Керуємо грошима правильно, або Як навчитися заощаджувати

Дата: 23-02-2018, 12:39

Керуємо грошима правильно, або Як навчитися заощаджувати
Чимало людей скаржаться, що їм не вдається заощаджувати гроші. Натомість провідні економісти та психологи вважають, що їхня проблема у тому, що вони не вміють раціонально розпоряджатися своїми коштами. Як демонструють приклади із життя, зекономлені кошти допомагають «дожити» до зарплати, придбати омріяну річ або ж інвестувати у своє майбутнє. Журналісти «Нової Доби» дізнавалися, як навчитися правильно заощаджувати кошти та стати фінансово грамотним.

Завдяки заощадженню відкрила у собі новий талант
Оксана та Володимир Білиці зі Звенигородки ніколи не заощаджували кошти. Проте, щоб втілити у життя мрію поїхати на море, декілька років тому пара вирішила контролювати витрати та вести облік сімейного бюджету. Відтоді вони намагалися щомісячно розподіляти кошти на окремі категорії витрат: «Харчування», «Оплата послуг», «Поїздка», «Інше».
За їхніми підрахунками мали зібрати необхідну суму за два роки. Спочатку відкладали невеличкі суми – по 200–300 гривень. Потім чоловік Оксани Миронівни знайшов додатковий підробіток, аби пришвидшити здійснення мети.
– Завдяки заощадливості нам вдалося зібрати кошти на омріяну поїздку за півтора року. Ми записували навіть дрібні витрати, як квиток на проїзд у міському транспорті та пляшку води. Завдяки веденню обліку в табличці, у результаті побачили повну та правдиву картину нашого бюджету, – розповідає Володимир Білиця. – Дуже жорстко обмежувати себе я не люблю. Вважаю, що не варто економити на комфорті та здоров’ї. Наприклад, подорожувати полюбляю у комфортних умовах. Зараз відчуваю повний контроль над бюджетом, а це дає спокій у завтрашньому дні. Також заощадження виручають, коли трапилися непередбачені витрати посеред місяця.
Окрім того, завдяки звичці заощаджувати Оксана Білиця зрозуміла, що має хист до пошиття одягу.
– Одного разу нас із чоловіком запросили на вечірку до ресторану. Хотілося, звичайно, надягти щось нове. З метою купити щось недороге, я вирішила пройтись базаром. Після невдалої спроби відшукати підходящу сукню вирішила перешити стару: взяла тканину зі старої блузи та створила зовсім інше вбрання. У той вечір отримала чимало компліментів, – згадує Оксана Миронівна. – Так почала не тільки переробляти свій старий одяг, а й шити за власними ескізами. До речі, тканину я замовляю в Інтернеті, там значно дешевше, ніж у магазині чи на базарі.
Наразі жінка вже має своїх постійних клієнтів, а в майбутньому планує заснувати невеличке ательє.

Відмовилися від ретельного контролю бюджету
Молода сім’я Ганни та Павла Максименків із Христинівки непомітно для себе відкладали невеличкі суми, як кажуть, на «чорний день». Зрештою, почали записувати свої витрати до спеціального блокнота.
– Конкретної мети ми не мали. Начебто, з чоловіком на двох дохід був доволі непоганим, проте, грошей постійно не вистачало. Почали економити та відкладати частку від зарплати в конверт, – говорить Ганна Максименко. – Надалі, аби зрозуміти, скільки грошей і на що ми витрачаємо, навіть зберігали чеки. Ми підрахували, що багато коштів ішло на розваги й непотрібні дорогі речі, про купівлю яких потім навіть жалкували.
Наразі пара відмовилася від прискіпливого контролю витрат і «життя в таблицях».
– Для мене тримати все під контролем, неначе жити в тоталітарній системі. Нині з дружиною намагаємося відкладати близько 15 % місячних доходів на депозит у банку. Не купуємо дорогої техніки та не витрачаємо гроші на розваги. На мою думку, важливо привчити себе щомісяця відкладати хоча б невеликі суми й «забувати» про них, щоб не було спокуси щось звідти взяти, – вважає Павло Максименко.

Як заощаджують кошти черкащани?

