Новина із категорії: Іван Десятніков, RSS

Роздрукувати        Друкована версія
Революція 1917−1921 років стала знаковою віхою у грошовому обігу на території України. Характерними рисами цього процесу стали карбування національними урядами власної грошової одиниці, обіг банкнот іноземних держав та військових утворень, а також значне розмаїття державних місцевих випусків та приватних грошових знаків.
Перша світова війна та революція призвели до стрімкої інфляції на території колишньої Російської імперії. У всіх регіонах відчувалася гостра нестача обігових коштів. Постачання державних грошових знаків з центру, незалежно від того, яким він був у той чи інший період окресленого хронологічного відрізку, здійснювалося зі значними перебоями. Для зменшення попиту на гроші почався випуск купюр великих номіналів. Тоді по всій країні настала криза дрібних, розмінних грошей.

Поряд з загальнодержавними урядовими випусками, обіг яких передбачався на усій території країни і регулювався відповідними державними нормативними актами, значного поширення набули місцеві загальнообов’язкові та приватні грошові знаки.
Загальнообов’язкові випуски грошових знаків включають загальнодержавні гроші, усі види штампів від імені регіональних відділів державного банку чи казначейства, місцеві випуски органів влади і великих підприємств, які з огляду на відсутність урядових грошових знаків стихійно займають панівне становище у місцевому грошовому обігу.
Місцеві грошові знаки на території Черкащини масово з’являються 1918 року. Хоча обсяги гетьманської емісії були великими, грошовий голод і особливо розмінна криза в роки правління П. П. Скоропадського становили небезпеку для економіки Української Держави, тому змушували гетьманат погоджуватись також з обігом бон, емітованих місцевими органами влади та приватними підприємствами. Через брак дрібних грошей Міністерство Фінансів УНР також змушене було давати дозволи на здійснення місцевих емісій. Власне, вся політика уряду УНР у галузі фінансів зводилася до емісійних заходів і кредитування державних установ, які пересувалися разом з Директорією з однієї місцевості країни в іншу в залежності від військово-політичної ситуації і корекції лінії фронту.

Місцеві випуски грошових знаків на Черкащині у період революції 1917−1921 років


На території сучасної Черкащини місцеві загальнообов’язкові грошові знаки випускалися у незначній кількості населених пунктів. Зокрема, знаний боніст Петро Рябченко до таких відносить наступні. У Звенигородці робилися штампи Відділу Державного банку на 5% короткостроковому зобов’язанні Державного Казначейства номіналом 1000 рублів 1918 року випуску. Споживче товариство у селі Келеберда (нині Канівський район) 1918 року випустило бони номіналом 1, 2, 3, 5, 10, 25, 50 копійок та 1, 2, 3 рублі. У Монастирищі Каса Товариства цукрового та рафінадного заводу 1919 року випустила асигновки номіналом 100 рублів. Уманське Друге позичково-ощадне товариство 1918 року випустило бони номіналами 50 копійок, 3 та 25 рублів. Верхнячський Цукровий завод (нині – Христинівський район) 1918 року емітував бони без назви номіналами 2 і 3 рублі. Перші відомі з виправленим номіналом 5 копійок.

Місцеві випуски грошових знаків на Черкащині у період революції 1917−1921 років


Приватні грошові знаки набули дещо більшого поширення, ніж загальнообов’язкові. Приватні грошові знаки – тимчасові випуски підприємств, організацій та установ, які використовуються для виплати заробітної плати, розмінної одиниці чи решти у межах окремо взятого підприємства чи обмеженої місцевості. Населення охоче брало приватні бони, тому що при частій зміні влади вони залишалися в обігу, у той час як випуски попередньої влади припиняли свій обіг. Наприклад, радянські органи влади не визнавали нерадянські випуски, а денікінці обмінювали лише обмежену суму радянських грошей на свої у разі пред’явлення паспорта.

Місцеві випуски грошових знаків на Черкащині у період революції 1917−1921 років


У Черкасах, де під час революції органи влади не друкували власних грошей, 1919 року приватні грошові знаки випустив лише Свято-Троїцький храм – церковні марки номіналом 1, 3, та 5 рублів.

Місцеві випуски грошових знаків на Черкащині у період революції 1917−1921 років


У Звенигородці Споживче товариство службовців в урядових та громадських установах друкувало знаки з надписом «следует смачи» номіналами 50 копійок, 1, 3, 5, 10 рублів двох видів кожен. З аналогічним надписом друкували у Звенигородці грошові знаки Пекарня єврейського благодійного товариства та «Дешевий базар» номіналами 1, 2, 3, 5,10 рублів. Емітентом грошових знаків таких самих номіналів був у Звенигородці Духовний різник, вочевидь іудейського віросповідання. Рік випуску на усіх звенигородських приватних грошових знаках не зазначено.

