КУЛЬТУРА. ОСВІТА


Новина із категорії: Гордість Черкащини, Культура. Освіта

Роздрукувати        Друкована версія

«Якщо людина має схильність до наукової роботи, її стать не має значення»

Дата: 11-02-2018, 09:35.

«Якщо людина має схильність до наукової роботи, її стать не має значення» 2013 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію про науку, техніку й інновації з метою розвитку, в якій визнавалося, що повноцінний і рівний доступ до сфери науки, техніки й інновацій для жінок будь-якого віку і їх участь у цій сфері є необхідною умовою забезпечення гендерної рівності і розширення прав і можливостей жінок. Ця дата стала офіційним визнанням простої істини: для справжньої науки ні стать людини, ні її фізичний стан, ні соціальний статус чи матеріальний статок не мають жодного значення. Лише інтелект, наполегливість, терпіння і сміливість робити нові відкриття визначають справжнього науковця. А таких талантів серед представниць прекрасної статі ніколи не бракувало. Свідченням цього є і досягнення черкаських дівчаток та жінок-учених, з якими пощастило поспілкуватися кореспондентам «Нової Доби».

Розумні, наполегливі й талановиті
Так можна охарактеризувати вихованиць Людмили Довгаль, вчителя біології та екології Черкаської спеціалізованої школи №3, Ірину Вовк та Наталію Коломієць. У своєму арсеналі дівчата мають значну кількість нагород і за участь в олімпіадах різного рівня, і за гідні наукові роботи, представлені в межах Малої академії наук. Заслуга тут, звичайно, ділиться порівну – між наставником та учнями.
− У Малій академії наук я вже маю певний досвід, адже у нашій школі поглиблено вивчаємо біологію та хімію. Основне завдання профільної школи – розкрити учнів, особливо тих, які виявляють підвищений інтерес до вивчення того чи іншого предмету. Також є важливим показати майбутнім ученим шлях до початків наукової діяльності: висування гіпотези, планування дослідження та його здійснення, − розповідає Людмила Довгаль.
Теми для написання робіт зазвичай вчитель добирає разом із учнями. Самій дитині знайти її надзвичайно важко. Адже потрібно обрати тему актуальну. Також дослідження повинно мати і новаторську частину. Для цього слід радитися із науковцями.
Після визначення теми роботи настає період кропітких досліджень. Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт у Малій академії наук України складається з трьох етапів випробувань: контрольна робота, заочне оцінювання роботи й публічний виступ-захист роботи.
− Працювати над дослідженням потрібно 2−3 роки. За цей час у науці стається багато змін, отож завжди треба бути в темі. Щороку ж до своєї теми треба додавати нові факти та дослідження, − зазначає Людмила Володимирівна. − Часто у своїх дослідженнях ми консультуємося із науковцями ННІ природничих наук Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького – Сергієм Івановичем Дерієм, Оксаною Анатоліївною Спрягайло, Вадимом Леонідовичем та Світланою Вікторівною Соколенками, Максимом Никандровичем Гаврилюком. У новітніх наукових дослідженнях учнів школи підтримують та консультують науковці кафедри хімічних технологій і водоочищення Черкаського державного технологічного університету – Геннадій Степанович Столяренко та Наталія Максимівна Фоміна.
Ірина Вовк над темою про «Морфологічні та екологічні фактори формування якісного насіння у гібридів кукурудзи» працювала майже три роки. Нині дівчина вже закінчує навчання у школі й планує далі навчатися біології.
− Ми досліджували параметри насіння кукурудзи, як на нього впливають екологічні фактори. Зараз же продовжую працювати в цьому напрямку, деталізувала своє дослідження, працюю не лише з насінням, а загалом зі всією рослиною, − ділиться школярка.
Ірина має досить багато вагомих досягнень: перемоги в олімпіадах, як міського та обласного, так і всеукраїнського рівнів, ІІІ місце на Всеукраїнському етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН.
Одинадцятикласниця Наталія Коломієць також є членом Малої академії наук. Дівчина досліджує «Поширення інвазійного виду Гармонія азійська у місті Черкаси».
− Саме ця комаха приносить багато шкоди біорізноманіттю, сільському та виноробному господарствам, спричинює проблеми зі здоров’ям. На трьох ділянках ми разом із керівником проводили відлов комах: дорослих комах фотографувала, визначали їхнє забарвлення. Комах на різних стадіях розвитку: личинки, лялечки чи кладки яєць, – вирощували в домашніх умовах в скляних банках. Над цією темою працювала майже три роки, − розповідає Наталія.
У Малій академії наук дівчина посіла ІІІ місце на Всеукраїнському етапі, цьогоріч учениця з цією роботою виступила на Всеукраїнському форумі «Дотик природи», де виборола перше місце в секції «Зоологія».
Зараз дівчина обрала нову тему, яка перекликатиметься із її майбутнім навчанням та професією: «Деякі психофізіологічні особливості учнів-підлітків покоління Z». Надалі дівчина хоче навчатися на лікаря, адже медициною вона захоплюється давно.
Хоча в дівчат на першому місці навчання й наукова діяльність, та мають вони й творчі захоплення. Ірина – кандидат у майстри спорту з художньої гімнастики, довгий час займалася цим видом спорту, має у своєму арсеналі численні нагороди. Наталія ж має гарний голос, займалася вокалом із 5 років, тому часто співає на шкільних заходах.