Керуємо грошима правильно, або Як навчитися заощаджувати


Анна Багмет, фахівець у сфері послуг:
– Найкраще зберігати кошти там, де вони будуть приносити користь. Гроші мають працювати на вас, а не марно лежати. Вважаю, що заоща­джувати кошти потрібно, але в міру, так само і витрачати. Коли я ще навчалася в університеті, завжди намагалася заощаджувати кошти. Ці гроші переважно витрачала на подарунки рідним. Нині, коли вже маю роботу, все одно продовжую відкладати якусь частину від своїх доходів, як кажуть у народі, на «раптову необхідність». Облік бюджету не веду і не планую в майбутньому. Загалом, ідея моєї заощадливості в тому, що я шукаю місця, де можна придбати той чи інший товар за вигідною ціною. Спонтанні покупки, звичайно, трапляються, без них не обійтись. Я не настільки прискіплива до кожної копійки, тому якщо річ або товар сподобався, ціна задовольняє, то чому б не придбати?

Керуємо грошима правильно, або Як навчитися заощаджувати


Тетяна Єфремова, інженер-технолог:
– Протягом останніх чотирьох років я намагаюся заощаджувати кошти й економити. Адже це допомагає дисциплінуватися не тільки у фінансовому плані, а й взагалі в житті. Перед тим, як іти до супермаркету, роблю список необхідних продуктів і речей. До речі, каву на вулиці не купляю. Значно дешевше зробити вдома та взяти з собою у термосі. Ніколи, не купляю щось «поза списком». Також, щомісяця відкладаю невелику частину доходів на «світле майбутнє». Облік у таблиці не веду, хоча планую у майбутньому виділяти на це час. Такий облік «захистить» від спонтанних витрат. В теплі пори року заощаджую на транспорті та зазвичай ходжу пішки – це корисно для здоров’я.

Керуємо грошима правильно, або Як навчитися заощаджувати












Сергій Твердохліб, водій:
– Звичайно, що доводиться на чомусь економити. Зазвичай, на продуктах, одязі та інших речах. За акціями у магазинах не слідкую. Намагаємося купувати продукти на базарі, адже там наразі найвигідніші ціни. Зараз народ дуже легко «купити» маркетинговими ходами. Велика кількість людей «клює» на гарну рекламу й купляють дорогий непотріб, хоча є не гірші та більш дешеві аналоги. Економлю на пальному для свого автомобіля. Зараз газ вже не зовсім вигідно. В кафе взагалі не харчуюся, поїсти вдома і смачніше, і дешевше.


Керуємо грошима правильно, або Як навчитися заощаджувати










Анна Глінецька, студентка, диспетчер:
– Я вважаю раціональним заоща­джувати кошти. Але слід зазначити, що, якщо я бачу вдалий спосіб їх використання чи вкладення, то візьму частину цих коштів, а не зберігатиму все «на чорний день». Якщо ж обирати між банкою і банком, все ж буду схилятись до першого варіанту, оскільки система банків в Україні не дуже надійна. Оскільки економічна ситуація в країні не досить стабільна, а заощадження дають певну впевненість у завтрашньому дні. Зменшується вірогідність залишитись абсолютно ні з чим у випадку непередбачуваної ситуації. Також, концерти, подорожі та інші розваги часто коштують недешево, тому приємніше взяти кошти з відкладених грошей, а не в розпачі складати неймовірний план, як дожити до наступної зарплати, чи «кусати лікті» від того, що до здійснення мрії ти був зовсім близько. На своєму мобільному телефоні маю додаток, куди я записую всі витрати та зароблені кошти для подальшого аналізу.

Керуємо грошима правильно, або Як навчитися заощаджувати











Ігор Івченко, менеджер з продажу:
– Я вважаю, що заощадження коштів – це невіддільна частина фінансового добробуту. Якщо людина має великі мрії (вони, як правило вимагають великих вкладень), то потрібно економити та не витрачати гроші на різні дрібниці. Мені найбільше вдається економити на розвагах і речах, які більшість купує через різні знижки, або тому що «гріх не взяти». Потім все припадає пилом у шафі й не бачить сонячного світла. Спонтанні покупки бувають і в мене трапляються. Наприклад, приємний подарунок дівчині або батькам чи друзям. І себе час від часу не забуваю балувати. Вважаю, потрібно частину доходів інвестувати в якусь справу (пасивний або ж активний дохід в майбутньому), а іншу тримати на банківському рахунку.


