13 квітня зусиллями кафедри російської мови, зарубіжної літератури та методики навчання навчально-наукового інституту іноземних мов Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького розпочала роботу Творча майстерня з підготовки вчителів зарубіжної літератури: «Я учитель зарубіжної літератури – і тим цікавий». «Новій Добі» про це стало відомо від прес-служби Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Перша зустріч відбулася за участю вчителів-методистів Золотоніського району. Студенти 3 та 4 курсу ННІ іноземних мов мали можливість познайомитися із досвідом учителів-словесників, відданих своїй справі, які в центр педагогічної діяльності ставлять особистість дитини, які володіють і щедро діляться «секретами» педагогічної майстерності. Педагогічне кредо учителів-методистів – виховувати дітей засобами мистецтва, формувати в них найкращі людські якості. Учителі впевнені, що учитель-словесник не лише сам повинен зуміти відчути Слово, але й навчити школярів бачити гармонію і красу у творах літератури.
У своєму виступі Андрій Логінов зауважив, що сучасна епоха – це епоха змін, інновацій, епоха інтелекту, глобалізації, вона диктує свої умови життя, пропагує інші цінності, висуває нові вимоги до людини. Змінилася не лише сума знань, потрібних сучасній людині, а й способи вивчення нового. Бути сучасним вчителем можливо тільки постійно вдосконалюючи свою майстерність, обираючи нестандартні підходи до вирішення проблемних ситуацій, учитель має бути цікавим.
Світлана Безрукова, звертаючи увагу на роль педагога у сучасній школі і розкриваючи специфіку «кухні» учителя зарубіжної літератури, говорила про розвиток образного мислення, сприйняття та уяви, що є важливішим ніж просто знання. А головне — на уроці кожна дитина має пережити успіх.
Наталія Мартинюк поділилася досвідом використання на уроках зарубіжної літератури методів інтерактивного навчання.
Людмила Головка стверджувала, що педагогічна діяльність спрямована, в першу чергу, на збереження унікальних можливостей дітей та забезпечення всебічного розвитку особистості; учитель-словесник – особливий, бо несе високу культуру мовного спілкування, розуміння таїни слова, краси мистецтва. Ним не можна стати, ним потрібно народитися. Саме він повинен прийти на допомогу здібним, талановитим учням, допомогти їм пізнати себе, розкрити свої обдарування.
Досвідчені педагоги переконані, що в сучасному світі новітніх інформаційних технологій зарубіжну літературу треба викладати по-новому, використовуючи інноваційні технології (особистісно-орієнтований підхід, інтерактивне навчання, розвиток критичного мислення, ігрові технології, ейдотехніка). Інноваційні технології створюють умови для співробітництва, діалогу вчителя та учнів.
Хороший учитель подібний до митця. Як і митець, він щедро дарує юним, може, найбільшу радість у житті – радість пізнання. Учитель так будує навчання, щоб воно було перш за все виховним, пам’ятаючи слова Василя Сухомлинського: «Десь в самому найпотаємнішому куточку серця кожної дитини своя струна, вона звучить на свій лад, і щоб серце відізвалося на слово, потрібно налаштуватися самому на тон цієї струни». Важливо у педагогічній роботі використовувати різні методи навчання, які стимулюють, зацікавлюють кожну дитину. Усю свою педагогічну роботу слід спрямовувати на розвиток творчих здібностей дітей, любові до праці й прагнення до досконалості. Сучасний учитель зарубіжної літератури постійно у пошуках нового, цікавого, що вносить у процес навчання та виховання творчу іскру та самобутність; постійно цікавиться новими освітніми технологіями, вміє вибрати з новинок те раціональне, що з найбільшою користю можна застосувати в умовах новітньої школи.
У відгуках після зустрічі студенти підтримали думку, що вчитель це людина, яка повинна любити дітей.
– Бути учителем – це не тільки проводити уроки, виховні заходи, головне – потрібно любити дітей, віддавати їм частинку свого серця, душі, давати мудрі поради, настанови, щоб діти втілювали їх у своє життя, – зауважує Мар’яна Володько.
– Найвищою нагородою для вчителя є любов його учнів, які його пам’ятають, не забувають, зустрічаються, запитують поради, і від цього виростають крила, радіє серце, що виховав справжніх громадян, – переконана Карина Писаренко.
Треба працювати на совість, і тоді твої учні віддячать сторицею. Коли ти своє життя присвятиш улюбленій професії і намагатимешся отримувати від неї насолоду, радість, щастя, успіх, вдячність за своє сумлінне ставлення до неї, тоді ти прожив життя своє не марно: «Учителю потрібні роки й роки, Щоб квіт у плід чарівно перецвів…».