Стипендіатка Президента України
Марія Самохвалова, учениця 11 класу Першої міської гімназії зайняла ІІ місце у ІІІ (фінальному) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук України, відділення мовознавства, секція французької мови, та ІІІ місце у IV (фінальному) етапі Всеукраїнської олімпіади з французької мови.
«Якщо людина має схильність до наукової роботи, її стать не має значення»
– Таких дітей, як Маша, за мої 27 років педагогічного стажу було лише двоє, – розповідає учитель французької мови Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист, Заслужений учитель України Тетяна Григорівна Мокрушина. – Загалом мої учні постійно беруть участь в олімпіадах. 12 моїх колишніх учнів нині або навчалися, або продовжують навчання у франкомовних вузах. Завдяки тісній співпраці нашої школи з бельгійцями і автентичним методикам, які я використовую в роботі, на сьогодні маю близько 10 стипендіатів Президента України. Маша, мабуть, у цьому списку буде першою завдяки своїй надзвичайній зрілості, дорослості, вражаючій працьовитості й вимогливості щодо себе. Вона – яскравий приклад перфекціоніста, до категорії яких я зараховую себе, від чого інколи страждаю й сама. Мабуть, тому ми дуже гарно розуміємо одна одну й чудово спрацювались. Здо­бутки цієї дівчинки лише підкреслюють сказане вище. Вона є призером конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт МАН. Торік дівчина посіла призове друге місце, за яке отримала стипендію Президента України. Та особливе значення має третє місце у Четвертому етапі Всеукраїнської олімпіади з французької мови. Це дуже престижне змагання, в якому реально вибороти призові місця лише для шкіл, де французьку вивчають як першу іноземну. В нас же вона – друга.
– Французьку вивчаю як другу іноземну з 5-го класу, – ділиться учениця 11 класу Першої міської гімназії Марія Самохвалова. – Багато часу присвячувала її вивченню. Для цього використовую не лише навчальні програми, а й живе спілкування з носіями через інтернет. Я почала брати участь в олімпіадах із 8-го класу. Здавала мовні рівні. Зрештою, ми вирішили з Тетяною Григорівною ще в кінці 9-го класу, що було б чудово взяти участь у цьому конкурсі. Влітку я ще думала, яку роботу обрати, але зважаючи на той факт, що у нас було партнерство з цією школою в Бельгії ми обрали тему «Структура і семантика бельгіцизмів та їх порівняльний аналіз із французькими аналогами». Це для мене був перший досвід написання наукової роботи, тому це було досить важко, але цікаво. Особливо приємно було, що всіх вразила наша робота, її перечитували, ставили багато запитань.
– Французька мова – не єдине захоплення Маші, – продовжує педагог. – Вона цікавиться багатьма предметами, бере участь в олімпіадах із цих дисциплін. У вільний час полюбляє кататися на велосипеді, навіть брала участь у аматорських змаганнях. Загалом таких діток не багато, але їх одразу видно. Нинішнього року ми знову готуємося до олімпіади, яка відбудеться у Львові. Плануємо зайняти на ній також призове місце. В подальшій перспективі дівчина хоче навчатися в університеті у Франції або іншій франкомовній країні.

