Як знімали «Вечори на хуторі біля Диканьки»

Як знімали «Вечори на хуторі біля Диканьки»

Який фільм можна назвати найріздвянішим? Певне, більшість погодяться, що у «Вечорів на хуторі біля Диканьки» тут конкуренції немає. Тож ми і вирішили підготувати розповідь про те, як створювали цю чудову постановку гоголівської історії Олександром Роу.

Гримували в медучилищі, ретельно стежили, щоб у дівчат не було нафарбованих нігтів
Цьому чудовому фільму вже понад 55 років. Коли кіноказкар вирішив екранізувати «Ніч перед Різдвом», він почув від чиновників категоричну відмову – з такою назвою про зйомки можна було одразу забути. Але Роу вирішив перейменувати фільм як і весь збірник оповідань Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки».

Спочатку хотіли знімати під Полтавою, у тих місцях, про які розповідає повість. Проте початок знімального процесу довелося відкласти на березень, тому за натурою поїхали туди, де сніг лежить до травня – на Кольський півострів. Білі хати з тинами і сараями і невелику церкву декоратори спорудили за лічені дні в Мурманській області, неподалік від селища «13-й кілометр» під Кіровськом.

Там же, на місці, набрали всю масовку – веселих парубків та колядників, дівчат вибрали зі студентів-медиків і робітників-гірників Кіровська. По місту були розклеєні оголошення про те, що проводять набір дівчат і юнаків для зйомки в масових сценах у фільмі. Молоді, яка бажає зніматися в кіно, зібралося багато. Гримували їх у медичному училищі, ретельно стежили, щоб ні перстнів, ні нафарбованих нігтів у дівчат не було.
Переодягнених у костюми вивозили на кількох автобусах до місця зйомок. Масовка каталася з гірок на санях, грала в сніжки. Причому, кататися їх просили постійно, щоб не замерзли. Коли знімали сцену колядування, поряд стояли машини, звідки лунав запис хорового співу, а всі старанно відкривали роти. За зйомки платили по 2,5–3 рублі на день – залежно від часу.

«Плакати в кадрі легко – сумувала за домівкою та мамою – і ридала»
Основною претенденткою на роль Оксани була співачка Юлія Пашковська. Її порадив Роу Юрій Тимошенко (Тарапунька), який сам пробувався на роль дяка. Однак коли Олександр Роу побачив 19-річну Людмилу Мизнікову, проходячи по коридору кіностудії Довженка, він зрозумів, що іншої Оксани йому не треба. Актриса проходила на проби в іншу картину. Ось як згадувала вона цю зустріч: «До мене підбіг якийсь чоловік і закричав: «Ось моя Оксана!» Я ж просто розгубилася. До мене перебрали близько 5 000 претенденток. Із Юрієм Тавровим (Вакулою) у нас дружба не склалася. Мені здавалося, що він надто замкнутий, і було важко грати до нього любов. А ось плакати в кадрі легко – я сумувала за домівкою, за мамою, згадувала київський будинок – і ридала!»

Вакулу зіграв студент Київського театрального інституту Юрій Тавров. Це була його єдина велика роль. Після «Вечорів» Тавров грав крихітні епізодичні ролі, потім працював на будівництві, мав великі проблеми зі здоров’ям. Де помер і похований Юрій Тавров, не знає навіть його дочка від першого шлюбу.

«Актор витримав два дублі – після кожного його закутували в кожух і поїли горілкою»
Сильно померзнути на зйомках довелося всім, особливо «чорту» – знаменитому Георгію Мілляру, який грав усю нечисть у фільмах-казках режисера Олександра Роу. Спочатку йому пошили хутряний костюм, щоб він не застудився. Проте Мілляр, для якого справа була важливішою за холод, попросив іншого – нехай тонкий і холодний, зате такий, щоб не сковував рухів.

Він скаржився, що сніжинки впиваються в тіло через тонку тканину, як голки. І всі йому співчували. Проте що було робити? Хоча Роу і не любив зйомки в павільйоні, сцену, де Вакула занурює чорта в ополонку, все-таки збирався зняти на кіностудії: пошкодував Геор­гія Мілляра, якому в той час вже було під шістдесят.

Однак той хоробро відмовився від пропозиції режисера і сказав, що полізе у справжню ополонку! Актор витримав два дублі – після кожного його закутували в кожух і поїли горілкою.
Для зйомки найскладнішого в технічному плані епізоду – польоту чорта по небу – запросили акробата з цирку, який мав був знятися замість Мілляра. Проте в результаті нещасного випадку дублер отримав травму, і 58-річному Георгію Францевичу довелося виконувати висотні трюки самому. Актор, попри на страх висоти, так захопився, що виробляв карколомні піруети в повітрі навіть при вимкненій камері.

Георгій Мілляр на зйомках веселився як дитина. Коли це заважало роботі, Роу погрожував: «Припини, а то мамі поскаржуся!» І знімальна група сміялася вже над словами режисера: всі знали, що Георгій Францевич жив із мамою і її слухався. Жарти у Мілляра були «солоні». Наприклад, виконавця ролі Панаса він кликав Пронос, а себе за любов до подібних переробок – Старим Похабичем. Однак, надягаючи костюм чорта, він щоразу повторював: «Господи, прости мене за це хуліганство!»

Із «Солохою» стався нещасний випадок, який вона вважала покаранням за роль відьми
Людмилу Хитяєву, яка грала Солоху, взяли на роль без проб. Однак через деякий час вона попросила зняти її з ролі. З нею стався нещасний випадок, який вона вважає покаранням за роль відьми. Людмила каталася з сином на лижах, з’їжджаючи з гори, врізалася в дерево – і зламала ніс!
Обличчя перетворилося в один жахливий синець, і вона по телефону зізналася режисерові, що в найближчі кілька місяців її не врятують жодні гримери. На щастя, припухлість швидко спала і про лижну катастрофу нагадувала лише маленька горбинка.

Побачивши її, Олександр Роу навіть зрадів: «У сцені, коли Солоха летить на мітлі, ми будемо знімати тебе в профіль!» Проте якщо горбинка пішла ролі на користь, то молодість і стрункість Людмили Хитяєвої була тільки перешкодою. Щоб Людмила виглядала жінкою з пишними формами, їй підкладали «потовщувачі», надягали кілька нижніх спідниць і просили втиснути підборіддя в шию – так воно здавалося подвійним.
Чорт і Солоха добре спілкувалися і в кадрі, і поза ним. Мизнікова згадує, що Мілляр і Хитяєва влаштовували застілля і конкурс української пісні в перерві між зйомками.

Першими глядачами «Вечорів» стали жителі Кіровська, де проходили натурні зйомки. На прем’єрі, у грудні 1961 року, творилася справжня чортівня – по фойє Палаці Культури комбінату «Апатит» бігали чорти і закидали глядачів ватяними сніжками…

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x