Новина із категорії: Володимир Чос, RSS

Роздрукувати        Друкована версія

Катеринопіль почався з Калниболота

Катеринопіль почався з Калниболота
Володимир Чос, RSS
Дата: 17-11-2017, 22:06.
Перша письмова згадка про селище, яке спершу називалося Калниболото, належить до середини XVI ст. Тоді воно входило до складу Брацлавського воєводства. Від польського короля Сигизмунда ІІ Августа отримало привілей (дозвіл), за яким жителям дозволялося займатися ремеслами, торгівлею і мати самоврядування. Згідно Магдебурзького права містечко мало власний герб із зображенням золотого зубра на блакитному фоні.
Населення завжди відзначалося незалежним, волелюбним характером. Наприклад, коли у 1734 році на берегах річки Підпільної (притоки Дніпра) була створена Нова Січ, там навіть існував Калниболотський курінь.
У 1775 році Калниболото переходить до володінь Ф. Солтика. У 1751 році повсталі гайдамаки захопили селище, вчинили розправу над шляхтичами, завдали їм матеріальної шкоди на 10612 злотих.

Катеринопіль почався з Калниболота


У 1768 році єзуїти схопили православного священика Василя Шумовецького, відвезли його до Звенигородки і там закатували. Коли спалахнула Коліївщина, місцеві жителі згуртувалися у загін, де ватажком був Лопата. Поблизу діяв і гайдамацький загін козака Макара. Щоб знайти компроміс з місцевими жителями, польський король С.А. Понятовський у 1792 році вдруге надав містечку привілей, який гарантував право вільної торгівлі.

Катеринопіль почався з Калниболота


Після 1793 року містечко увійшло до Брацлавського намісництва. Із 1795 року воно стало повітовим містом Вознесенського намісництва, а з 1797 року Київської губернії. У 1795 році Калниболото перейменували на Катеринопіль. Після переходу містечка у 1853 році у розпорядження Київської палати державних маєтностей, катеринопільські селяни стали державними. Тут розміщувалася квартира помічника начальника Черкаського округу. У 1843 році при Воскресенській церкві відкрили церковнопарафіяльне училище, де навчалося 100 хлопців і 30 дівчат.
Дослідник Лаврентій Похилевич у книзі «Розповіді про населені місця Київської губернії» (1864 рік) писав про Катеринопіль: «Містечко у 15-ти верстах від Звенигородки, нижче неї при річці Тікич, до якої впадають кілька менших струмків, у вузлі багатьох доріг і центрі казенних поселень, що займають п’яту частину повіту. Жителів обох статей: християн 2888, римських католиків 12, євреїв 1587».
Велика роль в економіці містечка належала чумацькому промислу. Валками підвід чумаки відправлялися на Дон та в Крим, звідки привозили сіль та рибу. Періодично відбувалися ярмарки, на яких збиралися до 10 тисяч чоловік. Діяли ремісники: гончарі, ковалі, шевці, бондарі, чинбарі, куршірі, столярі. У 1857 році вироби катеринопільських рукодільниць були представлені на виставці у Києві і були відзначені грамотами та грошовими преміями.

Катеринопіль почався з Калниболота


У 1857 році поблизу Катеринополя виявили поклади лігніту (бурого вугілля). Родовище мало окружність близько 20 верст. Вугілля залягало у трьох пластах. Прорахували, що кубічний сажень лігніту коштуватиме 5 рублів і замінить сажень дров. Тому у 1861 році запустили в дію шахту, яка давала 700-800 тис пудів вугілля на рік. Його використовували як паливо на шести цукрозаводах у довколишній місцевості.
Велике значення для економічного розвитку містечка мала залізниця. Перша її частина Цвіткове – Шпола була збудована у 1885 році, а друга Шпола – Тальне у 1889 році.

Катеринопіль почався з Калниболота


Діяли дві церкви, дерев’яні. Воскресенська збудована у 1738 році на місці давнішої. Михайлівська побудована у 1705 році. Згідно статистичних документів (візит) 1741 року, обидві церкви мали по 35 приходських дворів. Священиками тоді були Стефан Петрович та Андрій Семенович. Власницею містечка була княгиня Яблоновська, резиденція якої знаходилася у Завалівці.

Теги: черкаси, черкаська область, Катеринопіль, історія, блог, Володимир Чос

Черкаси наживо

77-річний пенсіонер-денсер Олександр Ковальчук відкрив клуб танцю. Його учнями стали понад півсотні охочих танцювати. У репертуарі: фокстрот,
Борис Юхно, черкаський журналіст і письменник, у прямому ефірі телеканалу «Прямий» розповів про історію Черкас та власну книгу, присвячену періоду
Зоряні війни за гендерною ознакою ...
Владислав Бедринець, RSS
Горішок для мами ...
Юлія Фомічова, RSS
Варто читати старі календарі ...
Лев Хмельковський, RSS
Добро – поряд ...
Анна Сакун, RSS
Філософи... філософствують! ...
Володимир Даник, RSS
Пам’яті Квітки Цісик ...
Лев Хмельковський, RSS