40 років у науці
«Якщо людина має схильність до наукової роботи, її стать не має значення»
Академік Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, завідувач кафедри психології, глибинної корекції та реабілітації Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Тамара Семенівна Яценко в науці вже 40 років. Закінчила Корсунь­-Шевченківське педагогічне училище, фізико­-математичний факультет Черкаського педагогічного інституту. Навчалася в аспірантурі, при кафедрі психології Київського педагогічного інституту імені М. Горького (нині НПУ імені М. П. Драгоманова). У 1972 р. там же захистила з психології кандидатську дисертацію, а у 1989 р. – докторську. Науковець нагороджена орденами «Заслужений працівник народної освіти України»; Відмінник освіти України; «Орден княгині Ольги ІІІ ступеня»; знак «За наукові досягнення»; медаль «К. Д. Ушинський»; медаль «Григорій Сковорода». Неодноразово представлена серед імен наукової еліти України, визначних жінок України й суспільних діячів – у спеціалізованих державних виданнях.
Наукова школа глибинної психокорекції Тамари Семенівни започаткована у 80­-их рр. ХХ ст. під впливом ідей академіка О. О. Бодальова. Наукові здобутки та відкриття пов’язані з розробкою проблем глибинної психології. Вчена є автором понад 300 наукових праць. Розробила психодинамічну теорію та методологію глибинного пізнання психіки у професійній підготовці майбутніх психологів. Наукові дослідження орієнтовані на пізнання цілісності психічного в його свідомих та несвідомих виявах.
− У мене надзвичайно багато досягнень і відкриттів. Наприклад, саме я вперше звернула увагу на те, що техніки надання психологічної допомоги людині повинні йти за пізнанням та розумінням фахівцем природи психіки. Цей підхід до психіки охоплює три аспекти: структурний, функціональний та поведінковий, − зазначає Тамара Яценко. − Особливим же здобутком вважаю уточнення Моделі внутрішньої динаміки психіки та комплексу Едіпа.
Досягнення в науковій галузі у вченої йдуть поруч із педагогічними. Тамара Семенівна має багато талановитих учнів та послідовників.
− Пишаюся своїми учнями, які не побоялися вивчати глибинну психологію. Причому, робити це на досить серйозному рівні: 40 уже захистили дисертації. Троє із них − докторські, − розповідає Тамара Яценко.
За словами Тамари Семенівни, наука займає майже все її життя. Над розв’язанням завдань, які ставить перед жінкою психологія, вона працює постійно: без вихідних і навіть під час відпустки. Відпочиває ж від роботи лише під час прогулянок. Єднання з природою допомагає відновити сили і набратися наснаги для нових звершень.

