6 грудня 2017 року в Корсунь-Шевченківському заповіднику відбулася науково-практична конференція «Україна – на шляху до Незалежності». Заявки на участь у роботі конференції подали 72 науковці з 13 областей України: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Львівська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Харківська, Чернівецька, Чернігівська, Черкаська. Про це «Нова Доба» дізналася в Департаменті культури та взаємозв’язків з громадськістю ЧОДА.
Серед науковців – працівники Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка та Інституту археології НАН України, Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького, Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова, Чернівецького і Черкаського обласних краєзнавчих музеїв, Національних заповідників «Хортиця», «Качанівка», «Переяслав» та «Чигирин», Кам’янського державного історико-культурного заповідника, Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура», Державного історико-архітектурного заповідника в м. Бережани й інші наукові установи України.
На конференції обговорили широке коло питань із нової та новітньої історії України, порушувались проблеми збереження і популяризації історико-культурної спадщини та музейного фонду України. Зокрема, присутні заслухали повідомлення кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України та Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини Дмитра Куштана, який ознайомив з історією Черкаських замків ХІV – ХVІІІ століть. Директор вищеназваного музею Михайло Сиволап зробив короткий огляд антропогенних підземель Корсуня і Корсунщини.
Науковці з Національного історико-культурного заповідника «Качанівка» (Чернігівська область) – завідуюча відділом науково-дослідної роботи Валентина Буренко, старші наукові співробітники Людмила Клочко та Катерина Кравченко – висвітлили питання про суспільно-культурну діяльність українського громадського і культурного діяча, колекціонера і мецената Василя Тарновського (молодшого), охарактеризували його колекції Шевченкіани, з археології й українського козацтва, а також розповіли про пам’ятки та науково-освітню діяльність заповідника.
Задуматись про долю українського народного мистецтва присутніх змусив виступ кандидата історичних наук, завідувача художньої галереї Корсунь-Шевченківського заповідника Світлани Костенко, яка розповіла про польові дослідження з історії народного малярства Корсунщини.
Надзвичайно цікавим для присутніх було наукове повідомлення старшого наукового співробітника Чернівецького обласного краєзнавчого музею Таїсії Рудик, що стосувалось історії боротьби за українську державність на Буковині в 1918 році. Про вивчення подій Української революції 1917–1921 років, що відбувались на Корсунщині, розповіла заступник директора Корсунь-Шевченківського заповідника з наукової роботи Лідія Овсієнко.
Низка повідомлень була присвячена історії Другої світової війни. До цієї теми звернулись директор Кам’янського державного історико-культурного заповідника Галина Таран і завідувач історичного музею цього ж Заповідника Юрій Ляшко, завідувач музею історії Корсунь-Шевченківської битви Корсунь-Шевченківського заповідника Тетяна Полякова, завідувач сектора археології та охорони культурної спадщини Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» Олександр Назаров.
Великий інтерес в учасників конференції викликали виступи науковців Корсунь-Шевченківського заповідника кандидата історичних наук, завідувача історичного музею Станіслава Степенькіна про події на Корсунському блокпосту в лютому 2014 року та завідувача науково-методичного відділу освітньої роботи Галини Давиденко про уродженця м. Корсуня-Шевченківського, головного лікаря Дніпровської обласної клінічної лікарні імені І.І. Мечникова Сергія Риженка, який докладає значних зусиль для лікування поранених воїнів – учасників АТО.
Голова Черкаського обласного геральдичного товариства Олег Толкушин розповів про роботу над гербом і прапором с. Деренківця, краєзнавець із м. Черкас Олександр Самков – про скарб монет часів Полтавської битви з Корсунщини.
Крім науковців, у роботі конференції взяли участь місцеві краєзнавці та шанувальники історії України різних поколінь.
