Новина із категорії: Лев Хмельковський, RSS

Роздрукувати        Друкована версія

Зірка світової опери зійшла в Ірклієві

Зірка світової опери зійшла в Ірклієві
Лев Хмельковський, RSS
Дата: 14-11-2017, 19:34.
У моєму нотатнику є запис: «7 січня – співає Людмила Монастирська в опері «Набуко». Загалом вона співатиме арію Абігайл і цій виставі у Метрополітан-опері Нью-Йорку від 12 грудня, але я маю надію почути її саме 7 січня. Також буде дебют у цій же ролі ще однієї українки – Тетяни Мельниченко з Одеси.
Для мене стала відкриттям Людмила Монастирська 15 грудня 2012 року, коли я побував на прем’єрі опери Джузепе Верді «Аїда», роль якої співала молода українська артистка, солістка Національної опери України. Це був її перший виступ у Ню-Йорку.
В юні роки Людмила Повстенко вчилася в середній школі Ірклієва. 10-річною дівчинкою у 1985 році співала на сільскому святі в Ірклієві. Були виступи на шкільних та сільських концертах, участь у районних та обласних фольклорних святах, конкурсах, поїздка на Співоче поле ім. Марусі Чурай у Полтаву на республіканське фолкльорне свято, на пушкінський фестиваль у табір «Молода ґвардія» в Одесі, поїздка до Польщі з школярами Чорнобаївського району, де вона теж співала. Дідусь її, Іван Хоменко, мав чудовий тенор, дуже любив співати та довгі роки був учасником сільського хору. Коли закінчила вісім класів, батьки у супроводі вчителів – баяніста Сергія Фурси і його дружини хормейстера Галини – привезли дівчинку до Києва, в музичну школу ім. Рейнґольда Глієра. Хоча вона мала ледве 15 років, її прийняли на вокальне відділення, зваживши на виняткові вокальні дані.
Після цієї школи майбутня солістка вчилася в Національній музичній академії ім. Петра Чайковського, де її вчителями були Діяна Петриненко та її брат Іван Паливода – обоє з села Білоусівка Драбівського району. Уже в 1997 році студентка перемогла на міжнародному музичному конкурсі ім. П. Чайковського саме з виконанням арії Аїди.
Сценічне життя після академії була непростим. Співала в оперній студії академії, в столичному Муніципальному оперному театрі для дітей та юнацтва, в Черкаському обласному академічному українському театрі – увесь 2006 рік були сольні концерти і творчі вечори. Лише у 2009 році стала солісткою Національної опери України.
В минулі роки я мав зустрічі з видатними українськими співаками Анатолієм Солов’яненком, Володимиром Гришком, Віталієм Ковальовим під час їхнього перебування в США й від них чув, що молодим талантам нелегко здобути визнання в Києві. В. Гришко сказав мені: «У Київській опері ще існує багато чвар, немає єдности та взаємоповаги між артистами, можна почути безпідставні образливі відгуки. Можливо, це йде від важкого життя, від безгрошів’я, але так жити не можна...».
Схожим був сценічний початок відомого у світі баса Віталія Ковальова. Він народився в Черкасах, у віруючій родині, тому за комуністичної влади мав обмежений вибір професійного навчання. Працював пожежним, співав у хорі місцевої церкви євангельських християн-баптистів, де його голос почула і була зачарована ним місіонерка з Швайцарїї Рената Ґрюніґ. Вона намовила директора опери в Берні прослухати юнака. Його залишили вчитися в Бернській консерваторії. Після перемоги на конкурсі Пласідо Домінґо про нього дізналися у світі, і тепер запрошують до провідних опер. Коли моє інтерв’ю з В. Ковальовим надрукувала «Свобода», я вислав газету його батькам до Черкас, які були втішені успіхами сина.