Перша дослідниця когнітивної лінгвістики в Україні
«Якщо людина має схильність до наукової роботи, її стать не має значення»
− Найбільше щастя – це можливість реалізувати себе, − переконана доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Світлана Жаботинська. Саме вона першою в Україні розпочала дослідження в галузі когнітивної лінгвістики, яка досліджує мову у її зв’язку з природною інформаційною системою мислення. Нині проф. Жаботинська має свою наукову школу, широко відому в Україні.
Кар’єру науковця майбутня вчена розпочала з навчання в Черкаському державному педагогічному інституті. Потім була аспірантура в Київському педагогічному інституті іноземних мов та докторантура в Московському державному лінгвістичному університеті. Набуттю нових професійних знань сприяла співпраця з провідними науковцями США, здійснювана завдяки двом грантам програми Фулбрайта в Україні, а також спілкування з колегами під час численних наукових конференцій у різних куточках світу.
− Сфера моїх досліджень – це мислення як біологічна програма мозку, призначена для обробки інформації, і її зв’язок із мовою. У цій сфері я працюю в декількох напрямах. Основний – це пояснення мовних явищ через їхній зв’язок із мисленням та мозком. Друга дотична тема – те, як людина оволодіває мовою / мовами, як наші знання про природу мови мають бути застосовані у мовній політиці та під час викладання мов. Третій напрям – це когнітивна політична лінгвістика, в межах якої вивчається вплив мови на світогляд людини, а також – через дослідження мови – відтворюється цей світогляд.
Світлана Анатоліївна читає лекції у багатьох провідних університетах України та ближнього зарубіжжя, за підтримки міжнародних грантів вона читала лекції у Німеччині та США.
− Найбільшим досягненням є створення теоретичної концепції, названої «Семантикою лінгвальних мереж», описаної в моїх роботах. Це результат майже 20-річних досліджень. Концепція пояснює, чому мова «зроблена» саме так, що є спільним підґрунтям різних мов, − розповідає професорка.
У доробку проф. Жаботинської понад 160 друкованих праць. Вона є членом двох рад із захисту дисертацій, входить до складу редколегій п’яти провідних наукових журналів, є віце-президентом Української асоціації когнітивної лінгвістики і поетики (УАКЛіП), членом Міжнародної асоціації з когнітивної лінгвістики та Міжрегіональної асоціації з когнітивних досліджень, яка поєднує фахівців з різних дисциплін, що досліджують мозок і мислення людини. Заслужений працівник освіти України, Світлана Анатоліївна також нагороджена орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, відзначена орденами Святої рівноапостольної княгині Ольги та святої Варвари УПЦ КП, знаком «К. Д. Ушинський» НАПН України та ін. Інформація про проф. Жаботинську внесена до книги «Науковці України – еліта держави».
Світлана Жаботинська має багато учнів, які є успішними науковцями, відомими в Україні та за її межами:
− Наприклад, Наталія Чабан − провідний спеціаліст у галузі політичної лінгвістики, живе і працює в Новій Зеландії. Очолює міжнародні дослідницькі проекти, фінансовані ЄС, читає лекції по всьому світу. Андрій М’ячиков, спеціаліст у психо- і нейролінгвістиці. Починав навчатися в Україні, потім продовжив у Америці. Зараз живе і працює в Шотландії.
Попри значну зайнятість науковою і викладацькою діяльністю Світлана Анатоліївна знаходить час для занять у спортивному залі, активно займається плаванням. Вчена має величезну бібліотеку, захоплюється і мистецтвом. Особливо її цікавить історія живопису. Жінка мріє поїхати у Флоренцію і подивитися на роботи відомих майстрів.

