Новина із категорії: Володимир Чос, RSS

Роздрукувати        Друкована версія

Монастирище – земля монастирів

Монастирище – земля монастирів
Володимир Чос, RSS
Дата: 28-12-2017, 21:16.
Існує легенда, що назва Монастирище виникла з слів «монастир на попелищі». За переказами, ця місцевість мала декілька монастирів, один з яких був кам'яним, а інші з дерева. Монастирища були засновані князями Збаразькими на початку 17 століття. Перша документальна згадка датована 1622 роком, як укріплене містечко Брацлавського воєводства. Брацлавщина – історична область в Україні у 14−18 століттях, займала територію теперішньої Вінницької і частину Черкаської, Кіровоградської та Одеської областей, назва походить від адміністративного центру – міста Брацлав. Згадується у літописі Самійла Величка. У 1635 році місцевим дідичем (поміщиком) був князь Ян Вишневецький.
У 1648 році повстанські загони Максима Кривоноса вигнали шляхту з міста. 20−21 березня 1653 року 4-тисячний козацький загін Івана Богуна розбив 15-тисячне польське військо С. Чарнецького. У 1664 році Монастирище було розорене польськими каральними військами. За Андрусівським перемир'ям 1667 року містечко знову відійшло до Польщі.
Жителі Монастирища брали участь у народних повстаннях брацлавського полковника В. Дрозденка. У 1768 році в Монастирищі та на його околицях загін гайдамаків на чолі з Паралюшем розгромив шляхту.

Монастирище – земля монастирів


Після приєднання Правобережної України до Московщини, Монастирище 1797 року ввійшло до Липовецького повіту Київської губернії. Містечком офіційно затверджене у 1811 році. Населення переважно займалося хліборобством, садівництвом і бджільництвом. У 1775 році належало брацлавському воєводі М. Лянцкоронському. У місті було 68 осель, на передмісті 181 садиба. Палац у Монастирищі фундував Юрій чи Леон Подоський (1824-1894).

Монастирище – земля монастирів


Після реформи 1 861 року власнику містечка Л.Ф. Кальм-Подоському належало 6 824 десятин землі та гуральня. Станом на 1 885 рік у центрі Монастирищенської волості, проживали 4 687 осіб, налічувалося 647 дворових господарств, існували 4 православні церкви, костел, синагога, єврейський молитовний будинок, школа, аптека, заїжджий двір, 4 заїжджих будинки, 31 лавка, 4 водяних млини, цегельний, пивоварний і винокурний заводи, щовівторка проводилися базари. За переписом 1897 року кількість жителів зросла до 9 404 осіб (4 608 чоловічої статі та 4 796 – жіночої), з яких 6 323 – православної віри, 2 620 – юдейської. У 1897−1898 роках тут побудували цукровий завод, на якому 1900 року працювали 420 робітників. Окрім нього діяли гуральня і цегельня, що належали власникові містечка, миловарний завод та понад два десятки млинів і кузень. За даними 1900 року, власнику маєтку належало 3 020 десятин землі, церквам – 301 і 4118 десятин жителям міста, яких тоді налічувалося 9 503 чоловік.


Теги: черкаси, черкаська область, Монастирище, історія, легенда, князі

Черкаси наживо

День пухнастих та вусатих. 17 лютого частина Європи відзначаэ День котів. Журналісти познайомили глядачів із колоритними черкаськими чотирилапими.
Після танення снігу деякі черкаські вулиці перетворюються на ставки. На незаасфальтованих ділянках утворюються глибокі ями. Така ситуація виникла й
Поет із Ковалівки ...
Володимир Даник, RSS
Про свято Стрітення ...
Сергій Мошенський, RSS
Пісні чужої війни ...
Владислав Бедринець, RSS
Про кохання від мами ...
Юлія Фомічова, RSS
o
o
o
o
o
o
o
o
o
o