Перший день весни Черкаський обласний краєзнавчий музей та Міжнародний день котів відзначив по-особливому. Хоча сама установа потонула у снігових кучугурах зовні, у середині було дійсно тепло і по-справжньому весняно. Від жартів, посмішок та від нової виставки, яка сама по собі випромінювали суцільний позитив. Любителі котячих й самі готові були замурчати. А ось не заблукати та потрапити по сходах до зали, де розмістилась невеличка, але просто фантастична експозиція робіт молодої художниці Руслани Голуб, можна було орієнтуючись на котячі сліди. Відповідно до загального березневого настрою перевтілились у котів та кішок й наукові співробітники музею. А що? Весна йде − весні дорогу! Невипадково й виставка отримала назву − «Котики-муркотики».

За екпозиційним склом, немов живі, щільно «вклалися» мурлики. Вони − герої першого березневого дня. В основному − руді та сонячні. Такі саме променисті, як авторка, що дала їм життя у вишуканих вітражах та картинах, написаних вовною. Тому, мабуть, з їхньою появою в музеї стало більше весни.

Техніки, в яких нині пробує себе художниця, не прості та потребують неабиякої майстерності. У той же час вони якісь дивно легкі, майже повітряні та казкові.

До речі, донедавна Руслана писала акварелі та живопис олією, пробувала себе, і доволі успішно, у графіці. Ії картини можна було побачити на попередніх персональних виставках у Художньому музеї. А тепер на часі демонструвати її знаменитих «котейок» у краєзнавчому музеї.
Руслана Голуб зізналася, що обожнює пухнастиків. Найбільше звісно котиків кольору сонця. Хоча серед представлених робіт гордо виділявся ще й портрет чорнявої плямами аристократки Соні.

− Така кішка реально існує, − повідомила Руслана. − Це тут вона образно кажучи така «біла-пухнаста» і в маках, але в житті зовсім непідступна. Лише інколи може зійти, аби дозволити комусь і навіть господарям себе пестити.
Інтерес та хист до малювання у Руслани з’явилися ще у дитинстві. Тому з першого класу вона працьовито та натхненно пізнавала всі тонкощі живописної майстерності у викладача Ганни Чуприни в Черкаській художній школі. Згодом закінчила Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького за спеціальністю «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво». Нині художниця невпинно продовжує творчі пошуки, торує свій шлях та приносить радість своїми добрими мистецькими витворами. А ще готова ділитись знаннями та навчати обдаровану малечу.

− Ось тільки трохи моє малятко підросте (зараз Руслана у декретній відпустці) і я знову повернуся до моїх котиків, − щиро посміхаючись зізнається дівчина.
Ви вже зрозуміли, що «котиками» ця неймовірна дівчина називає своїх учнів.

Тетяна Євгеньєва