У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся 11-й Всеукраїнський симпозіум із проблем аграрної історії. Організатори форуму — Інститут історії України Національної академії наук України, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та Наукове товариство істориків-аграрників. Про це «Нова Доба» дізналася в прес-службі ЧНУ.
У роботі симпозіуму взяли участь понад 80 науковців із Черкас, Умані, Києва, Полтави, Дніпра, Харкова, Кременчука, Ізмаїлу, Чигирина, Мелітополя. Представлені також польські науковці, професори історії Опольської політехніки та Університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні. Особливістю цьогорічного симпозіуму було поєднання творчих зусиль науковців-теоретиків і практиків. Активну участь у роботі симпозіуму взяв господарський актив агропромислового комплексу Черкащини.
Від імені ректорату учасників заходу привітали перший проректор ЧНУ Василь Мойсієнко і проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Сергій Корновенко.
− Започатковані в 1996 вченими-істориками Черкас та Умані симпозіуми з проблем аграрної історії набули популярності в наукових колах нашої держави, а згодом зарубіжжя, − зазначив Василь Мойсієнко. − На них розглядаються питання історії селянства з найдавніших часів до сучасності. Учасники симпозіумів відкривають нові, уточнюють і доповнюють вже відомі сторінки вітчизняної та світової аграрної історії, дають оцінки подіям і явищам минулого з точки зору сучасних підходів, містять рекомендації щодо використання історичного досвіду у розв’язанні сучасних проблем сільської місцевості та її господарського розвитку. Те, що симпозіуми проводяться в Черкаському національному, ми розцінюємо як оцінку напрацювань наукової школи з аграрної історії професора Анатолія Морозова, що сформувалася і успішно діє в нашому університеті, − переконаний Василь Миколайович.
«Сьогодні існує очевидна потреба ґрунтовно переосмислити багато подій вітчизняної історії ХХ-го століття, щоб зрозуміти роль селянства в революційних подіях 1902-1922-х років», − зазначив Анатолій Морозов, фундатор Науково-дослідного інституту історії селянства, Наукового товариства істориків-аграрників. Саме Анатолій Георгійович був одним із тих, хто стояв біля витоків аграрного симпозіуму.
У доповідях науковців йшлося про теоретичні аспекти аграрної історії.
Професор ЧНУ Сергій Корновенко розповів про селянські республіки початку ХХ століття як вияв селянської революційності. Про сільське господарство України на європейському і світовому продовольчому ринках ішлося у виступі професора, провідного наукового співробітника Інституту історії України НАНУ Сергія Падалки. А Василь Горьовий, професор Національного університету біоресурсів і природокористування України поінформував про розвиток ідей кооперативного руху в Україні. Змістовними були виступи Наталки Ковальової, Ірини Верховцевої, Ганни Капустян та інших гостей-учасників симпозіуму.
Обговорили й проблеми сучасних аграріїв. Найбільше їх нині турбує питання продажу землі. Питання викликало гарячі дискусії серед науковців та сучасних представників агропромислового комплексу. Доктор історичних наук Сергій Падалка обстоював власну позицію: «Землю товаром вважати не дамо!»
− Непрості процеси відбуваються в земельному законодавстві, багато політичних сил обговорюють питання продажу землі. Однак, механізми не відпрацьовані. Тому влада спільно з науковцями повинні зробити все можливе щоб українець ніколи не залишився без землі, − висловив свою думку начальник управління агропромислового розвитку Черкаської облдержадміністрації Ігор Колодка. Він також переконаний:
− Україна не потребує іноземних інвестицій в аграрний сектор. Внутрішній інвестор готовий будувати, розвивати, створювати нові робочі місця та нарощувати виробництво продукції. У нас є перспективи!
Чимало уваги було приділено проблемам сучасного становища сільського господарства та соціальному розвитку в селі:
− Найбільшою проблемою українського села є відсутність робочих місць. Я бачив села, які розвиваються, але я бачив і села, в яких проведений газ, відбудовані дороги, а людей немає. Якщо в селі немає роботи − ніхто там залишатися не буде! Тому наразі це найболючіша проблема, − зазначив Петро Душейко, почесний голова асоціації «Незалежне об´єднання сільськогосподарських виробників Чорнобаївського району», один зі співзасновників журналу «Український селянин», що видається в ННІ історії і філософії.