Керуємо грошима правильно, або Як навчитися заощаджувати










Людмила Богун, дизайнер меблів:
– Так, доводиться економити. Особливо, з нинішніми цінами та невідповідною заробітною платою. Облік витрат та доходів веду, а спонтанних покупок взагалі не роблю. Нині економлю на заморських фруктах, майже не оновлюю свій гардероб. Вважаю, що кошти краще зберігати в банку на депозиті, так хоч якийсь відсоток «впаде».


Керуємо грошима правильно, або Як навчитися заощаджувати










Наталія Загребна, пенсіонерка:
– Я не заощаджую, бо немає з чого. Якби не мій син, який оплачує комунальні послуги, то не знаю, як би взагалі вижила. Пенсія нижча, ніж сума за комунальні послуги. Це парадокс. Субсидію оформила. Але зараз її «монетизуватимуть». Боюсь, що позитивних змін це нововведення не принесе.








Думка експерта

Керуємо грошима правильно, або Як навчитися заощаджувати



Оксана Сотула, кандидат економічних наук, доцент, викладач Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького:
− Споживання і заощадження визначаються як об’єктивними, так і суб’єктивними факторами. Їхнім основним об’єктивним чинником є дохід, а суб’єктивним − психологічна схильність людей до споживання чи заощадження. На думку експертів, будь-якій людині під силу відкласти 10 − 20 % від своїх заробітків без утрати для якості життя.
Обираючи рівень споживання, люди керуються не тільки сьогоднішнім доходом, але і накопиченими активами (заощадженнями), а також очікуваними надходженнями (витратами) в майбутньому.
Згідно з опитуванням домогосподарств України про самооцінку ними рівня своїх доходів, проведеного у січні 2017 року, лише 6,2 % мали достатній дохід і робили заощадження. 45,7 % мали достатній дохід і не робили заощадження і 4 % не вдавалося забезпечити навіть достатнє харчування.
Зі зростанням добробуту сім’ї питома вага витрат на харчування знижується, частка витрат на одяг, житло, комунальні послуги змінюється незначно, а частка витрат на задоволення культурних та інших нематеріальних потреб помітно зростає. Ростуть у міру збільшення доходів і заощадження.
У домогосподарств Черкаської області найбільшими статтями витрат є: продукти харчування та безалкогольні напої − 52,8 %, одяг і взуття − 4,4 %, житло, вода, електроенергія, газ − 18,3 %, охорона здоров’я − 4,6 %, зв’язок − 2,1 %. На відпочинок ми витрачаємо 1 %, на освіту 0,7 % на купівлю акцій, нерухомості, вклади до банків (заощадження) 1,5 % доходів. До прикладу, частка витрат на продукти харчування та безалкогольні напої в структурі витрат на кінцеве споживання становить у Великобританії − 6,8 %, Німеччині − 9 %, Франції − 10,5 %, США − 6,0 %, Японії − 12,2 %.
Таким чином, по-перше, нам немає з чого заощаджувати, по-друге, на жаль, відсутні мінімально необхідні економічні знання і базова фінансова грамотність населення.
Життя малозабезпеченому населенню взагалі обходиться набагато дорожче, ніж багатому. Бідні витрачають більше грошей на купівлю будь-якої продукції чи послуги, оскільки вони не в змозі закуповувати її оптом або заздалегідь, чи у вдалий момент. Вони змушені купувати більш дешеві, неякісні речі, які швидше виходять із ладу, а через неможливість планувати своє життя, вони, як правило, витрачають більше на подорожі та інші послуги.
Крім того, незаможні – імпульсивні покупці, які активно беруть участь у різноманітних рекламних кампаніях, а бажання підняти свій соціальний статус штовхає їх на необдумані покупки. Наприклад, купівля «крутого» телефону, побутової техніки чи автомобіля у кредит, навіть якщо немає власного житла. Це елементи «показного споживання», яке багаті собі не дозволяють.
Якщо справа доходить до позик (від’ємні заощадження), потрібно пам’ятати, що для «комфортних» виплат, платежі не повинні бути вищими 20 − 30 % від ваших доходів.

