У музеї згадали прадавні традиції святкування Покрови

У музеї згадали прадавні традиції святкування Покрови

Старовинний обряд «Меди та «попразент» з головними уборами», який свого часу дослідив на Звенигородщині та описав відомий український історик, письменник, дослідник та перекладач, один із засновників Академії наук України Агатангел Кримський провели в Черкаському обласному краєзнавчому музеї. Тут гостей-відвідувачів не просто занурили у сиву давнину, але одарили позитивом, якого вистачить на весь рік. Власне, саме так, як це здавен велося на свято Покрови. Працівники музею влаштували справжнє театралізоване дійство — душевне, домашнє, тепле, зрозуміле та доступне кожному. А ще за традицією провели гостей крізь Покровський рушник та об’єднали у велику громаду, яка за бажання (і це також за традицією) може залишитись у музеї… жити хоч і на тиждень.

У музеї згадали прадавні традиції святкування Покрови

Доторкнутись до традицій
Відтепер, завдяки черкаським музейникам свято Покрови трохи по-новому « зазвучить» у багатьох черкаських родинах. Звісно, що багато нового для себе почерпнула молодь, яка дивилась на дійство буквально з відкритим ротом. А традиції дійсно багаті та сповнені оптимізму.
Як відомо, в Україні збудовано дуже багато церков на честь Святої Покрови. День їх освячення, який в народі називали – «храм». А (його називають ще «празник» або «мед») займає велике місце в житті не лише власне церкви, але й кожної окремої людини. До «храму» готувались зазвичай більше тижня, так само самовіддано, як до Різдва та Великодня. За день до «меду «квітчать у хатах, вішають рушники, ріжуть качки, гуси, кури тощо, напікають паляниць, калачів. Неподалік церкви, як описує Агатангел Юхимович Кримський, біля подвір\’я церковного старости варять мед з хмелем у казанах чи горшках: кладуть довгою смугою вогонь і ставлять по обидві сторони горшки з медом.
Святковий ранок у храмовому селі сповнений турбот: жінки пораються коло печі, а чоловіки йдуть за село, де виглядають гостей із сусідніх сіл. При зустрічі їм обов\’язково потрібно відібрати шапку та хустку у прибулих чоловіка та жінки. Кожна жінка чи молодиця обов\’язково мала при собі ще одну хустку, яку несла згорнутою, адже не можна було з’являтись на люди з непокритою головою. Мета цього звичаю − якомога більше відібрати головних уборів у прибулих людей, бо вони вважалися гостями того чоловіка, який їх зустрів за селом. Згодом їх гуртували у так званні громади, які могли залишитись гостювати на кілька днів або навіть на тиждень.
Спершу частують медом, а потім − горілкою, напоями. Беручи чарку у господаря, гість говорить: «Дай же Боже, здоров\’я! Нехай вам Бог поверне десятирицею! Щоб ви мали в коморі й у гоборі («обора» − загін для худоби), і ваші діти! Прибав Господи-Боже віка і здоров\’я, а представшимся душам царство небесне, щоб їм земля пером була!».
«Мед» відзначають один день, а «попразник» − два або три дні, а то й цілий тиждень.
До Покрови обов\’язково потрібно було завершити всі земляні роботи. Коли будували хату, то намагалися завершити будівництво до 14 жовтня, щоб до свята увійти під дах-покров: «Тоді Покрова покриває усіх у новій хаті покровом, і всі нечисті духи щезнуть із неї, і весь рік буде спокійно». Побутувало чимало прикмет і вірувань, пов\’язаних із збереженням тепла в оселях. Щоб узимку не мерзнути, жінка до Покрови мусила обмазати хату – зсередини і ззовні, а чоловік утеплити її соломою та листом. Вважали, що утепляти оселю після свята, то було марною справою.

У музеї згадали прадавні традиції святкування Покрови

Магія свята
У день Покрови здійснювалася давня магічна обрядодія. Жінки вставали вдосвіта, щоб до схід сонця розтопити піч і закрити заслінку. При цьому казали: «Потрібно загнати тепло в хату!». Навіть коли людина була хвора і жила сама, все ж намагалася здійснити цей обряд. Вигукували: «Покров, натопи хату без дров! «А ще за традицією хату на Покров розпалювали дровами фруктових дерев, аби весь рік прожити у достатку. Сьогодні ж далеко не у кожного є в хаті піч, але кілька маленьких гілочок яблуні можна розпалити, поклавши на блюдце. Ароматний димок після цього древнього обряду позитивновплине на ауру вашого будинку і, будьте впевнені, майбутній рік ви проведете в достатку.
Перед тим як сідати за святковий стіл господиня будинку обходила всі кути з тарілкою рум\’яних млинців і тільки після цього, прочитавши молитву Пресвятій Богородиці, пробувала їх на смак. Також для застілля пекли спеціальний Покровський коровай яким пригощали всіх родичів і сусідів. А залишки короваю сушили і зховавши у хустці зберігали до Великого Посту. У Великдень цими крихтами годували домашню худобу з впевненістю, що вона буде здоровою.

Тетяна Євгеньєва

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x