Споконвіку людей приваблюють мальовничі місця, де відчутні подихи сивої давнини. Наше село Мар’янівка завжди зачаровує людей своєю неповторною красою. Крім того, воно знаходиться в самому серці держави і є географічним центром України.
За одним із переказів, назва села Мар’янівка, що виникло на початку XVIII століття, походить від імені русокосої дівчини-красуні Мар’яни, яка разом із козаками боронила землю від чужинців. Вони виганяли турків, які втікали із полонянками – стрункими, чорнобривими дівчатами. Насіли козаки на турків. Січ була жорстокою, подекуди червоніли верхи шапок козацьких. А з-під однієї шапки виднілися дві довгі коси. То й була Мар’яна. Посікли її вороги. Козаки, які тут поселилися незабаром, назвали поселення хутір Мар’янин, а згодом – село Мар’янівка.
Наше село завжди було великим і заможним. Станом на 1885 рік тут мешкали 2 400 осіб, налічувалось 404 дворові господарства, існували православна церква, 3 постоялі будинки, лавка та 13 вітряних млинів. Сьогодні в Мар\’янівці проживає близько тисячі осіб. У селі працює гарна школа, оснащена сучасним обладнанням, що дає змогу дітям здобувати якісні знання. Вона також має свою доволі довгу й цікаву історію.
Перші відомості про навчальний заклад у селі Мар’янівці з’явилися ще в 1885 році, коли відкрили церковно-приходську школу, де вчителями працювали священики. У 1912 – 1917 роках у селі продовжувала працювати церковноприходська школа. Після 1919 року для навчання використовували будинок священика. У 1950 – 1970 роках там зробили шкільну майстерню. Для неписьменних людей нешкільного віку відкривалися хати-читальні, лікнепи, клуби.
У 1944 році Мар’янівку визволили від нацистських окупантів і за короткий час відремонтували школу, а вже з 1 березня заклад прийняв своїх учнів. У період з 1949 року у школі навчалися 423 учні. Заняття велися у дві зміни. При школі працював буфет, мали підсобне господарство: пару коней та кролів.
У 1960 році навчання стає восьмирічним, а в 1961 році було ухвалене рішення про обов’язкову середню освіту. На базі навчального закладу відкрили вечірню школу для людей, які працюють, що проіснувала до середини 80-х років.
Важко було підтримувати старе приміщення в належному стані, розходилися стіни й тому виникла потреба побудувати нову школу. Керівники села, батьки, учні чимало зробили, щоб спорудити її у визначений строк. Багато було проблем, працювало все село, ціле літо кипіла робота і 1 вересня 1992 року пролунав перший дзвінок у новобудові.
Із 4 січня 2011 року Мар’янівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів реорганізували в Мар’янівський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів». Нині у НВК навчається 101 учень. Профіль закладу – технологічний.
Наш колектив вважає, що діти – це найдорожчий скарб, надія, гордість і опора. Розвивати, підтримувати та заохочувати їх – святий обов’язок сім`ї, школи, влади і громадськості. Тільки тоді у нас буде гідна зміна – сильна і красива Україна!
Творити добро може кожен, незалежно від віку, умов існування, релігійних уподобань, але не кожен прагне це робити, а особливо в нинішній нелегкий час. Нам пощастило отримати увагу такого благодійника. Вже багато років поспіль нашому району допомагає народний депутат Геннадій Борисович Бобов. Він із тих людей, хто має змогу, вміє і хоче примножувати добрі справи. Доброта – якщо не основна, то дуже важлива риса нашого шанованого народного депутата. Приємно, що попри свою зайнятість, він завжди знаходить час зробити щось корисне для людей, а особливо – для дітей. Ось і наш заклад укотре отримав підтримку.
Адміністрація, батьки, учні Мар’янівського НВК щиросердечно дякують Геннадію Борисовичу Бобову за значний внесок у розвиток матеріально-технічної бази, подарунок нашим майбутнім першокласникам – сучасний ноутбук і LED-телевізор. В умовах Нової української школи – це не забаганка, а незамінний атрибут. Сучасні технології дозволяють не тільки збагатити сам процес навчання завдяки доступу до візуальних та аудіоматеріалів зі всього світу, а й стають вікном у світ віддаленого навчання. Завдяки розумному використанню технологій у процесі навчання, можна вирішити найголовнішу проблему всіх часів – як зацікавити дитину, щоб вона «горіла» та надихалася навчанням.
Зичимо Вам, шановний Геннадію Борисовичу, міцного здоров’я, любові, добра та щедрої долі! Ви даруєте радість людям! Ви є прикладом для всіх нас і надихаєте робити якомога більше добрих справ щоденно!
