У листопаді Топильнянський НВК, що на Шполянщині, святкував свій ювілей. У день свята його приміщення наповнилося випускниками різних років, учителями, які колись працювали в цьому навчальному закладі, гостями й жителями села. Вщент заповнена зала − всі зібралися, аби відзначити 50-річний ювілей, привітати один одного зі святом та пригадати шкільні роки.
Історія сільської освіти в Топильній сягає в далеке минуле. Адже історичні джерела свідчать про досить високу освіченість українців ще в козацькі часи. Проте однокласна парафіяльна школа з’явилася лише в 1860 році. Вона проіснувала майже п’ятдесят років, у 1908 році на кошти громади побудували земське двокласне училище, де навчалися шість років. Корпуси земського училища у вигляді великих цегляних приміщень збереглися до наших днів.
У 1920 році на базі земського училища відкрили початкову чотирикласну школу. А в 1929 році зі спорудженням нового навчального корпусу Топильнянській початковій школі надали статус семирічки. У ній також навчались діти із сусідніх сіл: Лозуватки, Терешок, Товстої, Воронівки, Зеленої Діброви.
Наступним кроком стало надання школі в 1952 році статусу повного середнього навчального закладу, перші випускники якого отримали свої атестати зрілості вже у 1957 році. Попри загальну бідність тих років, Топильнянська середня школа, в якій на 1961/62 навчальний рік навчалося 365 учнів, уже на той час мала всі умови для успішного виховання дітей. Працював тоді згуртований колектив із 25 педагогів. Очолював його талановитий педагог Іван Олександрович Кузнірський.
Пізніше, впродовж 1964−1987 років, учительський корпус очолював здібний історик, великий знавець предмету та шкільної справи Василь Іванович Лисенко. Також варто додати, що впродовж 1963−1966 навчальних років навчання у школі тривало 11 років.
7 листопада 1967 року для учнів села урочисто відкрили двері нового двоповерхового приміщення Топильнянської середньої школи, спорудженого в центрі села. Нова школа мала 12 класних аудиторій, історичний, фізичний, хімічний, біологічний кабінети, виробничу майстерню, спортивну та актову зали, піонерську кімнату, бібліотеку, їдальню та багато інших кімнат.
Упродовж наступних років, завдячуючи допомозі місцевого колективного господарства, у школі обладнали лінгафонний кабінет для вивчення іноземної мови, закупили комп’ютери для кабінету обчислювальної інформатики, відкрили філію музичної школи. Усе це дозволяло педагогічному колективу більш ефективно та продуктивно організовувати навчальні процеси, що, у свою чергу, давало можливість учням глибше засвоювати програмний матеріал, сприяло їх всебічному розвитку.
Свої глибокі знання учні школи засвідчували щорічною, активною участю в районних та обласних олімпіадах, де вони неодноразово ставали призерами й переможцями. Ще одним вагомим аргументом глибоких, міцних знань, що отримують учні у стінах рідної альма-матері є те, що протягом останніх 50-ти років, з 1957 по 2007 рік, 24 випускники Топильнянської середньої школи за високі успіхи у навчанні були нагороджені золотими медалями, а ще 17 – срібними.
Нова сторінка історії освітнього закладу є гідним продовженням кращих традицій та успіхів старої школи. Вона й надалі залишається тією ж доброю матір’ю-годувальницею для багатьох наступних поколінь Топильної, кузнею із гартування нових когорт свідомих, високоосвічених громадян, які в подальшому докладатимуть усіх своїх сил, знань, отриманих у школі, на благо та користь рідного їм села і всієї України.
У святковий день привітати школу прибуло багато поважних гостей. Окрім теплих побажань, шкільна родина отримала цінні подарунки. Педагогічний та батьківський колективи щиро дякують усім небайдужим людям, які усіляко допомагають нашому закладу в ефективній організації навчально-виховного процесу. Окремі слова подяки нашому народному депутату Геннадію Бобову. Завдяки йому школа поповнилася новим сучасним LCD-телевізором, який стане в нагоді всім школярам. Щиро дякуємо Вам, Геннадію Борисовичу, за Вашу увагу та допомогу сільським освітнім закладам!
Особливе почесне місце на святі було відведене учителям-пенсіонерам, які були нагороджені іменними статуетками. Чудовим подарунком гостям від педагогічного колективу стала авторська пісня «Моє село», яку під час виконання підспівували всі присутні.
Завершилося свято традиційним дзвоником та ювілейним тортом. Та не завершилися спогади… Ще довго коридорами школи прогулювалися гості, спілкувалися та згадували свою молодість і шкільні роки.
Віра Петрівна Коваленко, директор Топильнянського НВК
