Медична реформа: наразі більше запитань, ніж відповідей

Медична реформа: наразі більше запитань, ніж відповідей

Нещодавно урядовці ухвалили медичну реформу. Навколо нововведень нині багато запитань та пересторог. Насамперед зміни торкнуться первинної ланки, і з 1 січня 2018 року українці матимуть змогу отримувати консультації у сімейних лікарів, з якими попередньо заключать договір. Тож «Нова Доба» вирішила поцікавитися, як до реформи готуються в районних центрах та які проблеми постають перед медиками.

У Черкаському районі є перші напрацювання щодо медреформи
У Черкаському районному центрі первинної медико-санітарної допомоги працюють 26 сімейних лікарів. Звичайно, така кількість фахівців є замалою для цілого району, тож нині там вирішують, як залучати молодих спеціалістів.
− Саме ця ланка потребує наповнення молодими кадрами. Раніше ми чекали, кого пришлють за розподіленням. Цього року такий розподіл відмінили, отож вироблятимемо нову стратегію пошуку. Адже молодого спеціаліста залучити дуже складно, та й потрібно запропонувати йому відповідні умови. На жаль, заробітна плата молодого спеціаліста в селі дуже низька, житлові умови та умови праці теж різні бувають. Усе залежить від сільського голови. Якщо він зацікавлений у кадрах, допомагає їм із житлом, туди молоді спеціалісти їдуть. Там же, де немає умов і громада байдуже ставиться – спеціалістів залучити важко, − говорить Ганна Пантюхіна, головний лікар КЗ «Черкаський районний центр надання первинної медико-санітарної допомоги».
У районі вже мають перші напрацювання стосовною реформи. Медичний заклад зареєструвався в системі «E-Health», наступний крок – це реєстрація співробітників. Для цього усіх сімейних лікарів необхідно забезпечити комп’ютерною технікою.
− Нині це питання вирішується, перебуває на контролі голови райдержадміністрації. Уже нам виділили 316 тисяч гривень для закупівлі техніки. До наступного року, я сподіваюся, ми його вирішимо. Також зараз керівництво району веде перемовини з Інтернет-провайдером «McLaut», щоб підключити мережу в усі села. Тоді ж сімейні лікарі матимуть доступ до системи «E-Health», − продовжує Ганна Анатоліївна.
Уже жителі Черкаського району зверталися для того, щоб укласти договір із сімейним лікарем, особливо у тих селах, де фахівець користується повагою.
− Люди дуже добре поінформовані про медичну реформу, тож звертаються, запитують. І я думаю, що в наших сімейних лікарів не буде проблем із кількістю пацієнтів, − зазначає головний лікар.
Ганна Анатоліївна наголошує, що кожен житель зможе вибрати того лікаря, який його задовольнятиме, навіть якщо він працюватиме в сусідньому селі.
Після запровадження реформи всі послуги первинної медицини будуть безоплатними: це вакцинація, невідкладна допомога, профілактичні заходи. Також один сімейний лікар повинен буде обслуговувати до 2 000 пацієнтів, а нині ж у Черкаському районі є села, де один фахівець має близько 3 000 пацієнтів. Та попри велике навантаження на лікаря широко використовуються стаціонарно-замінні форми надання медичної допомоги: «денний стаціонар» і «стаціонар вдома».
− В усіх підрозділах нашого центру на надання невідкладної допомоги виділена достатня кількість необхідних медичних засобів. Якщо ж брати до уваги державні програми, такі як «Доступні ліки», то для людей із гіпертонічною хворобою та бронхіальною астмою ліків вистачає, − розповідає головний лікар.
Ганна Пантюхіна зазначає, що з лікарями району на кожній медичні раді обговорюють новації медичної реформи.
− Медики чітко розуміють, що нині потрібно працювати на пацієнта і залучати якомога більше людей, адже від цього залежатиме заробіток медиків. Щодо електронної системи, то по мірі того, як ми освоюватимемо систему «E-Health», навчатимемо кадри безкоштовно. Хто захоче працювати, той навчатиметься й удосконалюватиметься, − підкреслює Ганна Анатоліївна. − Звичайно, із 1 січня 2018 року ми не встигнемо повноцінно стартувати, але до літа наступного року, я сподіваюся, ми робитимемо перші кроки.

