Заступник директора Шполянського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 – ліцей» Шполянської районної ради, вчитель-методист, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, нагороджена Знаком «Відмінник освіти України» та медаллю «20 років Незалежності України», Лариса Боїн майже 30 років свого життя присвятила рідній школі. За словами досвідченого педагога, будь-який із днів її вчителювання був не схожим на інші, а всі вони разом присвячені єдиній меті – знайти в кожній дитині особливий дар
і допомогти йому розкритися.
– Головна складність професії вчителя полягає в тому, що ми працюємо з дітьми, – розповідає Лариса Михайлівна. – Всі вони неповторні, кожен – особистість, кожен – сонечко, здатне не лише світити, а й пекти. І нам доводиться бути психологами і слідкувати за тим, щоб ці сонечка нас гріли, але не обпікали. Кожна дитина народжується і має свої особливості, природні задатки, риси характеру. Завдання вчителя, школи полягає в тому, щоб вчасно помітити їх і допомогти розвинути. Тільки така освіта, на мою думку, є корисною і кожній особистості, і суспільству в цілому. Практично, це має такий вигляд: якщо дитині важко дається математика, потрібно шукати в ній філологічні чи артистичні таланти. Можливо, їй більше до вподоби буде історія, іноземні мови чи географія. А можливо, вона має золоті руки чи співучий голос.
Сама ж героїня цього матеріалу своє місце в житті знайшла відразу й назавжди:
– Закінчила Корсунь-Шевченківське педучилище за спеціальністю «вчитель початкових класів». Працювала за фахом майже 9 років, і паралельно вчилася у вищих навчальних закладах. Спочатку підвищувала кваліфікацію в Уманському державному педагогічному університеті ім. П. Тичини, а потім навчалася в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті ім. Г. Сковороди за спеціальністю «вчитель історії та правознавства». Одночасно з вчительською діяльністю майже 10 років працювала заступником директора з виховної роботи. Потім заступником з навчально-методичної роботи. А зараз другий рік працюю заступником з навчально-виховної роботи.
За словами педагога, від самого початку своєї роботи вона поставила собі за мету не заповнювати інтелект дітей середньою сумою знань, а розкривати в кожній особистості її власні таланти і допомагати їх розвивати.
– Чим би я не займалася, завжди мала внутрішнє переконання, що треба працювати на дитину, і створювати такі умови, щоб розвивати її природні здібності, – продовжує Лариса Боїн. – Коли очолювала виховну роботу школи, разом із колегами розробила виховну систему під назвою «Від здібностей, обдарувань, до творчої особистості». Вона має свою чітку структуру і шляхи втілення у праці кожного педагога навчального закладу. Ми створюємо всі умови для того, щоб дитина проявила себе. Для цього існує ціла система гуртків, факультативів. У нас працює програма по роботі з обдарованими дітьми «Плекаємо таланти та обдарування». Якщо ми помітили, що в дитини є академічна обдарованість, ми працюємо з нею, пишемо разом наукові роботи, робимо дослідження. Доказом того, що наші зусилля не марні, є певні результати. Наукові роботи учнів відправляємо на обласний конкурс, вони займають там призові місця, і діти отримують премії. Скажімо, протягом 2004 – 2007 років ми були на другому і третьому місцях по рейтингу Черкаської області за кількістю призових місць в обласному етапі конкурсу наково-дослідницьких робіт МАН.
Сьогодні викладаю історію і правознавство. Цей предмет дуже люблю, люблять його і мої діти. Серед вихованців щороку є учні, які приносять школі призові місця на районних предметних олімпіадах. Є й інші конкурси, де вони досягають вершин, привозять навіть премії міжнародного рівня.
Багаторічна робота вчителя не залишається непоміченою ні серед дітей та колег, ні на значно вищому рівні. Свідченням цього є численні грамоти та нагороди, які отримала педагог.
Крім своєї суто професійної діяльності, багато часу й уваги жінка приділяє квітникарству. За словами Лариси Боїн, багато вазонів, якими уквітчана школа, посаджені її руками. Найбільшим же досягненням у цьому плані вважає відновлення шкільної теплиці, квіти з якої два роки поспіль школа навіть презентувала рідному місту.
– Учительство – це не просто професія, – говорить Лариса Михайлівна. – Це стиль життя і певний його рівень, який вимагає від людини постійного руху вперед. Вчитель повинен бути новатором і йти в ногу з життям. Справжній вчитель щодня ставить завдання, працює над собою і досягає чогось нового. Навіть звичайні побутові речі, наприклад, якусь роботу по господарству чи на городі, ти не можеш робити абияк. З одного боку, це досить непросто, а з іншого – допомагає постійно працювати над собою, щоб забезпечувати той рівень, якого вимагають від тебе твої учні й саме життя.
Напередодні свята, користуючись нагодою, Лариса Михайлівна побажала всім своїм колегам здоров’я і натхнення, а також, щоб кожен знайшов віддачу в тій праці, яку він вкладає кожного дня у дітей.
– Щоб праця не була марною, щоб ми могли сіяти ті зерна, які необхідні суспільству зараз, і щоб наші вихованці побудували громадянське суспільство й жили в ньому.
«Нова Доба» теж щиро вітає всіх учителів Черкащини і приєднується до побажань!
Владислав Бедринець