Місцеві випуски грошових знаків на Черкащині у період революції 1917−1921 років


У Монастирищі випуск грошових знаків здійснювали Перше громадське кооперативне товариство, Кооператив сільськогосподарського товариства (знаки без назви номіналом 5 рублів), Товариство споживачів «Самопоміч» номіналами 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20 і 100 рублів. Завідувач плантаціями Браїлівського цукрового заводу видавав талони номіналом 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20 та 100 рублів. Рік випуску на усіх цих бонах не зазначено.
У Смілі грошові знаки друкував лише Робітничий кооператив цукровиків – чеки номіналами 25 і 50 копійок та 1 рубль. Рік випуску на цих грошових знаках також не зазначено.

Значна кількість емітентів протягом революції нараховувалася у місті Умань. Зокрема, Кооперативний Союз (розрахункові знаки номіналами 10, 20, 50 та 100 карбованців), кооператив Садово-аптекарського району (бони без назви номіналом 1 рубль), кондитерська і пекарня товариства «Економія» братів Муратді (бони без назви номіналами 1, 2 і 3 рублі), газета «Уманская жизнь» (бони номіналом 1 рубль), артільна кондитерська і булочна (бони без назви з надписами польською мовою номіналом 15 рублів), кондитерська «Франсуа» (знаки з надписом «следует получить» номіналами 1, 2, 3 рублі), Громадські збори (бони номіналами 3, 5, 10 рублів), аптека К. Калиновського (бона номіналом 1 рубль) та Союз учнів усіх шкіл міста Умані (знаки без назви номіналом 1 рубль). Лише на останньому був зазначений рік випуску – 1917.
У Верхнячці грошові знаки без назви друкували Правління споживчого товариства при цукровому заводі (50 копійок та 1 рубль з зазначенням дати – 7 лютого 1919 року) та Верхняцький кооператив (50 копійок, 1 та 3 рублі без року випуску).
У місті Шпола Споживче товариство на половинках білетів благодійної лотереї другого випуску 1914 року друкувало свою назву, номінал 1 рубль та рік випуску – 1920.
Порівняно з банкнотами державних випусків, місцеві грошові знаки виконані на не банкнотному папері невисокої якості, не мають засобів захисту від підробки, мають просте художнє оформлення. Причиною цього є фінансова та технічна обмеженість їх емітентів до випуску якісних грошових знаків.

Місцеві випуски грошових знаків на Черкащині у період революції 1917−1921 років


Окремо слід виділити грошові знаки військового угрупування отамана Хмари (Семена Харченка). Після приєднання до махновців отаман перейняв їх досвід штемпелювання різних банкнот своєю печаткою. Зокрема, відомі штампи з надписом «Хмара» та зображенням тризуба і гвинтівки на грошових знаках армії Денікіна (бони, випущені Ростовською-на-Дону конторою державного банку) та радянських грошових знаках – так званих «п’ятаковках». Очевидно, вони робилися у 1919 році на Чигиринщині. Банкноти штампувалися отаманами, по-перше, з метою пропаганди, а по-друге, щоб обмежити грошовий обіг та унезалежнити його від коливань курсів різних валют, що перебували в обігу на підконтрольній території. Звичайно, за умови нестабільності постачання грошей від уряду (формально угрупування Хмари перебувало у складі Армії УНР), ці задачі можна було легше виконати шляхом емісії власних грошових знаків. Але у отаманів не було такої можливості, тому вони й вдавалися до штампування банкнот чужих урядів.
Загалом, емісіям місцевих випусків грошових знаків на Черкащині були притаманні загальноукраїнські риси цього явища та вони відображали стан соціально-економічного та соціально-політичного розвитку краю.

Теги: черкаси, черкаська область, місцеві випуски, грошові знаки, купюри, банкноти

Черкаси наживо

День пухнастих та вусатих. 17 лютого частина Європи відзначаэ День котів. Журналісти познайомили глядачів із колоритними черкаськими чотирилапими.
Після танення снігу деякі черкаські вулиці перетворюються на ставки. На незаасфальтованих ділянках утворюються глибокі ями. Така ситуація виникла й
Поет із Ковалівки ...
Володимир Даник, RSS
Про свято Стрітення ...
Сергій Мошенський, RSS
Пісні чужої війни ...
Владислав Бедринець, RSS
o
o
o
o
o
o
o
o
o
o