Точка зору

Керуємо грошима правильно, або Як навчитися заощаджувати


Практичний психолог та тренер Людмила Бобух вважає, що людям, які не можуть навчитися економити й часто влізають у борги, просто незвично і, можливо, страшно мати при собі певну суму коштів. Хоча ці ж люди можуть голосно заявляти, що «Так сильно хочу мати більше грошей, і робитиму все для цього», але насправді блокують будь-які пориви й можливості до отримання більшої суми, навіть до утримання її у своїх кишенях. Оскільки, маючи гроші, така людина почне розвиватись, рости, досягати успіху, якого нібито і бажає, але несвідомо панічно боїться.
– У цьому аспекті також важливо шукати вірування чи шаблони, які заважають людині розвиватися. Наприклад, що багатих не люблять або багатим бути небезпечно, або ж багатих рано чи пізно покарають. А бідним бути просто і безпечно, їм усі співчувають, – зазначає фахівець.
Водночас, психолог зауважує, що у нинішній час агресивної реклами та маркетингу у магазинах та маркетах тим, хто хоче заощадити свої кревні й не витрачати більше, аніж потрібно, потрібно розуміти прості речі. Усе це – частина просування товару, який виробник повинен будь-яким способом продати.
– Купуйте лише те, що насправді необхідно саме вам. А не те, з чим ви будете сильніші, розумніші, крутіші. Потрібно розвивати свою самооцінку, яка залежатиме лише від вашої думки про себе, а не від матеріальних речей, на які ви витрачаєте кошти. Впевнені в собі люди знають, що їм насправді потрібно. Якщо ви купили річ, вона вам подобається і ви не жалкуєте про її придбання – значить ця покупка вдала, – говорить Людмила Бобух.
Щодо «шопотерапії» – досить популярного явища, яке також передбачає значні витрати. Цей термін виник ще у 80-х роках ХХ ст у США. Так, за допомогою дрібних закупів поліпшується настрій та відчуття у людей, які страждають від депресій. Це недовготермінова звичка, що зазвичай зникає, щойно людина відчуває себе щасливішою та впевненішою.
– Почасти шопотерапія – не є економним витрачанням коштів, тому що покупки речей – це не єдиний спосіб отримання задоволення. І якщо саме це приносить вдоволення, то, можливо, у людини існує певна залежність саме у такому вигляді. Якщо ж людина може спокійно, крім шопотерапіі, ще чимось знімати напругу й буде це робити, тоді це свідомий вибір і успішне регулювання свого морального стану та матеріального, – каже психолог.
Щоб бути ощадливішим зі своїми грошима, фахівець радить перерозподіляти фінанси. Потрібно чітко визначити і знати свої потреби й саме на них розподіляти основну частину коштів.
– Тоді у вас буде відсутнє відчуття, що ви собі щось не дозволяєте. Ви знатимете, що ви маєте гроші, і ви їх маєте на свої потреби або бажання. Варто також турбуватись про себе. Оскільки часто неправильно виставлені пріоритети не є корисними. Люди начебто економлять на відвідинах стоматолога, а насправді не турбуються про свої зуби. Або ж, купуючи щось дешевше з продуктів, або харчуються не тим, що хочеться, або, можливо, не тим, що потрібно, і потім пригнічено себе почувають психологічно та фізично. Варто бути в контакті зі своїми бажаннями й потребами, а також уміти вибирати, що важливо, що – ні. Цьому легко навчитися – просто слухайте себе!
Людмила Бобух відзначає, що існує проблема у так званій психології бідності. Це стан, під час якого людина сприймає себе як бідну. А це обмежує навіть думки, що у неї можуть бути гроші в достатній кількості. Тому і дії, і рішення такої людини спрямовані на те, щоб грошей не було.
− Звичайно, це діє підсвідомо. І часто люди починають сперечатися й доводити щось, або ж агресивно нападати на інших, звинувачуючи у наявному стані речей керівництво країни, начальника на роботі чи родинні проблеми. Варто дивитись на факти і думати про власну відповідальність за своє життя. Багаті люди впевнені, що вони багаті не лише матеріально, а й духовно, і вони знають, що гідні цього, тому й з фінансами поводяться легко й грамотно.

Валерія Тімергаліна, Олеся Зінченко, Анна Сакун

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода