Знедолені, самотні, хворі. Таких людей похилого віку зустріли на своєму шляху журналісти «Нової Доби», працюючи над циклом матеріалів про будинки для пристарілих Черкащини, статті якого ви могли читати у попередніх номерах видання. Вони не обділені вагою і турботою соціальних працівників, нагодовані й мають дах над головою. Проте їхні очі, в яких глибина болю і почуття самотності здатні охопити Всесвіт, не змогли залишити нас байдужими. Тому, газета «Нова Доба» разом зі своїм фотокореспондентом, черкаським фотографом, Олександром Рибалкою організували соціальний фотопроект «Самотні душі».
Так, 18 грудня у Черкаському обласному художньому музеї відкрили виставку, у яку ввійшли 33 фотороботи із будинків для пристарілих міста Чигирин, села Пальміра Золотоніського району та села Степанці Канівського району. Сам проект мав на меті показати справжні емоції й переживання одиноких осіб, які перебувають у будинках для пристарілих Черкащини й потребують уваги й турботи, особливо, у період Новорічних і Різдвяних свят. До всього, виставка надбала і благодійного напрямку. Вона об’єднала довкола себе багатьох небайдужих, які допомогли зібрати самотнім жителям будинків пристарілих подарунки та знаки уваги напередодні Дня святого Миколая.
Ідею фотовиставки підтримала і Черкаська обласна адміністрація та Департамент соціального населення ОДА. На відкриття прийшло чимало осіб, яким було важко приховати сльози на очах від хвилювання за стареньких, чиї портрети прикрашали на стінах виставкової зали.
– Спочатку цей проект задумували не як фотовиставку, а як журналістський погляд на сферу соціального обслуговування, особливо на таку її пікантну частину – надання соціальних послуг людям похилого віку, які через різні обставини (життєві, особисті, сімейні) вимушені перебувати в державних закладах. Приємно, що журналісти «Нової доби» звернули увагу на цю тему. Всі ми маємо хоча б частково перейматися долями інших людей, за потреби й допомагати їм. У кожного з цих обличь, що представлені в експозиції, є своя історія, життєва трагедія і драма. Тому цей фотопроект, який вже став благодійним, дає змогу поглянути на тему самотніх людей зовсім з іншого боку, – відзначив Віталій Коваль, перший заступник голови Черкаської обласної адміністрації.
Головний редактор газети «Нова Доба» Тетяна Очеретяна зауважила, що у кожному погляді, який автор закарбував у світлинах виставки, можна відчути невимовний сум і біль, прочитати цілу життєву історію, до якої не можна залишитися байдужими.
– У журналістських матеріалів і виставки непересічна доля. Хтось залишився без дітей, хтось залишився без рідних, а когось ці ж близькі їм люди вигнали напризволяще. Ми прагнули показати іншим, що такі люди у суспільстві є, вони щодня переживають один і той же сценарій та мріють, аби на них звернули увагу. Адже час і небайдужість – найдорожче, що людина може подарувати іншій, – наголосила Тетяна Очеретяна.
Автор фото, Олександр Рибалка, зауважив, що навмисне не давав своїм роботам назви, адже головне – не імена героїв, а їхні очі.
– Усіх цих людей я через себе «пропустив». Кожну історію відчував серцем. Перебуваючи у тих будинках, не мав на меті акцентувати увагу на побуті чи особливостях харчування цих осіб, я шукав справжні й щирі людські душі, хоча роботу назву проекту дав «Життя не закінчується ніколи», адже марніє лише тіло, а душа не старіє ніколи, – розповів Олександр Рибалка. – Найбільше мене вразили очі цих людей. У них стільки болю, скільки завдало їм життя, обставини і власні діти. Повірте, найбільше у світі ці люди потребують уваги, адже які б там не були чисті кімнати чи належний догляд, якщо у них є діти, вони завжди на них чекатимуть, їм кортить отримати хоч крихту уваги від найрідніших. Сподіваюся, що я своїми роботами та цією виставкою хоч трішки зміг їх потішити.
Фоторепортаж із заходу можна переглянути тут
За словами фотографа, до фотовиставки увійшли абсолютно різні люди. Наприклад, одна жінка не змогла змиритися зі знущаннями сина, вона сама доповзла до будинку пристарілих. Інша була секретарем директора одного із київських заводів, а потім спилася, має три судимості, водночас пережила три інсульти, донька від неї відмовилася. Є ще військовий лікар, який був в Афганістані, а завершив кар’єру терапевтом у сільській лікарня. Коли він разом із другом святкував день народження, спалили хату, тож довелося проситися до притулку. Також сфотографував чоловіка без кінцівок – психолог, який працював у службі «Телефон довіри» 12 років. А коли залишився без ніг, жінка знайшла іншого, його вигнала на вулицю.
Особливої атмосфери фотовиставці додавала музика квартету «Акварелі» та організований майстер-клас черкаської майстрині Наталії Харченко, на якому кожен охочий міг власноруч зробити самотнім подарунок – зшити собачку, символ прийдешнього року. Матеріали для виготовлення подарунків закупилиі за фінансової підтримки черкаського підприємця та мецената Араіка Мкртчяна.
До збору долучився і Ротарі Клуб «Черкаси-Центр».
– Самотні люди дуже потребують опіки й уваги, а тим паче у святкові дні. Ми давно співпрацюємо з Чигиринським будинком пристарілих, а нині, приєдавшись до акції, даруємо солодощі: печиво і цукерки. Водночас одна із учасниць клубу подбала про комфорт стареньких і придбала для тих, хто цього потребує, спеціальні підгузки, – зауважила президент клубу Світлана Петрова.
Своєю чергою благодійний фонд «Деликат» кожному жителю будинків пристарілих, які взяли участь у проекті, приготував шоколадні новорічні подарунки.
– Від початку наш фонд був покликаний допомагати людям саме похилого віку, потім розширили свою діяльність і почали допомагати усім, хто цього потребує. Однак, долучилися до цього проекту, оскільки цим людям важливо почути і відчути, що кому не байдуже як у них справи чи як вони себе почувають. Адже насправді важливі не подарунки, а підтримка, – сказала керівник проектів благодійного фонду «Деликат» Юлія Іщенко.
Учні першої міської гімназії Черкас на чолі з директором закладу Сергієм Саєнком також долучилися до проекту «Самотні душі». Вони увесь вихідний день, напередодні виставки, малювали для них листівки і вітання, до яких прикріплять номера телефонів, щоб бабусі чи дідусеві було до кого подзвонити потеревенити за бажання.
Водночас долучилися до акції і студенти університетів міста: Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Черкаського державного технологічного університету та Східноєвропейського університету. До всього, ректорка Східноєвропейського університету Любов Шпак у своєму виступі зазначила, що її студенти завжди підтримують стареньких, відвідують різні подібні заклади, а тепер готові давати концерти і в цих трьох закладах, аби учасникам фотовиставки хоч трішки стало тепліше на душі.
Вже наступного дня усі зібрані презенти поїхали до своїх власників, яким було важко приховати радість і здивування від такої кількості подарунків. А охочі черкасці й гості міста можуть долучитися до проекту, хоча б переглянувши фотовиставку, що діятиме у Черкаському обласному музеї, якому ми щиро дякуємо за підтримку і розуміння важливості проекту. Відвідати заклад і експозицію можна буде до кінця січня наступного року.
Анна Сакун
