Про щастя

Анна Сакун, RSS,
Дата: 20-03-2018, 22:21

Лежати на лівому боці спиною до нього. Відчувати на шкірі подих, доторк губ і важкість гарячої руки на плечі. Лежати тихенько, ледь дихати, з усієї сили намагаючись утримати в грудях серце. Це щастя. Минуле.

Відкривати двері своєї квартири під голосне "Няв". Вмикати серіал і напівоголеною готувати вечерю. Готувати на двох, бо на одного - не вмію. Купувати самій собі квіти й щовечора йти на побачення з собою. Це щастя. Приймаю.

Їхати на третьому сидінні від передніх дверей маршрутки і вдивлятися у небо, а потім дивитися під ноги, забігати в кав'ярню і бігцем поспішати на роботу. Одягати навушники, вмикати комп і переглядати новини. Читати, зустрічати людей, слухати, писати, нервуватися і знову писати. Це щастя. Робота.

Відчувати запах моря серед снігів, дихати вільно, жити без сорому за життя, пізнавати Всесвіт, проводжати поглядом політ ворона й слухати шепіт вітру. Це щастя. Вірити.

Воно мінливе, багатогранне, миттєве й, задається, пульсує окремимими вібраціями у душі кожного з нас. Воно пише музику, вірші, грає в театрі нашого життя. Воно зазнає горя й поразки, ховається у закутках сновидінь, буває ледь уловиме, але воно неодмінно є. У кожному подиху, кольорі, звукові. У кожній мрії. Щастя. Мабуть. Є.

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода