В’язівська школа відсвяткувала ювілей

В’язівська школа відсвяткувала ювілей

Цього року ювілейний шкільний дзвінок пролунав для учнів, учителів, випускників, гостей у В\’язівській загальноосвітній школі І−ІІІ ступенів. Саме 50 років тому свої двері радо відчинили нові приміщення сільської школи. Золотою симфонією для кожного з нас звучить мелодія шкільного дзвоника, як відгомін далекого дитинства, у яке неможливо повернутися. Славних 50! Це близько 53 000 уроків у цих стінах, 106 000 шкільних дзвінків. За 50 років зі школи випустили 1 658 учнів 10−11 класів. Попри поважний вік, школа ще молода, повна сил. Вона красується на все село. Це священна домівка, а в ній – велика наша родина, велика сім’я.

У далеких шістдесятих роках ця щаслива для всього села подія відбулася завдяки директорам восьмирічної та середньої шкіл села Антоніні Никодимівні Линець та Олександру Івановичу Килимнику. Саме вони тоді порушили питання про будівництво школи, оскільки навчання проводили в аварійних приміщеннях.
Зусиллями небайдужих в’язівських трударів, а також за підтримки та кошти колективних господарств «Родина», на чолі з Петром Кириловичем Сиченком, та «Радянська Україна», яким керував Микола Михайлович Артеменко, заклали фундамент майбутнього навчального закладу. Головним будівельником працював Петро Онопрійович Руденко. На його плечі лягла вся відповідальність за новобудову. На будівництві школи працювали всі: і будівельники, і батьки, і вчителі, й учні, аби 1 вересня 1967 року діти сіли за парти в нових і безпечних приміщеннях. 63 першокласники прийшли до школи того року.

У різні роки заклад очолювали досвідчені та відповідальні педагоги: Антоніна Никодимівна Линець, Марія Хомівна Пластун, Василь Якимович Деревенько, Олександр Іванович Килимник, Микола Миколайович Басай, Михайло Іванович Вовненко, Катерина Михайлівна Дорошенко. Із 2001 року й донині директором школи є Людмила Миколаївна Пилінко. Школа може пишатися випускниками, які повернулися в її ж лоно вже дорослими і продовжили справу своїх наставників. Таких − 14 учителів.
Легкокрилим птахом пролітають роки. І ось приміщенню нашої рідної школи вже 50 років. Це – поважний вік для навчального закладу. За ці роки є що згадати, над чим задуматися, та, найголовніше, є чим і ким пишатися, адже сьогодні випускники школи добрими справами прославляють школу й село на теренах країни й зарубіжжя у різних сферах суспільства, на різних посадах, професіях, при різних званнях.

До цієї знаменної дати навчальний заклад ішов довгою дорогою наполегливої праці багатьох поколінь досвідчених, творчих, талановитих учителів. Це був нелегкий шлях утвердження своїх принципів, пошуків, звершень, зростання та примноження здобутків. Школа відома своїми випускниками, власною історією та традиціями. Її ж випускники і вирішили відтворити цю багаторічну історію, створивши музей, відкриття якого відбудеться незабаром.
Головним здобутком нашого закладу є колектив. Це справжня команда однодумців. Вони продовжують та примножують славні традиції нашого поважного за віком закладу.

Школа – це не лише стіни, а, насамперед, дух, пам’ять, традиції, наступність поколінь. Це педагоги й ті, хто щодня переступає поріг, сіючи зерна доброго, розумного, вічного, й ті, кого вже немає сьогодні, але вони завжди живуть у пам’яті учнів та колег, і вчителі-пенсіонери, для яких найвища нагорода в житті – успіхи колишніх вихованців, їхні щирі слова подяки.
Зі стін школи вийшли сотні талановитих випускників. Вони стали добрими, духовно багатими людьми, які понесли у світ посіяні тут в їхні душі зерна любові до всього рідного. А ми щодня радіємо новим перемогам та маємо багато задумів щодо розвитку та процвітання нашої Alma-mater.

Школа отримала багато подарунків з нагоди ювілею. Особливої подяки від учнів, учителів і батьків заслуговують подарунки від Геннадія Борисовича Бобова – ноутбук та нові металопластикові вікна в майбутній перший клас. Тож від усього серця дякуємо нашому народному обранцю. Це дійсно потрібні і своєчасні подарунки, адже умови праці й навчання повинні бути на висоті.
Низький уклін тобі, наша рідна школо! Віншуємо твою радість, що збираєш до свого порогу вчителів, випускників усіх поколінь як ознаку Духовності, Соборності і Єдності.

Людмила Миколаївна Пилінко, директор В’язівської ЗОШ І−ІІІ ступенів

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x