Стаціонарну допомогу пацієнти зможуть отримати й на первинному рівні
Медична реформа починає впроваджуватися і у Смілянському районі. Головний лікар КЗ «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської районної ради Черкаської області Тетяна Проценко вважає, що в перехідний період сімейний лікар працюватиме паралельно як і за новою медичною системою – укладатиме договори з пацієнтами, так і за «старою» схемою сімейних лікарів.

− Сімейний лікар працюватиме, на мою думку, в перехідний період як по договорам, так і по «старій» схемі. Сімейного лікаря можна змінити, ніяких перешкод немає, − розповідає Тетяна Григорівна. − Усі користуються вільним вибором лікаря, навіть не буде територіального розмежування. Виклики сімейного лікаря та педіатра на даний час здійснюються через реєстратуру кожної амбулаторії та безпосередньо через лікаря, а також фельдшера ФАП чи ФП. Неабияку роль в селах, особливо у віддалених відіграє фельдшер. В більшості сіл фельдшери є жителями сіл, в яких працюють, тому медична допомога надається у будь-який час, виконуються по призначенню лікаря стаціонари вдома. Сільське населення старіє, тому з кожним роком мешканцям стає проблематичніше поїхати до районного центру, щоб отримати медичну допомогу. Тому медичний працівник первинної ланки, як ніхто інший повинен завжди працювати над собою, поповнювати свій багаж знань, щоб надавати кваліфіковану первинну медичну допомогу як дорослому, так і дитячому населенню. При кожній амбулаторії є ліжка денного стаціонару, які користуються неабияким попитом, так як це наближає медичну допомогу та в деякій мірі здешевлює лікування, що в теперішній час є важливим. В денних стаціонарах можуть лікуватися не тільки один день, а отримати повний курс лікування. На первинному рівні в денних стаціонарах виконуються призначення не лише від сімейних лікарів, а й від лікарів вторинної ланки, наприклад, невролога чи ендокринолога.

Тетяна Григорівна зазначила, що КЗ «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» поки що не зареєстрований в електронній системі «E-Health». Але найближчим часом він з’явиться у «E-Health». Працівники закладу розуміють, що це один з важливих кроків, від якого залежатиме надходження коштів до бюджету медичного центру. Типової форми договору з сімейним лікарем заклад ще не має – наразі чекають чітких роз’яснень.

− На сьогодні заклад та його структурні підрозділи не працюють в елетронній системі, електронних карток також ще немає. Із семи амбулаторій лише одна − Смілянська амбулаторія − комп`ютеризована, на всіх інших амбулаторіях та ФАП, ФП працівники користуються власною комп`ютерною технікою та мережею інтернет. Подана потреба в комп`ютерній техніці до районної влади. Ми сподіваємося, що медична реформа з усіма її вимогами пришвидшить процес виділення коштів на придбання комп`ютерів. Питання фінансування та оплати праці залишається не зрозумілим. Медична реформа потрібна однозначно, але на цьому етапі більше запитань, ніж відповідей, − говорить Тетяна Григорівна. − До структурних підрозділів КЗ «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської районної ради Черкаської області входять − 7 амбулаторій ЗПСМ 8 ФАП та 22 ФП. Всього в Центрі ПСМД працює 14 сімейних лікаря − двоє з них навчаються в інтернатурі, також 4 педіатра та один дільничий терапевт (пенсійного віку). Всього населення Смілянського району складає 32 478 осіб. Смілянська АЗПСМ рахується базовою та обслуговує 12 468 населення з них 2 400 дитячого населення. Працюють три сімених лікаря та три педіатра. Ротмистрівська АЗПСМ обслуговує 5 500 з них 850 дітей − працює два сімейних лікаря. Балаклеївська АЗПСМ − 5 600 з них 1 080 дітей, на амбулаторії працює один сімейний лікар та один педіатр. Ташлицька АЗПСМ − населення 1 982 з них 210 дітей − працює один сімейний лікар. Сунківська АЗПСМ населення 3 300 з них 270 дітей − працюють два лікаря-терапевта та сімейний лікар. Холоднянська АЗПСМ населення 3 400 з них дітей 650 осіб. Макіївська АЗПСМ населення 1 200 з них дітей 210 − на цей час на амбулаторії лікар навчається в інтернатурі.

