Про державну молодіжну політику, напрямки розвитку Черкаського обласного молодіжного ресурсного центру, національно-патріотичне виховання, досягнення за рік та плани розвитку на майбутнє ділилися на підсумковій прес-конференції в «Новій Добі» представники МРЦ – Володимир Панченко, заступник директора ЧОМРЦ, та Руслан Біланинець, заступник директора ЧОМРЦ з національно-патріотичного виховання.
За словами Володимира Панченка, 2017-й рік для розвитку молодіжної політики в Україні та в Черкасах зокрема видався напрочуд продуктивний. На Черкащині для своєї активної діяльності обрали три напрямки державної політики.
По-перше, це розвиток і впровадження програми «Молодіжний працівник». Вона взяла свій початок ще у 2014 році, коли молодіжна активність отримала підтримку на державному рівні, а нову потужну хвилю розвитку – вже у 2017 році. Сама програма передбачає підвищення кваліфікації працівників, які безпосередньо працюють із молоддю. Це важливо, оскільки в Україні поки що існує лише спеціальність «Соціальний працівник», яка має досить широке спрямування. Програма ж «Молодіжний працівник» – надає навички і саме ті інструменти, які потрібні безпосередньо для роботи з молоддю. Цю інформацію запозичили в європейських колег, вивчили методи неформальної освіти – тренінги, заходи, круглі столи, тобто умови, в яких молодь почуватиме себе вільно.
– Молодь залучаємо до співпраці лише на добровільних засадах. Люди добровільно приходять і отримують знання, які їх цікавлять. Тому необхідність проведення «Молодіжного працівника» полягає у підвищенні кваліфікації самих спеціалістів, які працюють з молоддю. Відтак, на Черкащині ЧОМР провів два важливі заходи з цього приводу. Один на місцевому рівні, другий – на обласному. На них ми намагалися об’єднати представників громадськості та державного сектору. Цей симбіоз породжує саме нові зв’язки і нове бачення роботи, – зазначив Володимир Панченко.
По-друге, це створення молодіжних центрів. Як зазначають представники ЧОМР, молодіжний центр не може існувати без молодіжних працівників, як і, відповідно, навпаки, оскільки це дві складові, який рухають процес молодіжної освіти.
– У Черкасах, наприклад, подавали проект на створення міського молодіжного центру на бюджет участі. Це робив активіст Данило Майоров, ми разом із ним є тренерами від Черкас. Проте, на жаль, проект не пройшов до фінансування, адже в голосуванні перемогли комунальні структури. Однак, ми не зупиняємося, плануємо на наступний рік також рухатися у цьому напрямку, адже нам є куди рости і на кого рівнятися. До прикладу, Донецька область, попри всі свої негаразди, у цьому питанні є більш прогресивної, ніж ми. Там запускають 85 міських молодіжних центрів. У нас також постає проблема фінансування. Не можна реалізувати молодіжну політику, якщо на неї немає коштів. Потрібні гроші на утримання штату працівників, на відрядження тощо. Якщо порівнювати Черкаський обласний МРЦ та такий же центр в Дніпропетровській області, то в них бюджет на заходи 9 мільйонів на рік на противагу нашому – 50 тисяч. Хоча, ЧОМРЦ працює на залучення грантових коштів та співпрацює з усіма інвесторами, які бажають рухати молодь України вперед, – наголосив заступник директора ЧОМРЦ.
Так, за грантові кошти Черкаському молодіжному ресурсному центру вдалося реалізувати немає проектів. Один з них – «Не мовчи», що включав у себе три цикли триденних тренінгів щодо прав людини у різних навчальних закладах. А також проведення тренінгів від Британської Ради «Активні громадяни», в межах яких молодь навчалася прописувати й реалізовувати соціально важливі проекти. До прикладу, вдалося реалізувати фотовиставку про людей з інвалідністю «Краса без кордонів».
– Також до своєї роботи ми залучаємо волонтерів, адже волонтерство – це ключ до діяльності. Це люди, які віддають свій час і ресурси для того, щоб щось змінити. Ми бачимо цю іскру у тих волонтерах, що до нас приходять і хочемо, щоб вона розгоралася у щось більше, тому намагаємося і навчати, і підтримувати. Потім ми вже бачимо, як ці люди об’єднуються, –
По-третє, це робота в районних центрах: Сміла, Золотоноша, Умань тощо. Так разом з активною молоддю цих міст ЧОМР вдається проводити тренінги, семінари, впроваджувати цікаві заходи для молоді «на місцях».
– На відміну від Європи, де міські молодіжні центри складають дуже розвинену мережеву інфраструктуру всієї громадської активності, в Україні з цим складно. У Черкасах, наприклад, є Черкаський обласний МРЦ, який має бути методологічним органом для усіх молодіжних центрів Черкащини. Насамперед, ми б мали надавати знання тренерам, які б працювали на місцях у молодіжних центрах. Проте, ми є єдиним центром в області, тому маємо їздити у райони і впроваджувати молодіжну політику там з нуля. Часто, десь у якомусь місті намагаються реалізувати якийсь крутий проекту, а ми про нього не знаємо і не можемо допомогти. Тому доводиться налагоджувати такі контакти і розвивати всю область, – розповів Володимир Панченко.
Водночас у Харкові цьогоріч відбувся Перший з’їзд молодіжних працівників України. Там представили напрацювання й практики вповадження проектів – книжку «100 кращих практик молодіжної роботи», що стала вже надбанням для молодіжних працівників.
– Почасти, виникає бажання щось створити, а бракує знань. А ця книга дає знання про те, що таке вже давно існує і працює, а ще розповідає як це зробити, – каже Володимир Панченко. – До всього цьогоріч створили Асоціацію молодіжних центрів України – орган, за допомогою якого всі молодіжні центри можуть отримати фахову і юридичну підтримку.
На 2018 рік Черкаський обласний молодіжний ресурсний центр має амбітні плани: створити при обласній раді Молодіжний парламент, який би був дорадчим органом для обласних владців, надалі розвивати програму «Молодіжний працівник», а також впроваджувати такі програми, як молодіже та соціальне підприємництво.
– Ми вчимо молодь самій створювати події та впливати на те, що відбувається в країні, надаємо знання та менторську підтримку. Черкаський обласний ресурсний центр є містком для допомоги ініціативній молоді впроваджувати цікаві проекти, – резюмував Володимир Панченко.
Анна Сакун
