІЛ-позитивний статус із 2002 року.
– Мені надали психологічну підтримку, адже раніше я вживав наркотики. Але я звернув із цієї стежки. Тепер я приватний підприємець. Виграв грант на придбання техніки: мотокоса, бензопила, мотоблок, пилесос для прибирання листя. За допомогою цього обладнання ми надаємо послуги з прибирання територій, – розповідає пан Віталій.

Виявити вірус, щоб запобігти його поширенню
Нині у місцях позбавлення волі Черкаської області перебувають більше 150 осіб, які мають ВІЛ-позитивний статус.
– Значна частина з них не мають доступу до медичних послуг у належному обсязі. Ми допомагаємо їм проходити огляди, разом із лікарями стежимо за станом їхнього здоров’я. Ми їм пропонуємо лікування, щоб вони могли жити нормальним, повноцінним життям. Силами громадської організації та адміністрації закладів позбавлення волі на лікування поставили близько 73 % цих людей, які отримують АРТ безкоштовно, – розповідає Ольга Волкова, керівник пенітенціарного напряму роботи Черкаського відділення мережі ЛЖВ БО «Черкаська мережа».

До початку роботи БО «Черкаська мережа» в колоніях, відсоток людей, які лікуються, не досягав навіть 15-20 %.
– Люди не вірили в те, що, по-перше, їм можуть надати лікування безкоштовно. По-друге, багато людей не знали, що лікування існує, що воно продовжує життя і зводить до мінімуму імовірність заразити іншого, що дає змогу жити повноцінно. Наша задача – виявити ВІЛ-інфікованих, запропонувати їм лікування і підтримувати їх, адже цю терапію не можна пропускати, її треба приймати постійно в один і той самий час, щоб вірус залишався пригніченим, – пояснює Олена Стрижак, керівник Черкаського відділення мережі ЛЖВ БО «Черкаська мережа».

Якщо терапію приймати регулярно і систематично, це дає змогу призупинити активність вірусу в людському організмі настільки, що інфікований не зможе заразити когось іншого. Саме тому виявлення і лікування нині є головними аспектами у роботі над зупиненням епідемії ВІЛ/СНІД в Україні.

Назустріч новому
Коли лікування приносить результати, це допомагає змінити своє життя в цілому, що і роблять колишні ув’язнені. Після звільнення соціальні працівники надають їм супровід протягом півроку.
– Допомагаємо стати на облік у медзакладах, відновити документи, оформити соціальні виплати, влаштуватися на роботу. Це стає профілактикою їхньої соціально небезпечної поведінки, – розповідає Ольга Волкова.

Звісно, кардинально змінити життя вдається не всім. Дехто повертається до наркотиків. Попри те, його продовжують спонукати приймати терапію, адже лише так можна запобігти поширенню вірусу.

Спільними зусиллями
Чимало соціальних працівників, які працюють у колоніях, у минулому теж були засудженими. Отримавши відповідний досвід, пройшовши нелегкий шлях, нині вони допомагають іншим зробити крок назустріч кращому: турбуватися про своє здоров’я, шукати роботу, не повертатися до попереднього способу життя, який і призвів до ув’язнення.

Разом із громадською організацією в цьому напрямі працюють і правоохоронні органи. Так, у патрульній поліції Черкас розповідають, що інспектори поліції також проводять інформаційно-просвітницьку роботу серед наркозалежних та колишніх засуджених.
– Почну з того, що всі патрульні проходили тест на наявність ВІЛ. Адже наша робота небезпечна і непередбачувана. Тому для нас важливо берегти здоров’я інспекторів та їхніх сімей. Нам проводять тренінги, щоб ми могли пояснювати порушникам основні питання, що стосуються ВІЛ/СНІД. Якщо наркозалежний в адекватному стані, йому надають контакти правової та соціальної допомоги, куди можна звернутися у разі необхідності – розповідає інспектор патрульної поліції Анна Найчук.

Олеся Безпалова