Діарея, нудота, біль у животі, слабкість. Якщо такі симптоми у вас виникли раптово і так само швидко минули – імовірно, вас спіткав «шлунковий грип». Так його називають у народі за надзвичайно активне поширення. Офіційна ж назва такого вірусу – Норуолк, а назва роду, до якого він належить – Норовірус.

Захворювання, що спричиняють Норовіруси, належать до хвороб шлунково-кишкового тракту небактеріальної природи, мають сезонну належність – осінньо-зимовий період. Норовірус інфікує людей будь-якого віку.
Спалахи, викликані вірусом, найчастіше виникають у закритих або в напівзакритих закладах. Це – лікувальні заклади інтернатного типу для хронічно хворих дітей та дорослих, виправні заклади, гуртожитки і круїзні лайнери. Там, де вірус з’явився хоча б один раз, інфекція поширюється дуже швидко від людини до людини через інфіковану їжу, воду. У більшості випадків Норовірус передавався через їжу, варто було одній інфікованій людині до неї доторкнутися.

Основними клінічними симптомами захворювання є діарея, нудота, блювота, біль у животі, слабкість, температура та в’ялість тіла. У дітей у симптоматиці домінує блювання, у дорослих – діарея.
Інкубаційний період складає від 10 до 48 годин, у більшості випадків симптоми з’являються через 1–2 доби. Це, як правило, самовиліковне захворювання, але можливі ускладнення, такі як запалення шлунка, зневоднення організму, приєднання бактеріальної флори. Симптоми можуть тривати кілька днів і, якщо ігнорувати і не боротися із зневодненням організму, це може мати небезпечні наслідки для життя.
До групи ризику належать діти, люди похилого віку і пацієнти з ослабленою імунною системою.

У людини, що перехворіла, імунітет повністю не виробляється і має тимчасовий характер. Існує вроджена схильність до інфекції: люди з І групою крові хворіють частіше, ніж люди з ІІІ та IV групами крові. Отже, постінфекційний імунітет короткий і не унеможливлює повторного зараження.
Матеріалом для діагностики норовірусної інфекції є фекальні маси. Норовірус – це простий по своїй структурі вірус, тому він надзвичайно сталий у зовнішньому середовищі, стійкий до обробки спиртом і детергентами. Швидко дезактивується шляхом нагрівання або при обробці хлоровмісними дезінфікуючими засобами. Засобів специфічної профілактики проти норовірусної інфекції немає. Найбільш ефективним засобом профілактики зараження є дотримання правил гігієни, у закладах – обов’язкове щоденне вологе прибирання.