Село Гуляйполе – одне з найбільш мальовничих сіл Катеринопільщини, яке славиться краєвидами річки Гнилий Тікич, що проходить через село, а також неповторним смаком її води, яка б’є із джерела неподалік села. І, звичайно, працьовитими людьми, предки яких оселилися тут кілька століть тому.
Відомо, що на карті французького інженера Боплана та за польським географічним словником із 1596 року було поселення з назвою Неберибіс. Це підтверджується і переказами старожилів. За часів Великої Руїни, після спустошення цієї місцевості татарами, поселення змінило назву на Гуляйполе. Неодноразово доводилось козакам залишати це місце з мальовничими краєвидами. Прощаючись, вони щоразу гірко промовляли: «Гуляй, поле». За Лаврентієм Похилевичем поселення з назвою Гуляйполе з’явилося в середині XVIII століття.
Найстаріші жителі переповідали, що село славилось майстринями гаптування. Їхні вироби були відомі далеко за межами Київської губернії. Також тут процвітали й інші народні ремесла: ткацтво, бондарство, гончарство, кушнірство, столярство. У селі були два водяні млини і три вітряки.
Наприкінці ХVІІІ століття у селі побудували однокупольну церкву, яка проіснувала до ХХ століття, однак була зруйнована під час комунізації. Тільки за ініціативи уродженця села Михайла Кузьмовича Наєнка у 2016 році в селі почала функціонувати українська православна церква Святого Димитрія. При церкві в 1887 році працювала церковно-приходська школа, яка проіснувала до революції. Потім школу перенесли до будинку священнослужителя.
Під час визволення села від німецьких окупантів приміщення школи згоріло. Після війни діти змушені були навчатися у будинках репресованих односельчан. Лише у 1967 році в селі було побудовано нову велику школу для учнів Гуляйполя та сусідніх сіл. Вона налічувала 13 навчальних кімнат, у яких мали змогу здобувати знання майже 200 учнів. Сьогодні школу реорганізували в навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І−ІІ ступенів».
За 50 років роботи школи багато її випускників обрали професію саме педагога. Довгий час у школі працювали та продовжують і нині свою справу члени вчительської династії педагогів Олени Григорівни Піщаної.
У навчальному закладі працювали вчителі не тільки з Гуляйполя, а й із інших навколишніх сіл. Очолював нову школу Іван Васильович Видолоб, який запам’ятався учням та педагогам своєю відданістю справі та наполегливістю. Після нього школу очолювали Микола Федорович Матківський, Петро Миколайович Калінічук, Володимир Тимофійович Рудань, Віталіна Миколаївна Іваненко.
Нині педагогічний колектив закладу складається з 8 осіб, які всі є випускниками рідної школи. Тут навчається 26 учнів та 10 вихованців дитячого садочка. Педагогічний колектив забезпечує належним чином виховання та навчання покоління, що зростає. Проте великою проблемою для всіх малокомплектних шкіл є фінансування на утримання школи в належному стані та забезпечення матеріально-технічної бази для надання якісних знань учням. Школярів щороку стає менше, тому збільшується фінансове навантаження на 1 учня, і бюджетних коштів не вистачає. Через це працівники школи звертаються до людей, яким не байдужа доля сільських шкіл та їхніх вихованців.
Поки в селі є школа, воно має майбутнє – цю аксіому нікому не треба доводити. За новою шкільною програмою предмет «інформатика» вивчають із 2-го класу. На жаль, для проведення якісних уроків у школі не вистачає комп’ютерів. Тому дирекція закладу звернулася із проханням до народного депутата Геннадія Борисовича Бобова про придбання ще одного сучасного комп’ютера для якісного проведення уроків.
І Геннадій Борисович почув наше прохання і без зволікань допоміг нам, – говорить директор Гуляйпільського НВК «ДНЗ – ЗОШ І-ІІ ступенів» Наталія Миколаївна Гаркава. – Вже у вересні на святі першого дзвоника його представник передав школі дорогоцінний подарунок. Удвічі приємніше, що сталося це саме цього року, коли приміщення школи, де ми зараз перебуваємо, відзначає півстолітній ювілей. Варто зауважити, що це вже не перша допомога Геннадія Борисовича нашій школі. Саме за матеріальної підтримки депутата було обладнано спортивну кімнату в Гуляйпільському НВК, придбано мультимедійний проектор.
− Хочеться від себе подякувати Геннадію Борисовичу, адже це людина, яка розуміє, з якими труднощами зустрічаються нині сільські школи, – каже вчитель Гуляйпільського НВК Ігор Олексійович Глущенко. – Звичайно, сучасні діти повинні вміти працювати на сучасній комп’ютерній техніці. І я як викладач щиро вдячний нашому депутату за новий ноутбук.
− Кожен із нас покликаний творити добро, бути милосердним до іншої людини, любити і цінувати життя, але люди розуміють життя по-різному. Одні живуть для себе в багатстві, у розвагах, а другі творять добро і залишають гарний слід та пам’ять про себе на багато років, а, може, й століть, − додає Наталія Миколаївна. − На світі є три корони, − писала Марія Матіос, – корона Тори, корона священного служіння і корона Царства. Однак над цією доброю людиною – корона доброго імені, яку носити найважче. Тож нехай над Вами, шановний Геннадію Борисовичу, завжди височіє четверта корона – корона доброго імені.
Низький уклін Вам від учнів, педагогічного і батьківського колективів Гуляйпільського НВК за те, що проблеми навчання наших школярів не залишилися байдужими для Вас, що Ваше милосердя, порядність, діловитість дозволяють Вам робити такий значний добродійний внесок у справу навчання українських школярів.
Василь Ходзіцький
