На Черкащині у селі Кліщинці Чорнобаївського району встановили пам’ятний знак із нагоди 250-річчя Кліщинського селянсько-козацького повстання 1767—1771 років.
«І не буде переводу українському народу, доки з глибин сторіч долина козацький клич…», — такий напис зробили вдячні земляки на встановленій стелі, вшановуючи своїх героїчних предків.
Про це «Нова Доба» дізналася у Чорнобаївській РДА.

У райдержадміністрації кажуть, що пам’ятний знак відкрили на березі Кременчуцького водосховища, де височіє Казенна гора, назва якої походить від слова «казнити».
Саме там, як розповідають старожили села Кліщенці, відбулася розправа над непокірними селянами, які воювали за те, аби бути вільними на своїй землі.

За словами голови Чорнобаївської районної державної адміністрації Сергія Джоболди, від того, наскільки дбайливим буде наше ставлення до своєї історико-культурної спадщини та як ми зберігатимемо й примножуватимемо свої духовні надбання, — залежить наше сьогодення і майбутнє.

Нагадаємо, що предки жителів цього села повстали проти генерального судді Лисенка та його родича, генерального писаря Туманського, які перетворили кліщинецьких козаків на своїх підданих, примушували їх відбувати панщину й намагалися привласнити їхні землі.
На численні скарги на таке свавілля поміщиків не було ніякої реакції влади, тож козаки та селяни згуртувалися, перестали коритися і повстали.
Вони озброїлись, спорудили укріплення навколо села і три роки тримали оборону, відбивши шість нападів військових команд, які прибували їх утихомирювати.
Але повстання таки придушили, і 120 найактивніших повстанців засудили до ув’язнення та довічного заслання, 185 — до покарання канчуками.
Коли у Кліщинці прибув каральний загін для здійснення вироку, кліщинці напали на нього. Але влада надіслала підкріплення, і повстанці зазнали поразки.
Сімох жителів села вбили, понад 60 — закатували. Але повстання мало великий вплив на народ України та його історію.