Заступник головного лікаря із медичної роботи Смілянської центральної районної лікарні ім. Софії Бобринської Віктор Григор’єв пояснює, як працюватиме реформа на первинній і вторинній ланках медицини.

– Раніше амбулаторії та фельдшерсько-акушерські пункти − тобто дільнична служба – була підрозділом Смілянської центральної районної лікарні. З 1 січня 2014 року Смілянська районна лікарня розділилася на первинний та вторинний рівні надання медичної допомоги. Всі питання дільничної служби, виклику лікарів додому, диспансеризації, основна маса профілактичної роботи – це вже залишилося за Центром первинної медико-санітарної допомоги, − говорить Віктор Євгенович. − У цілому, 80-85 % медичної допомоги, при правильній підготовці сімейного лікаря і його матеріально-технічному забезпеченні, може надаватися на первинному рівні медицини. Людина, що захворіла чи має скарги на здоров’я (при умові, що це не екстрений стан) повинна звернутися до сімейного лікаря. Він її оглядає, ставить діагноз і проводить амбулаторне лікування. В разі потреби спеціалізованої допомоги, лікар загальної практики сімейної медицини направляє таку людину до лікарні (вторинний – спеціалізований рівень допомоги). Загалом, до лікарні пацієнти можуть бути доставлені швидкою допомогою або за направленням сімейного лікаря. На сьогодні є велика проблема в наступності роботи різних рівнів. Про це свідчить досить істотний відсоток самозвернень пацієнтів до лікарні. Тобто, втрачається постійний медичний супровід людини, що має хронічну хворобу, коли треба проводити диспансерне спостереження, тривалі, інколи пожиттєві, курси лікування, регулярні обстеження та лабораторні дослідження. До речі, у центрах первинної медико-санітарної допомоги дозволяються денні стаціонари. Можна вдень людину покласти до такого стаціонару, зробити їй процедури, крапельниці чи ін’єкції. Вона отримає допомогу і піде додому. Поки що такий вид лікування залишається з дебільшого при лікарні. Коли введуть нову систему фінансування медицини, можливо, ситуація трохи зміниться. Держава обіцяє, що первинна медична допомога буде безкоштовною.

За словами Віктора Євгеновича, нині Шевченківський госпітальний округ включає Кам’янський район, Смілянський район, Смілу, Корсунь-шевченківський район, Городищенський район. У межах цієї території людина по новому законопроекту має право обрати будь-якого лікаря, який не може їй відмовити. Принцип територіальної «прив’язки» буде відмінений.

«У законопроекті залишились поза увагою молоді спеціалісти. Щоб лікарю стати лікарем – необхідно як мінімум 10 років. І ось приходить сімейний лікар після інтернатури – хто із людей піде до нього заключати договір медичного обслуговування при наявності вільного вибору і відсутності механізму захисту права на працю такого спеціаліста? Наприклад, у медичному центрі, скажімо, є п’ять лікарів. Один з них працює близько 15-20 років, вже має великий стаж, досвід, авторитет, посаду завідуючого – основна маса пацієнтів піде до нього. Є ще три лікаря, які мають певний, хоча і менший досвід, суспільну думку про себе, напрацювання – частина мешканців території наближеної до Центру розділиться між ними. І є лікар після медичного ВНЗ, якого, практично, ніхто не знає, без досвіду. Його мало хто обиратиме із пацієнтів для заключення договору, він може залишитися без коштів. Що йому робити – в законопроекті цього не передбачено. Єдине, що можна порадити інтернам – це дуже гарно навчатися і поки вони ще на інтернатурі, поки не приступили до самостійної практики, заробляти собі авторитет. Але це дуже складно, тому що людина після інституту, як фахівець ще не готова. Вона може собі заробити авторитет тільки людськими якостями, ставленням до пацієнтів, своєю уважністю, вмінням говорити, слухати та знанням психологічних аспектів спілкування з пацієнтами», − відзначає лікар.

Валерія Тімергаліна, Олеся Зінченко

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x