Віктор Парамонов: «Рак ще не переможений, але способи лікування його постійно вдосконалюються»

Віктор Парамонов: «Рак ще не переможений, але способи лікування його постійно вдосконалюються»

Щороку 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку. Саме в цей день звертається увага і посадовців, і громадських організацій, і власне кожного пересічного жителя на проблему захворювання на рак. У 2016−2018 роках Всесвітній день боротьби проти раку проходить під гаслом «Ми можемо. Я можу». В Україні щорічно приблизно у 160 тисяч осіб вперше виявляють рак, близько 90 тисяч із них помирає. На жаль, на Черкащині статистика також сумна. Понад 37 тисяч черкащан хворіють на рак, із них 293 дітей. Лише за 2017 рік захворіли майже 5 тисяч жителів області: 2 367 чоловіків та 2 496 жінок, серед них − 34 дитини. А майже у 500 черкащан діагностовано більше ніж один онкологічний діагноз.

Напередодні цього дня ми поспілкувалися з головним лікарем Черкаського обласного онкологічного диспансеру Віктором Парамоновим.

Трійка «лідерів» за локалізацією пухлини
− 4 лютого цього року виповниться 20 років, як я обіймаю посаду головного лікаря Черкаського обласного онкодиспансеру й головного онколога області. За цей період кількість хворих на рак зросло від 24 до понад 37 тисяч, − розповідає Віктор Парамонов. − Нині є райони, Черкаський, Золотоніський, де більше 2 тисяч пацієнтів у кожному, і це доволі великі показники. Майже 10 тисяч хворих у місті Черкаси. Монастирищенський, Городищенський, Звенигородський райони навпаки мають позитивну динаміку. І це заслуга не лише онкологів, а й інших фахівців та самих пацієнтів. Адже дуже важливо вчасно звернутися, виявити, пролікувати й слідкувати за станом здоров’я.

Порівняно з іншими областями України, за рівнем захворюваності Черкащина за останні роки посідає 4−5 рейтингове місце.
− Лідер серед захворювання, що об’єднує і чоловіків, і жінок, є рак шкіри. Особливо протягом останніх семи-восьми років. Змінився клімат, спосіб життя, побутова хімія та її широке використання і в результаті маємо такі показники, − зазначає Віктор Володимирович.

У трійці лідерів за локалізаціями серед чоловіків є рак трахеї, бронхів та легень – 16,2 %, рак передміхурової залози – 11,9 % та рак шлунка – 7,6 %. Серед жінок − це рак молочної залози – 18,7 %, рак тіла матки – 8,7 % та рак ободової кишки – 6,7 %. Кожний четвертий уперше виявлений випадок новоутворення є задавненим. Хвилюючим є факт несвоєчасного виявлення нових випадків захворювань, особливо так званої візуальної локалізації, тобто такої, для діагностування якої достатньо огляду лікаря. Незадовільною є ситуація із своєчасним виявленням випадків меланоми (відсоток виявлення в занедбаних стадіях − 9,3 %), новоутворень губи (14,3 %), раку шийки матки (18,4 %). Можна вважати запізнілим виявлення раку молочної залози (22,3 %), раку щитоподібної залози (23,9 %), ротової порожнини (75,8 %).

Серед «невізуальної» локалізації пухлин критична ситуація з діагностикою раку ободової кишки (частка задавнених випадків становить 26,9 %, тобто кожний четвертий), раку передміхурової залози (задавненість 30 %, кожний третій випадок), раку шлунка (відповідно 39,8 % − майже кожний другий випадок), раку легень, бронхів та трахеї (задавненість – 46,1 %, майже кожний другий випадок) та глотки (задавненість – 51,6 %. Це – кожний другий випадок).
− На рак легенів та шлунка за останні кілька років стали хворіти менше. А от серед жінок − рак молочної залози так і залишається лідером: близько 6 тисяч хворих нині маємо в області й близько 500 осіб з’являються щорічно. Відрадно те, що торік у деяких районах нашого регіону ми не виявили жодного випадку в занедбаній стадії, − продовжує Віктор Парамонов.

Щодо раку молочної залози на сьогодні більшою проблемою є забезпечення лікування. Уже з’явилися нові сучасні ліки, та не всі вони входять у національний перелік, який дозволяє за бюджетні кошти їх купувати. Хоча в лікувальних програмах вони є.

− З’явилась таргентна терапія, що діє лише на ракову клітину й більш ні на що не впливає. І вона досить успішна. За допомогою неї можна ефективно лікувати й четверту розповсюджену стадію, але це сотні тисяч гривень, − зазначає головний лікар.

У 2017 році саме в Черкаській області вирішили започаткувати центри «Здоров’я жінки». Подібні Центри превентивної медицини відкривають і у Львівській
області. І уже незабаром фахівці продемонструють їхню роботу. Такі центри спочатку відкриють в Уманському, Звенигородському, Смілянському та Золотоніському районах та в місті Черкаси на базі онкодиспансеру. На це частину коштів виділив Державний фонд регіонального розвитку, частину ж − місцеві бюджети. Саме ці центри працюватимуть для всього населення, перевірятимуть жінок, і вже тих, у кого виявлять підозри на рак, направлятимуть в обласний онкологічний диспансер.