«Ми виховуємо майбутню політичну еліту»
«Якщо людина має схильність до наукової роботи, її стать не має значення»
– Наукою, можна сказати, займаюся все життя, – розповідає завідувач кафедри філософських і політичних наук ЧДТУ, доктор філософських наук, професор Анжела Іванівна Бойко. – З 1992 року по закінченню Київського університету ім. Т. Г. Шевченка навчалась в аспірантурі і працювала в Черкаському державному технологічному університеті. Спочатку захистила кандидатську, потім докторську. Філософська освіта сформувала і науковий вектор. Маю близько 200 публікацій, 5 монографій, є академіком Академії наук вищої школи України, в розробці – міжнародні проекти. Співпрацюємо з поляками, зараз працюємо над створенням міжнародного проекту з Грузією. Одним із найбільших своїх досягнень вважаю створення своєї наукової школи з проблем філософії освіти (зокрема, проблеми реформування вищої освіти) і відкриття нової освітньої програми (для нас звично – спеціальність) «Політична філософія» в ЧДТУ.
В 2017 році на означену спеціальність набрали перших студентів. Упродовж останнього року відкрили магістратуру й аспірантуру з цієї спеціальності. За словами Анжели Іванівни, ЧДТУ єдиний заклад в Україні, що розвиває цей напрям. Якщо перекласти дуже примітивно, то суть його зводиться до визначення напрямку розвитку і наслідків політики країни. Студенти, які тут навчаються – особливі. Кожен з них, незважаючи на молодий вік, може на рівних спілкуватися з політиками будь-якого рівня. Одним із головних завдань, які ставлять собі викладачі – створення нової політичної еліти країни.
– Маю багато цікавих планів на майбутнє. Найперше, вони пов’язані саме із вищезазначеною галуззю. Будемо розвивати її й далі. Найамбітнішими ж вважаю плани, пов’язані зі стажуванням наших студентів у Раді Європи. Загалом вважаю себе щасливою людиною, адже крім улюбленої роботи повністю реалізувала себе як жінка, мама, а протягом трьох останніх місяців уже навіть і як бабуся. Доки діти були менші, доводилося важкувато, але я дуже вдячна своїм рідним за підтримку. І батьки, і діти, і чоловік завжди казали, що все, що я роблю, я роблю правильно. Мені ніколи ніхто не дорікав через затримання на роботі, хоча через постійну надзвичайну зайнятість бували різні ситуації. Коли трапляється вільна хвилинка, читаю щось із сучасної літератури – люблю читати. Граю на фортепіано й обожнюю музику. Займалася бальними танцями, зараз – регулярні спортивні тренування – плавання і фітнес. Проте найбільше люблю готувати. Дуже багато печу. Наприклад, до кожного Великодня випікаю до трьох десятків пасок із дріжджового тіста для всієї родини. А ще з великим задоволенням керую авто. Майже професійно, був навіть досвід участі в перегонах разом з сином.

