Там дивний запах. Ліки, їжа. Там дивно пахне навіть сміх. Він там є, попри біль і смерть. Там дивно змішуються сльози й обійми, там холоне кров. Там – це Обласний центр дитячої онкології і гематології Черкаського обласного онкологічного диспансеру.

Там радіють гостям і сумують за рідними. Час від часу коридором, у масці й ледь тримаючись на ногах, пробігає якесь маля. Хтось читає книжку у кутку, хтось лежить маленьким кошеням у палаті, приймаючи чергову дозу терапії, а хтось несподівано помирає…

Там – інший світ. Там один на один із тяжкими недугами борються ті, кого ми звикли вважати найслабшими. Там тонка межа між життям і смертю. І там, на відміну від нас, цінують кожну мить.

Там дивний запах – це, мабуть, парфуми смерті, які ще довго не вивітрюються з пам’яті.