− Крім усього, це дуже пристойна робота для фахівців, адже працюватимуть вони з новітнім обладнанням, матимуть цифровий зв’язок із спеціалістами нашого закладу. Ми ж отримуватимемо приблизно 1,5 % тих пацієнток, що потребуватимуть уже допомоги онкологів, 12 же відсотків – це будуть жінки з передпухлинними станами, з різними відхиленнями у здоров’ї, а вже 85 % − це жінки без ознак хвороби на рак. Це досить успішний проект, який ми вже реалізовуватимемо практично, − анонсував Віктор Парамонов.

Паліативна та хоспісна допомога
Торік на базі Черкаського онкодиспасеру вдалося відкрити Обласний центр паліативної допомоги.

− Двадцять років ми говорили про паліативну й хоспісну онкологію. Нарешті відкрили це відділення, спочатку на 10 ліжок, нині − на 50. У відділенні ще доробляють деякі ремонти, наприклад, потрібно облаштувати ліфт, щоб хворих можна було доставити на другий поверх, − розповідає Віктор Володимирович. − Є спеціальне положення, за яким присвоюється статус паліативного хворого, адже такі хворі не підлягають реанімації, і це має бути оформлено юридично. У таких випадках лікарі не ставлять за ціль продовжити життя, але й не вкорочують його. Для нас головне завдання − зробити життя людини якісним, вчасно дати знеболювальне, допомогти родичам, які не можуть надавати правильну допомогу таких хворим.

Крім того, керівництво диспансеру планує облаштувати в цокольному поверсі цього центру аудиторію для занять студентів Черкаської медичної академії.
− Це дуже корисно для студентів навчатися там, де є паліативний центр. Вони бачитимуть складних хворих і розумітимуть, із чим буде пов’язана їхня майбутня професія, − пояснює головний лікар.

Сучасні методи лікування та новітнє обладнання
У диспансері активно впроваджують новітні медичні послуги та всіляко сприяють розвитку малоінвазивних хірургічних втручань. Минулоріч заклад отримав комплект лапароскопічного хірургічного обладнання. Удалося облаштувати діагностичний кабінет в Обласному центрі онкоурології. У 2017 році також розпочалася модернізація блоку палат інтенсивної хіміотерапії гемобластозів. Його мета – створення спеціального асептичного середовища для пацієнтів з ослабленим імунітетом, котрі отримали високо дозовану хіміотерапію. Така модернізація, у перспективі, може бути кроком до створення в закладі центру аутологічної трансплантації стовбурових клітин.

− Уперше протягом року ми працювали в об’єднаному лабораторному центрі, який охоплював три лабораторії. Наші фахівці радилися й співпрацювали з досить потужною консультативною командою. Таким чином ми готуємося до отримання європейського сертифікату ISOO. Такий сертифікат мають одиниці в Україні. Для нас це принципово дуже важливо. У результаті аналізи, що робитимуть у нашому центрі, прирівнюватимуться до європейських, − пояснює Віктор Парамонов.

− Рак поки що не переможений у світі, але ліки, які можуть радикально допомогти при його проявах, вже з’явилися, хоч і коштують досить дорого. Операції стали малокровними, коротшими по часу. Маємо якісний наркоз, із якого не потрібно виходити добу. Отож, ми все робимо для того, щоб пацієнт отримав високоякісне й ефективне лікування, − підсумовує головний лікар.
Олеся Зінченко

Про те, що діагноз раку на сьогодні не вирок, красномовно свідчать деякі цифри, якими діляться черкаські лікарі-онкологи. Так, із числа 37 402 пацієнтів, що станом на початок 2018 року перебувають на диспансерному обліку в Черкаському обласному диспансері, 23 344 пацієнти (62,4 %) отримали ефективне лікування та прожили більше 5 років із часу встановлення діагнозу. Тобто майже у двох випадках із кожних трьох лікування виявилось ефективним і дозволило якщо і не вилікувати, то, принаймні суттєво подовжити життя.

На 480 ліжках 12 клінічних відділень закладу протягом 2017 року пролікували 13 399 пацієнтів. Середня тривалість одного випадку стаціонарного лікування становила 13,1 доби. Виконано 4 602 оеративних втручань 3 777 пацієнтам. Тобто, майже третя частина хірургічних втручань була повторною. Ще 116 хірургічних маніпуляцій виконано ендоскопічним шляхом. Активно використовується режим денного перебування − більше ніж четверта частина всіх пролікованих пацієнтів центрів клінічної онкології (хіміотерапії) та лікувально-діагностичного − з’являлись до закладу лише вдень, для отримання лікування.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x