Мама чотирьох синів і керівник наукової школи п’єзотехніки
«Якщо людина має схильність до наукової роботи, її стать не має значення»
– Я з дитинства знала, що моє життя буде пов’язано з технічною спеціальністю, – розповідає Юлія Юріївна Бондаренко, завідувач кафедри приладобудування, мехатроніки та комп’ютеризованих технологій ЧДТУ, кандидат технічних наук, доцент. – І дивного в цьому ніхто не бачив. У мене і мама, і тато – інженери. Я теж вирішила піти їх шляхом. Університет наш обрала для себе сама. Пішла до батьків і кажу, мовляв, хочу поступити на підготовчі курси, допоможіть фінансово. Допомогли. Спеціальність теж обирала сама. Батьки навіть не знали, коли в мене були вступні іспити. Коли закінчувала університет, були буремні 90-сті і я зрозуміла, що роботи інженером я вже не знайду. «Фотоприлад», де працювала мама, на той час вже фактично стояв. Та й інші промислові підприємства були не в кращому стані. Стала на біржу праці, а через два місяці випадково зустріла свого колишнього викладача. Він сказав, що на кафедрі є вакансія і запропонував повернутися в університет. Я повернулася і почала з посади лаборанта. І можна сказати, що зробила карколомну кар’єру. Бо після смерті свого наукового керівника саме мені колектив довірив очолити кафедру.
Загалом жінка має понад 150 наукових та науково-методичних праць, 57 патентів на корисні моделі, 7 монографій, навчальних посібників, багато статей. Також веде наукову школу п’єзотехніки, в яку входить 10 штатних науково-педагогічних працівників ЧДТУ і багато науковців із інших внз.
– Особливо важливим на сьогоднішній момент вважаю, що два аспіранти в мене захистилися, – відзначає пані Юлія. – У цьому я склалася вже сама як науковий керівник. Є членом спеціалізованої ради і беру участь у становленні інших науковців. У майбутньому планую розпочати вже активну роботу над докторською дисертацією. Вона має підсумувати отримані результати.
Рідні ставляться з розумінням до моєї наукової діяльності високо освіченої жінки, оскільки чоловік також працює в ЧДТУ. Наразі він кандидат наук. Є сподівання, що скоро стане доктором.
– Маємо чотирьох синів, – продовжує Юлія Юріївна. – Старший кілька днів тому став магістром. Тепер він дипломований ІТ-шник. Наступний син нещодавно здобув друге місце по Черкасах у олімпіаді з інформатики. Зараз готується активно до обласного рівня. Двоє менших теж віддають перевагу технічним наукам. Інколи сама дивуюся, як я все встигаю. Кожен ранок встаю і кажу: «Треба!». Головне – не жаліти себе. Між іншим знаходжу час і для хоббі. Захоплююсь фотографією. Чоловік подарував фотоапарат на день народження. Інколи фотографую на нього, інколи на телефон, інколи на планшет. Справді-бо, талановита людина – талановита в усьому. Треба просто не зашорюватися на чомусь одному. Наприклад, мій шеф, крім наукових досягнень, теж любив фотографувати, прекрасно грав на фортепіано і саксофоні, гарно танцював. Навіть навчив мене танго танцювати.
Вважаю, що і чоловік, і жінка можуть знайти себе в науці, якщо шукатимуть. Кілька років тому ми їздили з чоловіком на конференцію з машинобудування. Загалом цю галузь вважають досить складною для жінок. Проте там були присутні дві жінки, до думки яких з величезною увагою прислухалися навіть сивочолі чоловіки. У нашому університеті теж є багато жінок, які очолюють кафедри, науковців, до думки яких дослухаються. Думаю, і чоловік, і жінка можуть бути успішними, якщо вони люблять свою справу, бачать відповідну мету і розуміють, навіщо вони це роблять. І це стосується не лише науки, а й будь-яких сфер життя.

Чоловічий погляд
Чи вважаєте ви, що у чоловіків і жінок однакові шанси досягти успіху в науці?

Василь Марштупа, голова обкому профспілок профспілки працівників культури:
«Якщо людина має схильність до наукової роботи, її стать не має значення»
– Я вважаю, що в жінок навіть більші шанси. Вони наполегливіші, більш дисципліновані, більш посидючі і терплячі. Ну, і жінки – є жінки. Звісно, всі ми чули багато жартів на тему так званої жіночої логіки. Проте на мою думку це просто міф. Жодних відмінностей у мисленні відомих мені жінок від чоловіків я не помічав.














Сергій Саєнко, директор Першої міської гімназії:
«Якщо людина має схильність до наукової роботи, її стать не має значення»
– У так званих цивілізованих країнах чоловіки й жінки мають рівні шанси, а звичайно, якщо взяти арабські країни, то уклад і суспільний лад не дозволяє дівчинці бути ні науковцем, ні спеціалістом у багатьох галузях. Я вважаю, що це не правильно. Світ створений таким чином, що логіка у жінок і чоловіків відрізняється. Жінки більш експресивні. Водночас їм притаманна виконавська дисципліна. Вони менше відстоюють свої права. Проте нині ці грані все дужче стираються. Ще донедавна історія свідчить, що було значно гірша ситуація. Однак є певні галузі, де чоловіки досягають кращих результатів, хоча і не без виключень. Також є і чисто жіночі, де жінки навпаки більш успішні.