Пропозиціями Европи скристалася і Л. Монастирська, коли побувала на прослуховуванні в Королівській опері Лондону. Після такого випробування довго чекають на його вислід, але цього разу співачку досить швидко запросили на головну роль в опері Джузепе Верді «Макбет». Англійців зачарував її дивовижний голос – лірико-драматичне сопрано. І зовнішність ставної української красуні справила на них велике враження. Одночасно їй запропонували бути дублеркою італійської примадони Мікаели Карозі в ролі Аїди. Монастирська співала партію Аїди замість італійки на оркестровій репетиції цієї опери. На генеральну репетицію М. Карозі прийшла особисто. А за кілька днів дирекція театру запропонувала українці співати Аїду на головній сцені. Заміну пояснили публіці вагітністю М. Карозі. У Лондоні разом з нею співали В. Ковальов (верховний священик Рамфіс), Ольга Бородіна (Амнеріс) та Роберто Аланья (Радамес). Двоє останніх виступили з нею 15 грудня 2012 року також в Нью-Йорку.
Приємні події в Лондоні не стали винятком у житті Л. Монастирської. Невдовзі її запросили замінити Марію Гулегіну в опері «Тоска» у Берліні. Захоплені відгуки музичних критиків зміцнили позицію Л. Монастирської в театральному світі, почався її тріюмфальний професійний злет. Вона співала в Санкт-Петербурзі (Ліза у «Піковій дамі»), в Японії (принцеса Турандот), інших театрах, виступала з концертами в Італії, Голяндїї, в Ню-Йорку, в мілянському театрі «Ла Скала».
І скрізь співачка стверджує своє українське походження, поширює обізнаність людей з Україною. В численних інтерв’ю вона наголошує, що на Черкащині усі співають, а її мама – особливо, що українська мова – найспівучіша в світі.
Під час вистави в Нью-Йорку Л. Монастирська мала телерозмову в примадонною Рене Флемінґ, якій розповіла, що для душевного піднесення, для натхнення, вона за лаштунками театру часто сідає до фортепіяна, грає і співає свою улюблену пісню «Ой, у вишневому садочку – там соловейко щебетав».
Опера «Аїда» транслювалася тоді з Метрополітен-опери в багатьох кінотеатрах СІЛА, Канади, інших країн світу і Л. Монастирська висловила жаль, що такої трансляції не було в Києві і вона не могла передати привселюдні вітання і подяку своїй вчительці Д. Петриненко.
Уже після вистави в Ню-Йорку я попросив маму солістки, вчительку-пенсіонерку Валентину Повстенко (батьки артистки живуть в селі Скородистику на Черкащині) розповісти про перші кроки її дочки до великої сцени. Вона розповіла: «Коли Людмила почала вчитися в Києві, настали «лихі 1990-ті роки». В банку безслідно зникли заощадження, які відкладались на навчання дітей, замість грошей з’явилися купони, дошкуляла невиплата платні. А навчатись нашій дочці довелося три роки в училищі та п’ять у консерваторії».
«Ми пишаємося нашою дочкою, – написала в листі В. Повстенко. – І хоч в її житті були нелегкі періоди, вона змогла перебороти всі труднощі, ніколи не втрачала почуття власної гідности, завжди була впевненою в собі, ніколи не шукала обхідних шляхів».
У селі вважають, що любов до пісні і красу голосу Л. Монастирська успадкувала від мами, силу голосу – від батька, майстерність – від вчителів, а іскру в серці – від Бога. У Людмили Монастирської та її колишнього чоловіка Олександра Монастирського є дочка Анна і син Андрій.
А я чекаю ще однієї сценічної зустрічі з найкращою у світі Аїдою з Черкащини.

Теги: черкаси, черкаська область, Людмила Монастирська, співачка, опера, артистка, Чорнобаївщина

Черкаси наживо

Черкаський «Плюшкін». 76-річний черкасець понад 10 років складає на своєму подвір’ї непотріб. Речі збирає по смітниках і все несе додому. Сусіди
Росія повертає ракети на рейки ...
Лев Хмельковський, RSS
Донька Шевченківського краю ...
Сергій Мошенський, RSS
Є у Городищі – ...гуморист! ...
Володимир Даник, RSS