Євгеній Глєбов, громадський діяч, директор Громадської спілки «Агенція підтримки підприємництва та інвестицій», голова Громадської ради при Черкаській ОДА:
«Якщо людина має схильність до наукової роботи, її стать не має значення»
Для наукових досягнень жіноча чи чоловіча стать не має жодного значення. Історія знає безліч прикладів видатних жінок-науковців, серед яких і перший програміст у світі − Ада Байрон, двічі лауреат Нобелівської премії − Марія Склодовська-Кюрі й Розалінд Франклін, якій належить відкриття ДНК. Тож вважаю, що досягти успіхів у науці мають однакові шанси як жінки, так і чоловіки. У мене досить невеликий досвід спілкування з жінками-науковцями, але я переконався, що вони такі ж, як і інші жінки. При цьому, я ніколи не розумів і не зрозумію поняття «жіноча логіка». Логіка або є, або її не має. На моє переконання, цим висловом чоловіки намагаються виправдати себе у якихось ситуаціях.




Олександр Орлов, лікар УЗД КНП «Черкаський міський пологовий будинок "Центр матері і дитини"»:
«Якщо людина має схильність до наукової роботи, її стать не має значення»
– Думаю, шанси досягти успіху в жінок і чоловіків однакові, адже, насамперед, це залежить від рівня розумового розвитку, а не статі. Інша справа, звісно, якщо жінка бере відпустку для догляду за дитиною, а потім іще одну – це забирає час. Серед лікарів є хороші фахівці, є й не дуже – я зараз говорю і про чоловіків, і жінок. Звичайно, помітні певні тенденції у спеціалізації лікарів. Так, наприклад, у Черкасах серед близько 20 урологів тільки одна жінка. Серед гінекологів чоловіків відповідно менше, ніж жінок. Багатьом пацієнткам комфортніше обслуговуватися у жінки-фахівця, хоча є і значна категорія, яка надає перевагу чоловікам-гінекологам, бо вважає, що мужчина більш бережливо ставиться до самопочуття жінки. За понад 25 років професійного досвіду мені не доводилося спостерігати дискримінаційного ставлення до жінок. Серед моїх знайомих, пацієнток є наукові діячки – їх прекрасно сприймають, це чудові жінки.

Володимир Чос, журналіст:
«Якщо людина має схильність до наукової роботи, її стать не має значення»
– Якщо вічність просидіти поряд з красивою жінкою – цей час пролетить, ніби коротка мить, а якщо на секунду присісти на розпечену сковорідку – ця мить здаватиметься цілою вічністю. Так великий фізик Енштейн пояснював журналістам суть своєї теорії відносності. В жіночому колективі працювати приємно – ніби у квітучій оранжереї. Але при підборі кадрів головніше професійна підготовка. Це ж не конкурс краси. Історично склалося, що одні професії вважаються більш чоловічими, інші – жіночими. Хоча у сьогоднішньому світі рівних можливостей ця грань активно стирається. Тим більше в науці, де в принципі визначальним є рівень інтелекту. Мені загалом не подобається поділ спеціалістів за статевою ознакою. Якщо існує якась особлива жіноча логіка чи інтуїція – прекрасно, головне, щоб на користь справи. А говорити, що в політиці чи бізнесі потрібно більше жінок – це груба помилка. Потрібні патріоти і хороші фахівці! Варто не квоти встановлювати, а розвивати здорову конкуренцію.





Теги: черкаси, черкаська область, жінки, дівчата, наука, наукова діяльність, науковець, учений, ЧНУ, ЧДТУ


Черкаси наживо

День пухнастих та вусатих. 17 лютого частина Європи відзначаэ День котів. Журналісти познайомили глядачів із колоритними черкаськими чотирилапими.
Після танення снігу деякі черкаські вулиці перетворюються на ставки. На незаасфальтованих ділянках утворюються глибокі ями. Така ситуація виникла й
Поет із Ковалівки ...
Володимир Даник, RSS
Про свято Стрітення ...
Сергій Мошенський, RSS
Пісні чужої війни ...
Владислав Бедринець, RSS
o
o
o
o
o
o
o
o
o
o